21 вересня 2011 р.Справа № 2-а-5028/09/2170
Категорія: 6.13Головуючий в 1 інстанції:
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого -судді Скрипченка В.О.,
суддів Домусчі С.Д., Шеметенко Л.П.,
за участю секретаря судового засідання Гречаного В.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Каланчацькому районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Скадовському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити певні дії,
25 лютого 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області звернувся до суду з позовом, в якому просило зобов'язати відповідача прийняти до заліку та стягнути 57306 грн. 63 коп. витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за період квітень-грудень 2008 року.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року позов був задоволений частково. Зобов'язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Скадовському районі Херсонської області прийняти до заліку шляхом підписання актів звірок з Управлінням Пенсійного фонду України у Каланчацькому районі Херсонської області суму 57306 грн. 63 коп. витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за квітень-грудень 2008 року. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Скадовському районі Херсонської області 57306 грн. 63 коп. витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за квітень-грудень 2008 року.
Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Каланчацькому районі Херсонської області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.
В зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачем протягом квітня-грудня 2008 року здійснюються виплати громадянам пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, позивач здійснює звірку витрат за особовими справами потерпілих разом з відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за наслідками звірки складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню Фондом ССНВ Пенсійному фонду України. Сума пенсій, сплачених позивачем за актами звірок за квітень-грудень 2008 року, становить 73697 грн., прийнято до заліку відділенням виконавчої дирекції фонду у Скадовському районі Херсонської області тільки 16390 грн. 37 коп., не прийняті до відшкодування за вказаний період суми виплаченої щомісячної державної адресної допомоги 56746 грн. та 542 грн. 53 коп. витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги, які були включені позивачем до актів звірок. Ці суми виплачувались позивачем з 1 квітня 2008 року згідно з Постановою КМУ України від 26.03.08 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», згідно з якою особам, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника по інвалідності, в яких щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає прожиткового мінімуму, розмір цієї щомісячної державної адресної допомоги складає сума, якої не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. Постановою КМУ визначено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Відповідач в якості причин не прийняття до заліку називає ту обставину, що спільні рішення щодо відшкодування коштів на виплату адресної допомоги Пенсійним фондом України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не приймалися, а Порядком не передбачено відшкодування саме цієї адресної допомоги.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування -це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом. Відповідно до ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування:
- пенсійне страхування;
- страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;
- медичне страхування;
- страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності;
- страхування на випадок безробіття.
Відносини, що виникають за зазначеними в частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (ст. 12 Основ). За пенсійним страхуванням згідно зі ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства);
- пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених п. 4 цієї статті;
- медичні профілактично-реабілітаційні заходи;
- допомога на поховання пенсіонерів.
Відповідно до п. 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення:
- профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням;
- відновлення здоров'я та працездатності потерпілого;
- допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків;
- пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- пенсія у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У ч. 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат. Аналогічне правило закріплено частиною 2 ст. 24 Закону «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст. 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 2 ст. 7 («Прикінцеві положення») Закону «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.2001 року, встановлено, що фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Згідно із ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд зобов'язаний виплачувати пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Порядок від 04.03.2003 року визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону). Згідно п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми основного розміру пенсій, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, допомога на поховання, витрати ПФУ з виплати та доставки пенсій. Відповідно до п. 5 Порядку, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, та професійних захворювань України в районах звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі і Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
В силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України № 1105-14, у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Постановою КМУ від 26.03.08 № 265 визначено, що виплати щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»визначено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. При цьому Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою і формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України. Положенням про Пенсійний фонд України визначено, що Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює управління фінансами пенсійного забезпечення, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Основними завданнями Пенсійного фонду України є забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій та інших соціальних виплат, що здійснюються з коштів Пенсійного фонду України. Отже Пенсійний фонд України не зобов'язаний виплачувати адресну допомогу за рахунок коштів ПФУ. Витрати Пенсійного фонду України, пов'язані з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, повинні здійснюватись за рахунок коштів, з яких виплачуються пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання.
Колегія суддів дійшла до висновку про те, що вимоги позивача щодо включення цих витрат до актів звірок для подальшого відшкодування на централізованому рівні ФССНВ є обґрунтованими. Враховуючи те, що позивачем підтверджено здійснення витрат у наведених сумах на користь осіб, які отримали допомогу, приймаючи до уваги наведений зміст нормативних актів, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про обґрунтованість вимог щодо спонукання відповідача прийняти до заліку шляхом підписання актів звірок суму допомоги 57306 грн. 63 коп. за квітень-грудень 2008 року.
Колегія суддів критично ставиться до твердження апелянта про те, що відсутність адресної допомоги в переліку витрат, які відповідно до Порядку має відшкодовувати ФССНВ, оскільки це не є підставою для відмови в задоволенні позову, так як необхідно встановити та виходити з того, за рахунок яких коштів ця допомога виплачується, а також призначення цієї допомоги та яким особам вона виплачується, з якими страховими випадками пов'язана виплата цієї адресної допомоги.
Суд першої інстанції вірно вирішив, що обраний у цій справі спосіб захисту (відновлення) порушеного права є частково таким, що не відповідає змісту прав управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки порядок відшкодування від 04.03.2003 року № 5-4/4 не передбачає обов'язку відшкодування витрат на місцях (районному рівні), а тільки на централізованому рівні.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував.
Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Каланчацькому районі Херсонської області задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 200, 205 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Каланчацькому районі Херсонської області -залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Скадовському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити певні дії -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення може бути подана безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий В.О. Скрипченко
Суддя С.Д. Домусчі
Суддя Л.П. Шеметенко