31 жовтня 2011 р. Справа № 2-а-9204/08
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання Захаріяш Ользі Олександрівні,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області до Відкритого акціонерного товариства «Барський машинобудівний завод»про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1,
04 липня 2008 року управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області (УПФ України у Барському районі) звернулося в суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Барський машинобудівний завод» (ВАТ «Барський машинобудівний завод», Товариство) про зобов'язання сплатити заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списками №1, №2 за період з лютого 2006 року по червень 2008 року.
Зазначили, що згідно чинного законодавства відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.
Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам.
В свою чергу підприємства зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат.
Однак, станом на 01 червня 2008 року за відповідачем рахується борг зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах за списками №1, №2 виробництв, робіт, професій посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах на загальну суму 52256 грн 75 коп.
Таким чином, посилаючись на те, що розрахунки на підставі яких проводиться сплата Товариством отримані, але в добровільному порядку борг ними не погашений, що тягне за собою несвоєчасну виплату непрацездатним громадянам пенсій, право на які гарантовано Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами, - УПФ України у Барському районі просило стягнути 52256 грн 75 коп. в судовому порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 07 липня 2008 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
Однак, враховуючи, що в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала справа №2-а-17966/07 за позовом ВАТ «Барський машинобудівний завод» до УПФ України у Барському районі про визнання рішення від 14 вересня 2007 року №1547/06-25/03 про відмову в припиненні виставляння та знаття з нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених стосовно громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та списання зайво нарахованих фактичних витрат - нечинним й скасування, а предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах і в списках осіб, яким призначено та виплачено пенсії є громадяни стосовно яких в суді вирішується питання про припинення виставляння та нарахування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, - ухвалою суду від 08 серпня 2008 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №2-а-17966/07 .
Беручи до уваги те, що станом на 26 вересня 2011 року судове рішення в адміністративній справі за позовом ВАТ «Барський машинобудівний завод» до УПФ України у Барському районі про визнання рішення нечинним й скасування його, набрало законної сили, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 26 вересня 2011 року поновлено провадження у справі і призначено судове засідання.
В судовому засіданні до початку розгляду справи по суті представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, а саме, висловлено прохання саме стягнути з відповідача борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку №1 та №2 в сумі 52256 грн 75 коп.
Зважаючи на те, що в силу частини першої статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову та до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, - заяву позивача про уточнення позовних вимог прийнято судом та долучено до матеріалів справи, оскільки ці дії не суперечать закону.
Крім того, враховуючи, що витрати на виплату та доставку пільгових пенсій не є страховими внесками з необмеженим строком звернення до суду, судом ухвалою від 25 жовтня 2011 року застосовано визначений частиною другою статті 99 КАС України в редакції станом на 04 липня 2008 року річний строк та відповідно до статті 100 цього ж Кодексу в редакції чинній на даний час заявлені УПФ України в Барському районі вимоги щодо стягнення витрат за період з лютого 2006 року по липень 2007 року залишено без розгляду.
Таким чином, в судовому засіданні представник УПФ України у Барському районі - головний спеціаліст - юрисконсульт ОСОБА_1 (довіреність на а.с. 185) позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача - юрисконсульт ВАТ «Барський машинобудівний завод» ОСОБА_2 (довіреність на а.с. 152) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав наведених у запереченнях, що долучені до матеріалів справи. Усно пояснив, що чинним законодавством, яке діяло до 01 січня 1992 року не було передбачено відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій саме за рахунок підприємств, а тому постає необхідність пропорційного відшкодування таких витрат з урахуванням трудового стажу, набутого до 01 січня 1992 року, тобто до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» та після вступу його в законну силу.
Крім того, представник зазначив, що на страхувальників, законом покладено обов'язок здійснювати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку сум основної пенсій. Відшкодування витрат на виплату та доставку додаткових пенсій, доплат, надбавок та під вишень, призначених відповідно до законодавства України понад розмір основної пенсії, не можуть покладатися на страхувальників, тим більше, що джерелом таких виплат закон визначив Державний бюджет України.
Також, витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій мають бути фактичними, тобто такими, що були реально понесені, адже за своїм економічним змістом відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій н відноситься до податків чи зборів, які сплачуються усіма суб'єктами, в рівній мірі в залежності від результатів економічної діяльності та за ставками, встановленими законом.
Суд заслухав пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідив надані у справу докази, на підтвердження й спростування вимог та надав їм юридичну оцінку, виходячи з наступного.
ВАТ "Барський машинобудівний завод" зареєстроване УПФ України в Барському районі платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року (Закон №1058- IV).
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень цього Закону, абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, частини першої підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1.
Згідно підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Підпунктом 6.4 пункту 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Як встановлено в судовому засіданні, на адресу позивача надійшли повідомлення про розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-ХІІ по списках №1 та №2 станом на 01 червня 2007 року.
