про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
28 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0270/4841/11
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чудак Олеся Миколаївна розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Суб'єкта владних повноважень - судді Жмеринського міськрайонного суду Верьовочнікова В.М., Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України ОСОБА_2., Генеральної прокуратури України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
27 жовтня 2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (ОСОБА_1.) до Суб'єкта владних повноважень - судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Верьовочнікова В.М., Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України (ГП України) ОСОБА_2., ГП України про:
- визнання протиправною бездіяльність судді Жмеринського міськрайонного суду Верьовочнікова В.М. та Жмеринського міськрайонного суду по невиконанню обов'язку, покладеного на них статтями 95, 97 Кримінально-процесуального кодексу України (КПК України), по прийняттю від нього усного повідомлення про злочин, та по оформленню протоколу усного повідомлення про такий злочин;
- визнання, бездіяльності слідчого з особливо важливих справ ГП України ОСОБА_2. та ГП України по невиконанню обов'язку залучити до кримінальної справи про організацію вбивства ОСОБА_3 відомостей про відомі йому докази злочинних зв'язків між організаторами вказаного вбивства та керівниками правоохоронних й судових органів Барського району й Вінницької області, такою що створює перешкоди для вжиття заходів по забезпеченню його особистої безпеки (згідно з вимогами ст. 97 КПК України), що призводить до порушення його права на особисту безпеку, гарантованого статтею 3 Конституції України;
- визнання неправомірними дій ГП України, яка допускає перебування на посаді слідчого з особливо важливих справ ГП України особи (гр. ОСОБА_2.) який не знає правил оформлення усного повідомлення про злочин, встановлених статтею 95 КПК України;
- зобов'язання ГП України прийняти від нього усне повідомлення про злочини, скоєні головою Барського районного суду ОСОБА_4 в інтересах організаторів вбивства ОСОБА_3 та зобов'язання ГП України провести перевірку отриманого від нього повідомлення про злочин;
- на підставі статей 1167, 1168, 1172 Цивільного кодексу України (ЦК України) стягнення з усіх відповідачів грошових коштів в розмірі 100 мільйонів гривень на його користь заподіяної моральної шкоди, яка полягає в нанесенні шкоди його здоров'ю, поклавши на відповідачів солідарну відповідальність за виплату йому вказаних коштів згідно статті 1190 ЦК України.
Розглянувши подані матеріали, суд доходить висновку про відмову у відкритті провадження, виходячи з наступного.
При вирішенні питання про визначення судової юрисдикції щодо вирішення справ за скаргами (позовними заявами) на рішення, дії чи бездіяльності органів дізнання та досудового слідства під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини слід виходити, зокрема із правової позиції, відображеної у спільному інформаційному листі Вищого адміністративного суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 березня 2011 року №334/8/13-11.
Так, статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Однак, при визначенні юрисдикції суду по вказаній категорії справ, необхідно враховувати характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суб'єктний склад сторін, предмет спірних правовідносин.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за КАС України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.
Водночас слід звернути увагу на те, що органи дізнання, слідства та прокуратури під час перевірки заяви про злочин та її вирішення, виконують не владні управлінські функції, а владні процесуальні функції.
Тому, враховуючи приписи КАС України, такі спори не випливають із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, а тому не належать до юрисдикції адміністративних судів.
При цьому відповідно до статей 110, 234, 236 КПК України дії органів дізнання, слідчого, прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 3 КПК України провадження в кримінальних справах на території України здійснюється за правилами цього Кодексу незалежно від місця вчинення злочину. При провадженні в кримінальній справі застосовується кримінально-процесуальний закон, який діє відповідно під час дізнання, досудового слідства або судового розгляду справи.
Завданнями кримінального судочинства відповідно до статті 2 КПК України є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть у ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
Отже, кримінальне судочинство -це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу -підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їхніх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
У зв'язку з цим необхідно зазначити, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи права оскаржити до суду окремі процесуальні дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження окремих процесуальних актів, дій чи бездіяльності органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури до суду може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному КАС України.
Таким чином, спірні відносини, які виникають між заявниками та прокуратурою, слідчим, органом дізнання під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини, не є управлінськими, а повноваження цих органів та їхніх посадових осіб щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочини та їх розгляду регламентовані КПК України.
Крім того, захист прав заявників, з урахуванням обов'язковості дотримання вимог частини третьої статті 2 КАС України, вимагав би від адміністративного суду, до якого надійшла заява, перевірити, чи містить звернення викладені ознаки суспільно небезпечного діяння, встановленого Кримінальним кодексом України, відповідність заяви вимогам статті 95 КПК України, дотримання відповідачем інших приписів, установлених КПК України.
Адміністративний суд не має повноважень на здійснення такої перевірки та на відновлення порушених у рамках кримінального процесу прав заявника.
За таких обставин вимоги заявника про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів дізнання, слідства та прокуратури під час організації перевірки заяв і повідомлень про злочини повинні розглядатися у межах кримінального, а не адміністративного судочинства.
Таким чином, на підставі викладеного вимоги ОСОБА_1 про:
- визнання протиправною бездіяльність судді Жмеринського міськрайонного суду Верьовочнікова В.М. та Жмеринського міськрайонного суду по невиконанню обов'язку, покладеного на них статтями 95, 97 КПК України, по прийняттю від нього усного повідомлення про злочин, та по оформленню протоколу усного повідомлення про такий злочин;
- визнання, бездіяльності слідчого з особливо важливих справ ГП України ОСОБА_2. та ГП України по невиконанню обов'язку залучити до кримінальної справи про організацію вбивства ОСОБА_3 відомостей про відомі йому докази злочинних зв'язків між організаторами вказаного вбивства та керівниками правоохоронних й судових органів Барського району й Вінницької області, такою що створює перешкоди для вжиття заходів по забезпеченню його особистої безпеки (згідно з вимогами ст. 97 КПК України), що призводить до порушення його права на особисту безпеку, гарантованого статтею 3 Конституції України;
- зобов'язання ГП України прийняти від нього усне повідомлення про злочини, скоєні головою Барського районного суду ОСОБА_4 в інтересах організаторів вбивства ОСОБА_3 та зобов'язання ГП України провести перевірку отриманого від нього повідомлення про злочин -не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Що стосується вимоги позивача про:
- визнання неправомірними дій ГП України, яка допускає перебування на посаді слідчого з особливо важливих справ ГП України особи (гр. ОСОБА_2.) який не знає правил оформлення усного повідомлення про злочин, встановлених статтею 95 КПК України, то слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Наявність трудових відносин ГП України та слідчого з особливо важливих справ ГП України ОСОБА_2. відноситься до внутрішньої діяльності суб'єкта владних повноважень, а відтак, не може виступати предметом розгляду адміністративних судів.
Також, у позовній заяві ОСОБА_1 висловлено прохання:
- на підставі статей 1167, 1168, 1172 ЦК України стягнути з усіх відповідачів грошові кошти в розмірі 100 мільйонів гривень на його користь заподіяної моральної шкоди, яка полягає в нанесенні шкоди його здоров'ю, поклавши на відповідачів солідарну відповідальність за виплату йому вказаних коштів згідно статті 1190 ЦК України.
Дані вимоги також не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки решта позовних вимог, вказаних вище, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки у справі відсутній публічно-правовий спір, а вимога про стягнення моральної шкоди безпосередньо пов'язана з наявністю такого спору, то вирішенням питання щодо стягнення моральної шкоди, в такому випадку має вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу щодо можливості звернення із викладеними вимогами до суду загальної юрисдикції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 109, 165, 186, 254 КАС України, -
у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Суб'єкта владних повноважень - судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Верьовочнікова В.М., Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області, слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України ОСОБА_2., Генеральної прокуратури України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди, - відмовити.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами повернути особі, яка подала позовну заяву.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя /підпис/ Чудак Олеся Миколаївна
Копія вірна
Суддя
Секретар