Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого
Присяжнюк Т.І.,
суддів
Косарєва В.І., Школярова В.Ф.,
розглянула у судовому засіданні у м. Києві 1 квітня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 22 червня 2006 року та на ухвалу колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області від 7 вересня 2006 року.
Вказаним вироком, який залишено без змін ухвалою апеляційного суду, засуджено
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, не судимого
в силу ст. 89 КК України,
за ч. 1 ст. 366 КК України до штрафу у розмірі 850 грн. з позбавленням права займати певні посади, пов'язані з адміністративно-господарською діяльністю строком на 1 рік.
З ОСОБА_1. постановлено стягнути на користь потерпілої ОСОБА_2. 500 грн. моральної шкоди.
ОСОБА_1. визнаний винним і засуджений за те, що він, будучи директором ТОВ «Фірма «Стрижень», обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, тобто являючись службовою особою, 14 жовтня 2003 року умисно склав та видав неправдиву довідку № 14, яка є офіційним документом, про те, що у 1999 році ОСОБА_2не працював у ТОВ «Фірма «Стрижень», яку подав до Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень у зв'язку з невчиненням інкримінованих йому дій, а також порушенням його права на захист у апеляційній інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що підстав для її задоволення немає.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1. у складанні та видачі ним як службовою особою завідомо неправдивого документу відповідають фактичним обставинам справи, обґрунтовані сукупністю розглянутих в судовому засіданні та наведених у вироку доказів.
Винність ОСОБА_1. підтверджується показаннями свідка ОСОБА_3., які були оголошені у судовому засіданні, котрий підтвердив факт свого перебування у 1999 році у трудових відносинах з ТОВ «Фірма Стрижень» (а.с. 88-89), а також потерпілої ОСОБА_2., яка показала, що у 1999 році отримала у ТОВ «Фірма Стрижень» довідку про щомісячну заробітну плату її чоловіка ОСОБА_3. для оформлення житлових субсидій (а.с. 165).
Крім того, винність ОСОБА_1. доводиться судовими рішеннями, які підтверджують наявність трудових відносин ОСОБА_3. з ТОВ «Стрижень» у період з 1 липня до 2 вересня 1999 року. Юридичні факти прийняття ОСОБА_3. на роботу до ТОВ «Фірма Стрижень» та звільнення з неї були предметом дослідження Деснянського районного суду м. Чернігова, а також Апеляційного суду Чернігівської області, який в ухвалі від 17 жовтня 2005 року визнав їх встановленими (а.с. 20-21). Дане рішення апеляційного суду було залишено без змін ухвалою Верховного Суду України від 12 січня 2006 року (а.с. 22).
Зважаючи на наведене, складена та видана ОСОБА_1довідка № 14 від 14 жовтня 2003 року про те, що ОСОБА_2у ТОВ «Фірма Стрижень» не працював, є фіктивною, а тому правильність застосування судом кримінального закону у частині кваліфікації дій ОСОБА_1. за ч. 1 ст. 366 КК України сумнівів не викликає.
Що стосується посилань у касаційній скарзі ОСОБА_1. на порушення його права на захист у зв'язку з тим, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції він був відсутній, а допущену до участі у розгляді справи адвоката ОСОБА_4. він не знав, то вони визнаються колегією суддів безпідставними.
Відповідно до ч. 3 ст. 362 КПК України неявка учасників процесу на засідання суду апеляційної інстанції не є перешкодою для розгляду справи, якщо інше не передбачено цим Кодексом або рішенням апеляційного суду.
Що стосується захисників, які брали участь у розгляді справи, то 15 травня 2006 року ОСОБА_1. від захисника відмовився (а.с. 103), а 30 травня 2006 року за його клопотанням до участі у справі був допущений захисник ОСОБА_5. (а.с. 121). Захиснику ОСОБА_6. ордер було виписано 15 червня 2006 року напередодні слухання справи у суді першої інстанції (а.с.153).
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 17 серпня 2006 року ОСОБА_1. на основі пред'явлених медичних довідок був визнаний особою, яка має фізичні вади по слуху, і у зв'язку з цим, зокрема, було перенесено засідання апеляційного суду з обов'язковим повідомленням захисника ОСОБА_6. (а.с. 182). У засідання апеляційного суду з'явилась захисник ОСОБА_4., яка пред'явила ордер № 000501 від Чернігівської колегії адвокатів (а.с. 185), і яку апеляційний суд допустив до участі у розгляді справи.
Таким чином, право ОСОБА_1. на захист було реалізовано, а порушень кримінально-процесуального закону, які були б підставами для скасування судових рішень стосовно нього, не встановлено.
Отже, передбачених законом підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачається.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,
у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити.
Присяжнюк Т.І. Косарєв В.І. Школяров В.Ф.