2-1400/11
14 жовтня 2011 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Мармаша В.Я.
при секретарі - Магеровській Ю.Я.
за участю відповідача - ОСОБА_1
представника відповідача - ОСОБА_2
представника третьої особи ПАТ «СГ «ТАС»- Проданчука В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»до ОСОБА_1, треті особи: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», ОСОБА_4 про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, який в ході судового розгляду справи уточнив, та остаточно просив стягнути з останнього в порядку регресу відшкодування майнової шкоди в розмірі 51474,45 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 13.01.2010р. о 14.53 год. на вул. Ніщинського, 35 у м. Львові з вини відповідача ОСОБА_1 Позовні вимоги мотивує із посиланням на постанову Личаківського районного суду Львова від 01.03.2010р., якою встановлено винність водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у ДТП, та дані автотоварознавчого дослідження, квитанцій та інших розрахункових документів, які підтверджують розмір заподіяної водію ОСОБА_4 майнової шкоди, дані договору добровільного страхування наземного транспорту № 4557/003/0 від 09.04.2009р., згідно якого автомобіль марки «Тойота Рав-4»д.н.з. НОМЕР_1, який належить водію ОСОБА_4, було застраховано у позивача, дані платіжних доручень, згідно яких позивач за договором страхування відшкодував ОСОБА_4 заподіяну йому шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Як на підставу позову посилається на ст.ст. 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування».
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 пояснень на предмет позову не надавала, у заяві від 01.09.2011р. позов підтримала із аналогічних викладеним у позовній заяві підстав, просила розглядати справу у відсутності представника позивача.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_6 у судовому засіданні проти позову заперечили, оскільки постановою Личаківського районного суду Львова від 01.03.2010р. встановлено винність обох учасників ДТП, в тому числі водія ОСОБА_4, а не лише відповідача ОСОБА_1 При цьому, якщо визначати частку винуватості обох водіїв у ДТП, то винність ОСОБА_4 є більш значною. Розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, який у відповідній частці може бути покладений на нього, повинен бути покритий за рахунок полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/7305674 від 17.03.2009р., укладеного між ним та ПАТ «СГ «ТАС».
Представник третьої особи ПАТ «СГ «ТАС»ОСОБА_3 в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на розсуд суду та пояснив, що дійсно у них із відповідачем ОСОБА_1 існують договірні відносини за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/7305674 від 17.03.2009р. власника транспортного засобу марки «Шевроле-Нива» д.н.з. НОМЕР_2, однак з приводу відшкодування шкоди в порядку регресу внаслідок ДТП, що мало місце 13.01.2010р. о 14.53 год. на вул. Ніщинського, 35 у м. Львові за участю водія ОСОБА_1, позивач ПАТ «УІСК «Інвестсервіс»до ПАТ «СГ «ТАС»не звертався.
Представник позивача у судове засідання з розгляду даної справи не з'явилася, із врахуванням заяви від 01.09.2011р. суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності. Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання з розгляду даної справи жодного разу не з'явився із невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, документів про поважність причин неявки у судове засідання не представив. Суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, постановляючи рішення відповідно до вимог ст. 215 ЦПК України, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.
Як вбачається з договору добровільного страхування наземного транспорту № 4557/003/0 від 09.04.2009р., автомобіль марки «Тойота Рав-4»д.н.з. НОМЕР_1, який належить водію ОСОБА_4, було застраховано у позивача.
Факт ДТП та винність у ньому обох учасників ДТП: відповідача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_4 стверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення 3-239/10, зокрема письмовими поясненнями учасників ДТП, схемою пригоди та постановою про адміністративне правопорушення від 01.03.2010р., з якої вбачається, що 13.01.2010р. о 14.53 год. на вул. Ніщинського, 35 у м. Львові відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів НОМЕР_3 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та «Тойота Рав-4»д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням третьої особи ОСОБА_4 внаслідок порушення обома водіями правил дорожнього руху: відповідач ОСОБА_1 всупереч вимог п.п. 11.2, 12.1 ПДР України не рухався якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, хоча зобов'язаний був це зробити, що не дало можливість забезпечити безпечний роз'їзд із транспортним засобом під керуванням ОСОБА_4, який виїжджав на цю ж дорогу, та не вибрав достатньо безпечну швидкість з врахуванням стану дорожнього покриття; а третя особа ОСОБА_4 порушив вимоги п.п. 10.1 ПДР України, а саме перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам руху, не врахував дорожньої обстановки, стану дорожнього покриття. Будь-яких інших даних, які б спростовували вказані висновки суду сторонами не представлено.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. За наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується. За наявності вини всіх осіб, діяльністю яких завдано шкоди, розмір відшкодування визначається, у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що шкода у вигляді пошкодження транспортного засобу «Тойота Рав-4»д.н.з. НОМЕР_1 була заподіяна винними діями обох учасників ДТП: ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ступінь їх вини, за відсутності будь-яких доказів протилежного, є рівною, а тому обов'язок із відшкодування її вони повинні нести в рівних частках. Розмір заподіяної водію ОСОБА_4 майнової шкоди, як вбачається із висновків автотоварознавчого дослідження № 56/10 від 31.01.2010р. та № 76/10 від 04.03.2010р., становить в сумі 51849,58 грн., 51474,45 грн. з якої було останньому виплачено згідно платіжних доручень долучених до матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом. Згідно ст. 27 Закону України «Про страхування»від 14.01.2001р. № 2745-ІІІ до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 міг бути покладений обов'язок із відшкодування шкоди водію ОСОБА_4 в частці ?, що становить 25737,22 грн.
Водночас, із полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ВС/7305674 від 17.03.2009р., вбачається, що відповідач ОСОБА_1 застрахував цивільно-правову відповідальність власника т/з у ПАТ «СГ «ТАС». Ліміт відповідальності ПАТ «СГ «ТАС»за даним полісом становить 25500 грн., франшиза -0 грн., а тому відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та умов страхового полісу обов'язок із відшкодування шкоди понад ліміт відповідальності та франшизу покладається на відповідача ОСОБА_1, що становить 25737,22 грн. - 25500 грн. = 237,22 грн. В решті суми позивач вправі звернутись із відповідною вимогою до ПАТ «СГ «ТАС», чого на момент судового розгляду справи зроблено не було.
З врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»слід задовольнити частково й стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування майнової шкоди в порядку регресу в розмірі 237,22 грн., а також понесені позивачем судові витрати у справі в частині задоволених позовних вимог (0,46% від 634,74 грн.).
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 169, 212, 213, 214, 215, 225, 226 ЦПК України, ст.ст. 1188, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування»від 14.01.2001р. № 2745-ІІІ, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська інноваційна страхова компанія «Інвестсервіс»237,22 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 2,92 грн. судових витрат у справі.
В решті вимог -відмовити за безпідставністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області в порядку і строки передбачені ст.ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя Мармаш В.Я.