Категорія №10.1
Іменем України
05 жовтня 2011 року Справа № 2а-7783/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мазура Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання - Лушниковій О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача - головний спеціаліст відділу обліку надходження платежів
ОСОБА_1, довіреність №4273/01-10 від 04.10.2011,
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 182061,62 грн.,-
05 вересня 2011 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 182061,62 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив натсупне.
Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» знаходиться на обліку в УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідач зобов'язаний внести до Пенсійного фонду відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV та п.п. «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII за період з квітня по серпень 2011 року в сумі 182061,62 грн. Однак, у порушення вимог діючого законодавства, відповідач у встановлений термін не відшкодував Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, через що за ним утворилася заборгованість, яка складає 182061,62 грн. та на цей час залишається несплаченою. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2 за період з квітня по серпень 2011 року в сумі 182061,62 грн. на свою користь в судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, надав суду аналогічні позовній заяві пояснення.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, клопотанням №1271 від 04.10.2011, надісланим факсом на адресу суду 04.10.2011 за вх.№37531 (а.с.23), просив розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Спеціальним законом, який гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII.
Поняття платника страхових внесків, порядок реєстрації страхувальників і застрахованих осіб та облік платників страхових внесків, розміри та порядок нарахування й сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, порядок стягнення заборгованості зі страхувальників та інше врегульовується Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1.
Відповідно до пунктів «б-з» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років і 6 місяців на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. №221-1, відшкодуванню підлягають 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами справи, що Відокремлений підрозділ «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» Державного підприємства «Луганськвугілля» (ідентифікаційний код юридичної особи 36090220) внесений до ЄДРПОУ 15.03.2011 (а.с.8-9) та взятий на облік в УПФУ в Слов'яносербському районі Луганської області в якості платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Так, за період з квітня по серпень 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області Луганської області відповідачу - ВП «ГЗФ «Слов'яносербська» пред'явлено до відшкодування фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за списком №2, у розмірі 182061,62 грн., що підтверджується розрахунком ціни позову (а.с.6) та карткою особового рахунку платника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 за період з 01.04.2011 по 30.08.2011 (а.с.7).
Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області заперечень та не оскарживши їх в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
Однак, заборгованість відповідачем до цього часу залишається непогашеною.
На підставі викладеного та враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б-з» ст.13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення в сумі 182061,62 грн. не сплатив, позовні вимоги визнаються судом документально обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають до повного задоволення.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до п. 30 та п. 34 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено на 10 жовтня 2011 року, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись частиною 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 182061,62 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Слов'яносербська (місцезнаходження: 91055 м.Луганськ, вул.Лермонтова,1-в; р/р 2600730184767 в ЛЦВ ПІБ, МФО 304308, код ЄДРПОУ 32473323) на користь Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області (місцезнаходження: 93701 Луганська область, смт.Слов'яносербськ, вул.Гагаріна,34б; р/р 25602301753 в ЛОД Ощадбанку, МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792620) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2, в сумі 182061 грн. 62 коп. (сто вісімдесят дві тисячі шістдесят одна гривня 62 копійки).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова складена в повному обсязі та підписана 10 жовтня 2011 року.
СуддяЮ.Ю. Мазур