головуючого
Короткевича М.Є.
суддів
Кліменко М.Р., Гриціва М.І.
за участю прокурора
Сорокіної О.А.
та потерпілої
ОСОБА_2.
і її представника
ОСОБА_3.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 20 травня 2008 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2. та касаційним поданням Першого заступника прокурора Черкаської області на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 жовтня 2007 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1року народження,
уродженця с. Драбівці Золотоніського району
Черкаської області, раніше не судимого,
засуджено за ст. 124 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі п. б ст. 1 ст. 6 Закону України «Про амністію» від 19 квітня 2007 року ОСОБА_1 звільнений від покарання.
Ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 18 грудня 2007 року вирок залишений без зміни.
За вироком суду ОСОБА_1. визнано винним у тому, що він 3 червня 2007 року близько 23-ої год. 30 хв. в с. Підставки Золотоніського району Черкаської області на вул. Островського, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на грунті раптово виниклих неприязних стосунків, обороняючись від ОСОБА_4., умисно наніс останньому удари руками та ногами в різні частини тіла, спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, від яких настала смерть потерпілого.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2. просить вирок скасувати у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, що потягло неправильне застосування кримінального закону, та направити справу на новий судовий розгляд. Вважає, що дій ОСОБА_1. слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 КК України.
У касаційному поданні Перший заступник прокурора Черкаської області порушує питання про скасування судових рішень і повернення справи на новий судовий розгляд через неправильне застосування кримінального закону і порушення вимог процесуального законодавства. Вказує на те, що судом невірно кваліфіковані дії ОСОБА_1. та розвязано цивільний позов, а також засудженого незаконно звільнено від відшкодування судових витрат.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Короткевича М.Є., міркування прокурора про підтримання касаційного подання і скасування судових рішень, пояснення потерпілої ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3 про скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд, обговоривши доводи касаційних скарги і подання, врахувавши письмові заперечення на касаційні скаргу і подання засудженого ОСОБА_1. та його адвоката ОСОБА_5., перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарга і подання підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України та роз'яснень, які Пленум Верховного Суду України дав у п. п. 16 і 17 постанови від 29 червня 1990 року №5 “Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», суду при постановленні вироку належить дати аналіз усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показах свідків, потерпілих, підсудного, у висновку експерта, а також суд, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості і достовірності, яка має ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.
У п. 18 вищевказаної постанови зазначено, що мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону і формулюванні висновку про їх відповідність.
Як видно з вироку, судом цих вимог закону не було додержано, внаслідок чого висновок суду про кваліфікацію дій ОСОБА_1. за ст. 124 КК України як умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони не грунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обстаивн справи в сукупності.
Передусім, судом не досліджені належним чином і не отримали правильної оцінки показання самого ОСОБА_1., який будучи неодноразово допитаним у ході досудового слідства і в суді показував, що ввечорі того дня він зустрів свого знайомого ОСОБА_4., разом із яким він на власному автомобілі поїхав до їх спільного знайомого ОСОБА_6, в якого вони випили пляшку горілки. По дорозі назад ОСОБА_4. наполягав їхати до бару і вимагав гроші для продовження гулянки, а потім несподівано вдарив його кулаком по носі, від чого пішла кров, тоді він почав відбиватись правою рукою і наніс ОСОБА_4. декілька ударів, та зупинивши автомобіль, став трясти ОСОБА_4. близько 5-ти раз і можливо той ударився об стойку рами автомобіля, після чого відкрив дверцята переднього пасажирського сидіння автомобіля і випхав ногами у лівий бік та в спину ОСОБА_4., який випав із автомобіля головою вперед. Потім він вийшов сам і відтягнув ОСОБА_4. від автомобіля, під час чого підсковзнувся і сам упав, при цьому знявши з ОСОБА_4. штани разом із трусами, які відкинув у бік, та поїхав з місця події.
Проведеними по справі судово-медичними експертизами у потерпілого ОСОБА_4. виявлено тілесні ушкодження у виді: синців грудної клітки, правого надпліччя, лівого плеча, саден ліктів, правого стегна, лівої гомілки, які виникли незадовго до настання смерті від дії тупих твердих предметів і носять ознаки тілесних ушкоджень легкого ступеня; закритої черепно-мозкової травми, крововиливів над тверду мозкову оболонку, під м"які мозкові оболонки, в кору головного мозку, здавлення-забою головного мозку, саден, синців голови, які носять ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.
Висновками цих експертиз встановлено, що смерть ОСОБА_4. настала від здавлення-забою головного мозку, епідуральною гематомою, при переломі кісток склепіння та основи черепа, тяжкій закритій черепно-мозковій травмі.
Таким чином, обставини, за яких сталася подія, характер небезпеки, що загрожувала ОСОБА_1., характер, локалізація та ступінь тяжкості заподіяних ОСОБА_4. тілесних ушкоджень, свідчать про те, що суд передчасно зробив висновок, що злочин скоєно ОСОБА_1 при перевищенні меж необхідної оборони. Тому доводи касаційної скарги потерпілої і касаційного подання прокурора з приводу неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1. є обгрунтованими.
Також судом першої інстанції не дотримано вимог законодавства при вирішенні цивільного позову та відшкодуванні судових витрат.
Наведене залишилося без належної перевірки і оцінки з боку суду апеляційної інстанції.
На підставі викладеного вирок та ухвала суду підлягають скасуванню через неправильне застосування кримінально закону та порушення вимог кримінально-процесуального закону, а справа поверненню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді справи необхідно дати належну оцінку всім доказам у справі та на підставі цього вирішити питання про винуватість ОСОБА_1. та правильно кваліфікувати його дії, а також розв'язати цивільний позов і стягнути судові витрати відповідно до вимог процесуального закону.
Отже, керуючись ст. ст. 394, 395, 396 КПК України, колегія суддів -
касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2. та касаційне подання Першого заступника прокурора Черкаської області задовольнити.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 11 жовтня 2007 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 18 грудня 2007 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Короткевич М.Є. Кліменко М.Р. Гриців М.І.
.