79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.05.08 Справа № 3/242
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Орищин Г.В.
суддів Галушко Н.А.
Краєвської М.В.
розглянув апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1, с.Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2008року
у справі № 3/242
за позовом підприємця ОСОБА_2, м.Івано-Франківськ
до відповідача підприємця ОСОБА_1, с.Лисець Тисменицького району Івано-Франківської області
про стягнення 2973,90грн.
представники сторін не з»явились
Сторони явки представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.60-61, 76-77) про вручення адресатам копій ухвал.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2008р. у справі № 3/242 (суддя Фрич М.М.) задоволено позов підприємця ОСОБА_2, присуджено до стягнення з підприємця ОСОБА_1 на користь позивача 2973,90грн. коштів за попередню оплату товару, 102грн. державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, в позові відмовити повністю. Як на підставу покликається на те, що судом не витребувано доказів, необхідних для вирішення справи, не прийнято до уваги пояснення № 37/2007 від 24.12.2007р., які підтверджують здійснення правочину.
Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.71, 84) та усними поясненнями в судовому засіданні 10.04.2008р.
При розгляді матеріалів справи та апеляційної скарги судовою колегією встановлено наступне:
Позивач платіжними дорученнями № 13 від 08.09.2004р. та № 16 від 08.10.2004р. здійснив передоплату за євровікна на суму 2973,90грн. Одержувачем платежу визначено ПП ОСОБА_1
У зв»язку з тим, що відповідачем товар (євровікна) не переданий, позивач, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, подав позов з вимогою про повернення суми попередньої оплати.
Судова колегія, заслухавши пояснення позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зобов»язання підлягають виконанню належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Між сторонами у справі виникли зобов»язання, які регулюються главою 54 ЦК України. Відповідно до ст. 665 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Як вбачається із платіжних доручень, долучених до матеріалів справи (а.с.10), позивачем здійснено передоплату за євровікна по договору №080904 від 08.09.2004р. Однак, як стверджує позивач, даний договір ним не укладався. Відповідачем також до матеріалів справи не долучено підписаного обома сторонами примірника договору.
Відповідач проти позову заперечив, вказуючи, що вікна поставлені. В підтвердження цих доводів відповідачем подано пояснювальні записки п. ОСОБА_3 та п. ОСОБА_4 (а.с.38,39), згідно яких вони провели монтаж вікон за адресою Гарбарська 14/58. Однак, дані докази не вважаються судовою колегією такими, які б підтверджували факт поставки товару.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 ст.34 ГПК України).
Відповідачем ні до матеріалів справи, ні в апеляційному проваджені не подано жодного належного доказу -первинного документа, який б зафіксував і підтвердив факт здійснення господарської операції, у відповідності із ст.36 ГПК України.
Відповідно до норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час кожної господарської операції, а якщо це неможливо, безпосередньо після завершення.
Долучена відповідачем постанова Івано-Франківського МВ УМВСУ України від 30.04.2008р. про відмову в порушенні кримінальної справи, не є доказом, який би підтверджував факт поставки вікон позивачу саме ПП ОСОБА_1, а також, не вбачається, що працівниками ТзОВ "Вітрум" проведено монтаж саме тих вікон, які оплачені позивачем спірними платіжними дорученнями.
З врахуванням викладеного, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду, як такого, що прийнято у відповідності до матеріалів та обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу підприємця ОСОБА_1 відхилити.
Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2008р. по справі № 3/242 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Орищин Г.В.
суддя Галушко Н.А.
суддя Краєвська М.В.