24 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4531/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі
до: товариства з обмеженою відповідальністю "Жигалівське"
про: стягнення заборгованості в сумі 121972,70 грн.
04 жовтня 2011 року управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі (УПФ України у Калинівському районі) звернулось в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Жигалівське" (ТОВ "Жигалівське") про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 121972 грн.
Позов мотивовано тим, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість перед УПФ України у Калинівському районі в сумі 121972,70 грн. Вжиті органом пенсійного фонду заходи щодо її погашення, шляхом направлення вимоги, результатів не дали.
Оскільки, заборгованість в добровільному порядку так і не погашена, УПФ України у Калинівському районі звернулось з позовом про стягнення коштів в судовому порядку.
Враховуючи, що сума позову ґрунтується на рішенні суб'єкта владних повноважень, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) при розгляді даної справи застосовано скорочене провадження.
Ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 06 жовтня 2011 року судом направлялась відповідачеві за адресою: вул. Колгоспна, 13, м. Калинівка, Калинівський район, Вінницька область, 22400, проте конверт повернувся з відміткою поштового відділення зв'язку "за зазначеною адресою не проживає".
Положенням ч. 11 ст. 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
За даних обставин справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 3 частини п'ятої статті 183-2 КАС України.
Дослідивши надані позивачем матеріали, а також оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд виходив з такого.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09 липня 2003 року (Закон №1058-IV), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
Згідно із положеннями частини другої статті 5 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV, виключно цим Законом визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
ТОВ "Жигалівське", зареєстрована в УПФ України у Калинівському районі та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Відтак, у відповідності до частини другої статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язане подавати, нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Як вбачається з матеріалів справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 10.08.2010 року по 20.01.2011 року в сумі 121972,70 грн. з яких:
- недоїмка по сплаті страхових внесків 93907,36 грн.;
- фінансова санкція 14901,22 грн.;
- пеня 13164,12 грн.;
що підтверджується таблицею 1 нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з червня по грудень 2010 року, рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №444-466 від 28 липня 2010 року, №590 від 05 жовтня 2010 року, 503-524 від 06 вересня 2010 року, карткою особового рахунку, розрахунком ціни позову та випискою з банку.
Відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Також, згідно статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки, в цьому випадку заходи досудового врегулювання спору не застосовуються.
Частиною третьою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені Управлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про сплату боргу (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
На виконання вказаних положень Закону УПФ України у Калинівському районі ТОВ "Жигалівське" виставлено вимоги про сплату боргу.
Відповідно до положень частини третьої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.
Відповідачем не подано суду доказів дотримання вказаного вище порядку узгодження суми недоїмки з УПФ України у Калинівському районі чи оскарження її в судовому порядку.
У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.
Докази погашення боргу відповідачем суду не представлені.
В силу частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги УПФ України у Калинівському районі є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Жигалівське" на користь управління Пенсійного фонду України у Калинівському районі заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 121972,70 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя Чудак Олеся Миколаївна
24.10.2011