Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Присяжнюк Т.І.,
суддів Нікітіна Ю.І., Школярова В.Ф., за участю прокурора Морозової С.Ю.,
розглянула в судовому засіданні 20 травня 2008 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Житомирської області на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2006 року, якою
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,
не судиму,
визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям, а кримінальну справу щодо неї закрито.
В апеляційному порядку справа не переглядалася.
Згідно з вказаною постановою ОСОБА_1. в травні-червні 2006 року працювала листоношею Новопільського центру поштового зв'язку № 7 Черняхівського району Житомирської області, являючись матеріально-відповідальною особою за ввірені їй товарно-матеріальні цінності та грошові засоби. 10 червня 2006 року вона отримала у поштовому відділенні грошові кошти в сумі 5 941 грн. 25 коп. та відомість № 11 на виплату готівкою пільг ветеранам війни для придбання твердого палива по відділенню зв'язку № 12333 за травень 2006 року.
Відповідно до покладених обов'язків ОСОБА_1. повинна була виплатити вказані кошти особам, вказаним у відомості, але виплатила лише ОСОБА_2. 245 грн. 50 коп., а 5 456 грн. 25 коп. привласнила, підробивши у відомості підписи громадян, які ці гроші повинні були отримати.
У касаційному поданні ставиться питання про скасування вказаної постанови і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при звільненні ОСОБА_1від відбування покарання у зв'язку з дійовим каяттям.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, касаційний суд вважає, що подання підлягає задоволенню.
Відповідно до роз'яснень п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям на підставі ст. 45 КК України можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості.
Санкція ч.1 ст. 191 КК України, за якою обвинувачувалась ОСОБА_1., передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або позбавленням волі до 4 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.
Згідно ч.2 ст. 12 КК України злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше більш м'яке покарання.
Отже, злочин передбачений ч.1 ст. 191 КК України є за класифікацією злочином середньої тяжкості, а тому звільнення ОСОБА_1від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України є неприпустимим.
Тому вказана постанова місцевого суду підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону, а справа - направленню на новий судовий розгляд.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
касаційне подання заступника прокурора Житомирської області задовольнити.
Постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 24 жовтня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.
Присяжнюк Т.І. Нікітін Ю.І. Школяров В.Ф.