Не погоджуючись з даним повідомленням, позивач звернувся до УПФ України у Барському районі із скаргою №1587 від 17 липня 2007 року. Як вбачається з тексту даної скарги, скаржник не погоджувався з винесеним повідомленням рішенням, оскільки вважав неоднозначним трактування абзацу 3 підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції в частині визначення дати чи події, з якою законодавець пов"язує виникнення обов"язку платника здійснювати відшкодування витрат.
Враховуючи цю обставину, ВАТ "Барський машинобудівний завод" просило УПФ України у Барському районі припинити виставляти та зняти з нарахування фактичні витрати стосовно громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки їм пільгові пенсії призначені значно раніше вступу Закону №1058-VІ в силу. Стосовно громадянина ОСОБА_10, то відповідно до уточнюючої довідки про характер роботи пільгова пенсія йому повинна була бути призначена відповідно по статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Окрім того, згідно даних особових пенсійних справ зазначення 2006 року як періоду, з якого призначено пільгові пенсії громадянам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є помилковим, оскільки зароблений пільговий стаж дав право вийти на пенсію ОСОБА_8 ще в 2002 році, а ОСОБА_7 в 2001 році.
19 вересня 2007 року на адресу ВАТ "Барський машинобудівний завод" надійшло рішення УПФ України у Барському районі №1547/06-25/03 від 14 вересня 2007 року, відповідно до резолютивної частини якого вимоги ВАТ "Барський машинобудівний завод" задоволено частково, зокрема знято з нарахування фактичні витрати на виплату та доставку пільгової пенсії відносно громадянина ОСОБА_10, оскільки при повторному розгляді пенсійних справ, вказаних у скарзі ВАТ "Барський машинобудівний завод" осіб виявлено, що пенсія ОСОБА_10 призначена відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а відповідно до поданої підприємством довідки про підтвердження пільгового стажу роботи необхідно було призначити дану справу по статті 100 вказаного Закону.
За всіх інших пільговиків підприємство з коштів, призначених на оплату праці, повинно вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсії, починаючи з дня набрання чинності Закону України №1058-VI у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Однак ВАТ "Барський машинобудівний" завод не погодилось з даним рішенням в частині відмови в задоволенні скарги №1587 від 17 липня 2007 року, а тому звернулось до суду з вимогою про його скасування.
Окрім того, ВАТ "Барський машинобудівний" вказано на те, що неправомірними є дії УПФ України у Барському районі щодо застосування положень Закону №1058-VI при надісланні підприємству вимог про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, оскільки даний Закон регулює відносини, пов'язані зі сплатою підприємствами страхових внесків, а витрати на виплату та доставку пільгової пенсії не є страховими внесками. В даному випадку, доцільним є застосування Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2011 року, в задоволенні позовних вимог ВАТ «Барський машинобудівний завод» відмовлено повністю.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу положень статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, як вбачається із наведених судових рішень, на підставі дослідження пенсійних справ громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, судами встановлено, що пенсії вказаним особам призначались відповідно до поданих самостійно підприємством уточнюючих довідок. Зазначене не заперечувалось і представником позивача в судовому засіданні. Дані довідки подавались підприємством до 2004 року, тобто до вступу в дію Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому виплати пенсій є узгодженими між сторонами.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, починаючи з набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В силу абзацу 3 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-VI зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Дослідивши та проаналізувавши положення Закону №1058-VI, судом констатовано факт, що даним Законом не передбачено звільнення від відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за тих працівників, які вийшли на пенсію до вступу в дію даного Закону.
Оскільки податкове повідомлення (розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1) містить зобов'язання з відшкодування пенсій, виплачених після 01 січня 2004 року, тобто правовідносини між сторонами виникли після набрання чинності цим Законом, суди дійшли висновку щодо правомірності заявлення УПФ України у Барському районі вимог щодо відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зазначених у податковому повідомленні.
При цьому судом акцентована увага на тому, що виплати пенсій громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 є узгодженими між сторонами, а тому це дає право УПФ України у Барському районі на пред"явлення вимог підприємству щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Стосовно аргументації представника позивача щодо неналежності даного виду виплат до страхових внесків та неправомірності застосування відповідачем Закону України №1058-VI судами прийнята позиція щодо визначення вимоги управління про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії як зобов'язання відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, яке настає після призначення пенсій пенсіонерам на підставі поданих підприємством до управління довідок.
Окрім того, судом при наданні оцінки агрументації ВАТ «Барський машинобудівний завод» щодо вирішення вказаного спору по суті Господарським судом Вінницької області досліджено надані представником відповідача постанови Господарського суду Вінницької області від 12 січня 2007 року, Житомирського апеляційного господарського суду від 25 грудня 2007 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2010 року у справі за позовом УПФ України у Барському районі до ВАТ "Барський машинобудівний завод" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах, та встановлено, що даний спір вже був предметом розгляду вказаних вище судів.
