Ухвала
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді
Редьки А.І.
суддів
Заголдного В.В. і Кривенди О.В.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
розглянувши в судовому засіданні 8 травня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Суворовського районного суду м. Одеси області від 10 січня 2007 року, яким виправдано
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
судимого 25 травня 2004 року
за ч. 2 ст. 187 КК України
із застосуванням ст. 69 КК України
на п'ять років позбавлення волі
на підставі ст. ст. 75 і 104 КК України звільненого
від відбування покарання з випробуванням
на два роки іспитового строку,
за ч. 2 ст. 309 КК України за недоведеністю його вини,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2,
немаючого судимості,
за ч. 2 ст. 309 і ч. 2 ст. 315 КК України за недоведеністю його вини,
установила:
ОСОБА_1і ОСОБА_2обвинувачувалися у тому, що вони 3 червня 2005 року за попередньою змовою на зупинці “Сахарний завод», що по вул. Чорноморського Козацтва у м. Одеса, незаконно на власні потреби придбали 12,5 грамів особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу (марихуани), який незаконно зберігали в рюкзаку ОСОБА_1, та який у них того ж дня вилучили працівники міліції.
Крім того, ОСОБА_2обвинувачувався у тому, що він у кінці травня 2005 року, знаючи, що ОСОБА_1неповнолітній, схилив його до вживання наркотичних засобів.
Розглядаючи справу, місцевий суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а ОСОБА_2- у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 309 і ч. 2 ст. 315 КК України, не доведена, тому виправдав їх.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2007 року вирок залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок і ухвалу, а справу - направити на новий судовий розгляд. Твердить, що висновки судових інстанцій про виправдання ОСОБА_1. і ОСОБА_2 суперечать зібраним у справі доказам. Вказує, що судом були допущені істотні порушення норм КПК України.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, яка підтримала касаційне подання і просила скасувати виправдувальний вирок, а справу - направити на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що підстав для його задоволення немає.
Висновки судових інстанцій про недоведеність вини ОСОБА_1 і ОСОБА_2у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а ОСОБА_2, крім того, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 315 КК України, і про їхнє виправдання належно вмотивовані і грунтуються на даних, які перевірені ними та змістовно наведені у їхніх рішеннях.
Як убачається з матеріалів справи, і це встановлено судовими інстанціями, ОСОБА_1і ОСОБА_2свою вину у вчиненні злочинів не визнавали, при цьому твердили, що досудове слідство було проведено з істотними порушеннями норм КПК України. За їхніми словами, вони дійсно в полі зірвали декілька листків дикорослої коноплі, поклали її в поліетиленовий пакет, а той - в рюкзак ОСОБА_1, при цьому не погоджувалися з кількістю наркотиків, оскільки вони були вилучені працівниками міліції без участі понятих, речові докази належним чином не були оформлені, а на експертизу були направлені взагалі інші наркотичні засоби.
Зазначені обставини в судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., за словами яких, вилучені у ОСОБА_1 і ОСОБА_2наркотичні засоби не зважувалися.
Крім того, судовими інстанціями встановлено, що вилучені наркотичні засоби всупереч вимогам закону не було визнано речовими доказами у справі, протокол огляду зазначених наркотичних засобів не містить даних про їхню кількість, в чому вони знаходилися, як було їх упаковано та опечатано, а також не містить підписів понятих ОСОБА_7. і ОСОБА_6., у присутності яких нібито було проведено цю слідчу дію, на експертизу було направлено наркотичні засоби в іншій упаковці, ніж та, про яку неодноразово твердили виправдані, номер якої, крім того, не співпадав із номером зазначеної кримінальної справи, а саму хіміко-біологічну експертизу було проведено з порушенням вимог діючого законодавства.
Таким чином, визнавати вину ОСОБА_1 і ОСОБА_2у вчиненні інкримінованих кожному з них злочинів доведеною у судових інстанцій підстав не було. Ставити під сумнів вирок і ухвалу про виправдання ОСОБА_1 і ОСОБА_2за ч. 2 ст. 309 і ч. 2 ст. 315 КК України колегія суддів підстав не вбачає.
Вважати, що судові інстанції допустились упередженості чи необ'єктивності при розгляді справи або порушили вимоги норм КПК України, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не виявлено.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора залишити без задоволення, а вирок Суворовського районного суду м. Одеси області від 10 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 17 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 - без зміни.
Судді:
Заголдний В.В. Редька А.І. Кривенда О.В.