Україна
14 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/16567/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: < година >
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандичева Д.В.
при секретарі Сніховської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг»
про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5533, 73 грн.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, за довір. від 21.06.2011р.,
від відповідача: ОСОБА_2, за довір. від 17.10.2011р.,
Сорокотяги В.М., за наказом від 14.03.2005р.,
Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5533, 73 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2010 році.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченнях на позов, зазначив, що відповідач протягом 2010 року, щомісячно інформував Першотравневий районний центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів, шляхом подання звіту у формі 3-ПН про наявність вільних робочих місць та потреби в працівниках, також розміщувались оголошення. На підставі зазначеного просив відмовити в задоволені позовних вимог.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 року № 1434), Фонд соціального захисту інвалідів як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
За змістом статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року № 875-12 (надалі - Закон України № 875) саме Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Стаття 19 зазначеного Закону встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю (надалі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів.
Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007, № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується копією трудової книжки, з 01 серпня 2007 року по 01 квітня 2010 року та з 14 лютого 2011 року по 31 травня 2011 року у товаристві з обмеженою відповідальністю «Новоторг» працювала ОСОБА_4, яка згідно із довідкою МСЕК є інвалідом третьої групи.
Також, як вбачається з матеріалів справи відповідач протягом 2010 року інформував Першотравневий районний центр зайнятості про наявність вакантних посад для працевлаштування інвалідів у формі 3-ПН подання звіту про наявність вільних робочих місць та потреби в працівниках.
Отже, відповідачем приймалися заходи щодо працевлаштування інвалідів на вакантні посади у підприємстві
З огляду на вищезазначене, суд вважає, що відповідач вимоги закону виконав. У судовому засіданні не встановлено фактів відмови відповідача у працевлаштуванні направлених на вакантні посади інвалідів
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5533, 73 грн. не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Новоторг» про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5533, 73 грн. - відмовити повністю.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 14 листопада 2011 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя Мандичев Д. В.