Таким чином, вирішуючи даний спір суд виходить також і з того, що відповідно до позиції, зокрема, Вищого адміністративного суду, чинність абзацу 3 пункту 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", вказаної вище, не обмежується за колом осіб лише тими пенсіонерами, пенсія яким була призначена після набрання чинності Законом - України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З дня набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" приписи вказаної норми поширюються на правовідносини, що виникли після набрання чинності цим Законом. Оскільки податкове повідомлення (розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статі 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком №1) містить зобов'язання з відшкодування пенсій, виплачених після 01 січня 2004 року, суд вважає, що суми до відшкодування, визначені у розрахунку, фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за списком № 1 визначені згідно чинного законодавства України.
Для призначення пенсій підприємства, організації видають довідки оформлені згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
Зокрема, у довідках має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу і професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди вимагається цей період роботи; первині документи за час її виконання, на підставі яких видано довідку.
Також в обов'язковому порядку має бути зазначено, чи виконувалась робота протягом повного робочого дня (під повним робочим днем вважається виконання робіт в умовах передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу). Особами, які працювали на роботах, що давали право на пільга, після 1992 року, додатково подається виписка із наказу про проведення атестації робочих місць та перелік професій і посад, робочі місця яких проатестовано.
За Списком №1 по ВАТ «Барський машинобудівний завод» призначено пенсію слідуючим працівникам: ОСОБА_10 з 02 лютого 2004 року ОСОБА_11 з 10 серпня 2004 року ОСОБА_12 з 07 жовтня 2001 року ОСОБА_13 з 18 квітня 2002 року ОСОБА_8 з 29 квітня 2002 року ОСОБА_14 з 05 червня 1998 року ОСОБА_4 з 22 липня 1998 року ОСОБА_15 з 16 січня 1997 року ОСОБА_5 з 29 березня 1998 року ОСОБА_6. з 14 жовтня 1997 року ОСОБА_16. з 06 квітня 2006 року
Однак, при повторному розгляді даних пенсійних справ виявлено, що пенсія ОСОБА_10 призначена відповідно до статі 13 пункт «а», а відповідно до поданої підприємством довідки про підтвердження пільгового стажу роботи необхідно було призначити дану справу по статі 100 Закону України №1788-XI1 «Про пенсійне забезпечення».
В вересні місяці 2007 року по справі ОСОБА_10 зроблено перерахунок та знято з нарахування фактичних витрат на виплату пенсій суму 1335 грн 99 коп. Поштовий збір по даній справі не стягувався в зв'язку з тим, що пенсія виплачувалась через відділення Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України».
За всіх пільговиків підприємство з коштів, призначених на оплату праці, повинно вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку починаючи з дня набрання чинності Закону №1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Абзацом 4 підпункту 1 та пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058-1V не передбачено звільнення від відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за тих працівників, які вийшли на пенсію до вступу в дію даного Закону, тобто витрати на виплату та доставку пільгових пенсій стягувались до і після введення в дію Закону №1058- IV.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 31 травня 2005 року в справі ВАТ "Барський машинобудівний завод" відмовлено в позові в частині спонукання УПФ України у Барському районі здійснити перерахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Також судом встановлено, що вимоги ВАТ "Барський машинобудівний завод" в частині спонукання УПФ України у Барському районі здійснити перерахунок витрат на виплату та доставку пільгових пенсій задоволенню не підлягають. Вказані обставини, як і зміст рішення господарського суду Вінницької області від 31 травня 2005 в цілому, не свідчать про встановлення факту неправомірного віднесення відшкодування пільгових пенсій по окремим громадянам.
Таким чином, відповідно до пункту 1 статті 72 КАС України по Списку № 1 ОСОБА_17, -ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_15, ОСОБА_18 був встановлений та доказаний факт нарахування та призначення пільгових пенсій рішенням Житомирського апеляційного суду від 25 жовтня 2007 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 січня 2010 року, яке набрало законної сили і відповідно повторному доказуванню не підлягає.
Крім того, по наведеним ВАТ «Барський машинобудівний завод» підставам, суд знаходить і без підставними доводи щодо врахування відповідачем не лише основної пенсії, оскілки розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що підлягає відшкодуванню, спеціалістами управління визначено згідно чинного законодавства без врахування надбавок та по чітко понесеним фактичним витратам.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги УПФ України у Барському районі є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли підтвердження в матеріалах справи, а також враховуючи те, що на час вирішення справи, докази про сплату відповідачем заборгованості відсутні, суд вважає за доцільне позов задовольнити.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Барський машинобудівний завод» на користь управління Пенсійного фонду України у Барському районі Вінницької області 52256 грн 75 коп. на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій по списку №1 за період з 01 липня 2007 року по 01 червня 2008 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна