17 жовтня 2011 р. м.Вінниця Справа № 2а/0270/3209/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Чорному В.В.
за участю :
представника позивача : Катрича П.С.
у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім"
до: Козятинської об"єднаної державної податкової інспекції
про: визнання протиправними податкового повідомленн-рішення та першої податкової вимоги
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства “Калинівський Агрохім” до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000232308 від 13.05.11 р. та податкової вимоги №21 від 2.06.11 р.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що за наслідками перевірки Козятинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232308 від 13.05.11 р. про застосування штрафних санкцій в сумі 9520 грн. В установлені законом строки, зазначене рішення оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області, а тому, податкове зобов'язання є неузгодженим. Проте, незважаючи на оскарження рішення, податковий орган виставив податкову вимогу, якою визначив грошове зобов'язання в сумі 9520 грн., що є протиправним, оскільки податкова вимога може бути виставлена тільки на суму узгодженого податкового боргу.
Крім того, скарга про перегляд податкового повідомлення -рішення та його скасування залишена податковим органом без розгляду. Тобто не розглянута по суті. Отже, податковим органом, всупереч вимог статті 56 ПК України не прийнято вмотивованого рішення.
Відповідно до пункту 56.9 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Враховуючи те, що податковий орган не приймав вмотивованого рішення, скарга вважається задоволеною на користь позивача, відповідно, сума грошового зобов'язання є неузгодженою. Відтак, відсутні підстави виносити податкову вимогу.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Додатково пояснив, що вмотивованим рішенням, на його думку, є рішення прийняте по суті поданої скарги, а саме про задоволення чи відмову у її задоволені. Тоді як у даному випадку, контролюючий орган взагалі скаргу не розглядав. Більш того, рішення контролюючого органу про залишення скарги без розгляду скасовано судом, відтак відсутні правові наслідки, що також підтверджує те, що скаргу у двадцятиденний термін не розглянуто. За таких обставин, слід вважати, що скарга задоволена на користь платника.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчить телефонограма (а.с.43).
Згідно з частиною 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи, що відповідач не прибув в судове засідання, не повідомив про причини неявки, суд вважає за можливе розглянути справу без участі останнього відповідно до положень статті 128 КАС України.
Разом з тим, в матеріалах справи містяться заперечення на адміністративний позов, в яких відповідач просить відмовити в задоволені позову, мотивуючи тим, що позивач у десятиденний строк, після отримання податкового повідомлення -рішення зобов'язаний був самостійно сплатити суму узгодженого податкового зобов'язання, що не зробив, в зв'язку з чим, податковим органом правомірно направлено податкову вимогу. Також, у запереченнях зазначено, що на скаргу позивача надано відповідь -рішення про залишення скарги без розгляду. А тому твердження позивача щодо ненадання вмотивованого рішення на скаргу не відповідає дійсності.
Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши думку представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За наслідком проведеної перевірки Приватного акціонерного товариства “Калинівський Агрохім” прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232308 від 13 травня 2011 р., яким застосовано до останнього 9520 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись з вказаним рішенням товариство 10 червня 2011 р. подало до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області скаргу про його скасування.
22 червня 2011 р. ПАТ “Калинівський Агрохім” отримало рішення № 13130/10/25-009 від 20.06.11 р., яким первинну скаргу залишено без розгляду, оскільки остання подана з порушенням порядку і строків визначених Податковим кодексом України.
На думку позивача, податковим органом не надано вмотивовану відповідь на скаргу у строк встановлений законом, відтак, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника, а тому підстави для виставлення податкової вимоги відсутні. Однак, 2 червня 2011 р. податковим органом виставлено податкову вимогу № 21, якою визначено грошове зобов'язання в сумі 9520 грн.
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог суд керується та виходить з наступного.
Стаття 56 Податкового кодексу України (ПК України) визначає порядок оскарження рішень контролюючих органів.
Так, відповідно до пунктів 56.1-56.3 зазначеної норми, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Водночас, згідно пункту 56.12 статті 56 ПК України якщо відповідно до цього Кодексу контролюючий орган самостійно визначає грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень контролюючого органу протягом 30 календарних днів, що настають за днем надходження податкового повідомлення-рішення (рішення) контролюючого органу.
Так, постановою Вінницького окружного адміністративного суду у справі №2а/0270/3559/11 за позовом Приватного акціонерного товариства “Калинівський Агрохім” до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми "С" №0000232308 від 13.05.11 р. винесене Козятинською ОДПІ на підставі Закону України "Про внесення змін до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Таким чином, в даному випадку контролюючий орган визначив грошове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства.
До апеляційної інстанції дана постанова не оскаржувалась.
Згідно частини 1 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Частиною 1 статті 72 КАС України закріплено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, станом на день розгляду справи є таким, що набрало законної сили рішення суду, яким встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №0000232308 від 13.05.11 р. товариству визначено грошове зобов'язання за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства. А тому, при визначені строку звернення з первинною скаргою до контролюючого органу слід застосовувати норми пункту 56.12 статті 56 ПК України, яка є спеціальною у даному випадку.
При цьому, суд звертає увагу на те, що статтею 102 ПК України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
Із змісту зазначеної законодавчої норми, з урахуванням вимог статті 102 ПК України, випливає, що платник податків може звертатися до суду з вимогою щодо протиправності податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів з моменту отримання такого рішення. Відповідна правова позиція відображена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2011 року N 203/11/13-11.
Таким чином, із 1 січня 2011 року строк звернення платників податків до адміністративного суду з позовом про оскарження податкових повідомлень-рішень становить 1095 днів. Отже позивачем не пропущено строк звернення з даним позовом до суду.
Як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято 13 травня 2011 р. та оскаржено до вищестоящого контролюючого органу 20 червня 2011 р., тобто в межах терміну встановленого ПК України, для такої категорії рішень.
Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Оскільки позивачем податкове повідомлення -рішення оскаржено у терміни, встановлені ПК України, тобто до закінчення терміну адміністративного оскарження, відтак, не можна вважати, що грошове зобов'язання у сумі 9520 грн. було узгодженим станом на 2 червня 2011 р. (дата винесення податкової вимоги).
Більш того, слід зазначити й про наступне.
Згідно підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175)
Відповідно до положень пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Тобто, визначальним при формуванні податкової вимоги є наявність узгодженого податкового боргу.
Водночас, слід зазначити, що формування, надсилання, вручення та відкликання податкових вимог органами державної податкової служби визначає Порядок направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 № 1037, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за № 1432/18727.
Так, відповідно до пункту 2.3 вказаного Порядку протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених ПК України, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.
Оскільки грошове зобов'язання у розмірі 9520 грн. на момент винесення податкової вимоги №21 від 2.06.11 р. не було узгодженим, відтак, підстави для такого винесення були відсутні.
Доречним є також вказати на те, що відповідно до пункту 4.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 р. за №1440/18735, протягом процедури адміністративного оскарження сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність виставлення податкової вимоги №21 від 2.06.11 р. позивачу.
Щодо податкового повідомлення -рішення то суд зазначає про наступне.
Відповідно до пунктів 56.8, 56.9 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
З наведеного вбачається, що скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків за двох умов: не прийняття вмотивованого рішення та, відповідно, його не направлення платнику податків протягом 20-ти денного строку.
Як зазначалось вище, 10 червня 2011 р. позивач звернувся зі скаргою до ДПА у Вінницькій області та 22 червня 2011 р. (в межах двадцятиденного строку) отримав рішення № 13130/10/25-009 від 20.06.11 р. про залишення скарги без розгляду. На думку позивача, вказане рішення не можна вважати “вмотивованим рішенням”, у розумінні статті 56 ПК України, оскільки скаргу не розглянуто по суті. Крім того, Податковий кодекс України не передбачає залишення скарги без розгляду. А тому, слід вважати, що скарга задоволена на користь платника.
Проте, з такою позицією суд не погоджується, виходячи з наступного.
Порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби визначає Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затверджене Наказом Державної податкової адміністрації України 23.12.2010 № 1001, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 січня 2011 р. за № 10/18748 (далі - Положення про порядок розгляду скарг).
Пункти 8.2, 8.3 вказаного Положення встановлюють строки подання скарг до органу державної податкової служби, а пункт 12 передбачає, що скарга, подана з порушенням порядку і строків, визначених підпунктами 8.2 і 8.3 пункту 8 та підпунктом 9.1 пункту 9 цього Положення, не підлягає розгляду органами державної податкової служби.
Згідно пункту 15 Положення про порядок розгляду скарг, за результатами проведення процедури адміністративного оскарження приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. При цьому, резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову в задоволенні вимог чи клопотання, викладених у скарзі, про збільшення суми податкового зобов'язання або податкового боргу або залишення скарги без розгляду.
Отже, наведені норми, надають право податковому органу приймати рішення в тому числі й про залишення скарги без розгляду, що спростовує твердження позивача про зворотне.
Окремо суд зазначає, що тлумачення позивачем терміну “вмотивоване рішення” як рішення, що прийняте виключно по суті скарги, є суб'єктивною думкою позивача, яка спростовується наведеним вище.
Позивач також посилається на судове рішення у адміністративній справі №2а/0270/3559/11, яким визнано протиправним та скасовано рішення ДПА у Вінницькій області № 13130/10/25-009 від 20.06.11 р. про залишення скарги без розгляду, як на обставину, що підтверджує те, що податковий орган не прийняв рішення за наслідками розгляду скарги у двадцятиденний термін. Дана позиція позивача ґрунтується на тому, що оскільки рішення ДПА у Вінницькій області скасоване, відповідно, відсутні юридичні наслідки, тобто слід вважати, що рішення не прийнято.
Щодо такої позиції то суд зазначає, що скасування рішення контролюючого органу судом, не змінює факту його прийняття, а лише характеризує його з правової точки зору, зокрема, в розрізі законності та обґрунтованості.
За таких обставин, суд не погоджується з позицією позивача про те, що податковим органом за результатом розгляду скарги не прийнято рішення у встановлені законом строки.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно частини 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.
В судовому засіданні встановлено, що дії відповідача, пов'язані з предметом даного позову в частині прийняття податкового-повідомлення рішення, відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України та в розрізі підстави звернення з такою вимогою, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Водночас, суд зазначає про те, що встановлені у справі обставини щодо безпідставного винесення податкової вимоги, дають суду підстави для прийняти рішення щодо задоволення позову в цій частині, а тому останню слід визнати протиправною та скасувати.
Відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а тому розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням положень статті 94 КАС України, тобто пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу №21 від 02.06.2011 року, винесену Козятинською об"єднаною Державною податковою інспекцією
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства "Калинівський Агрохім" (вул. Чкалова, 1А, м.Калинівка, Вінницька обл., інд. код 05487478) 1,70 (одна грн. 70 коп.) грн. судового збору, сплаченого згідно квитанції №100325.852.5 від 30.06.2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
: 17.10.2011