Категорія №9
Іменем України
19 жовтня 2011 року Справа № 2а-7015/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Твердохліба Р.С.,
за участю секретаря судового засідання Григоренко-Тумасян А.М.
та
представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 04.01.2011 №7-2011)
від відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» про зобов'язання виконати пункт 3 вимоги від 21 березня 2011 року №180-14/308,-
15 серпня 2011 року Контрольно-ревізійне управління в Луганській області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» про зобов'язання виконати пункт 3 вимоги від 21 березня 2011 року №180-14/308.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 02 лютого 2011 року, відповідно до листа слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Луганській області від 02 лютого 2011 року №63/3/580 та листа контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 08 лютого 2011 року №12-05-17-17/887, проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» за період з 01 жовтня 2010 року по 01 лютого 2011 року.
За результатами проведенного контрольного заходу було складено акт ревізії від 04 березня 2011 року №180-21/003, який було підписано об'єктом контролю без заперечень, що свідчить про згоду і визнання відповідачем встановлених порушень.
КРУ в Луганській області, керуючись ст. ст. 10, 15 Закону України від 26 січня 1993 № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» із змінами, відповідачу направило вимогу від 21 березня 2011 року №180-14/308 про усунення порушень з терміном виконання до 04 квітня 2011 року.
Ревізією встановлено порушень на загальну суму 65636,96 грн., яка станом на момент подання позову залишилася не відшкодованою. Так, ревізією встановлено нестачу рядового вугілля у кількості 137 тон на суму 65636,96 грн., а саме:
Ревізією правильності виданого на поверхню рядового вугілля, встановлено порушення п.2.2.1, 2.5.1 Інструкції про облік видобутку вугілля і продуктів збагачення на шахтах (розрізах) і збагачувальних фабриках Мінвуглепрому України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17 вересня 1996 року №466, в частині внесення недостовірних даних до Відомості про видобуток вугілля за зміну (форма УПД-6), в наслідок чого видобуток вугілля на 128,2 тони, яку в період ревізії поновлено по обліку, а саме збільшено залишок рядового вугілля на складі.
Відомості про видобуток вугілля за зміну (форма УПД-6) підписано обліковцем по видобутку вугілля - ГРП дільниці технологічного комплексу поверхні Кононцовою О.М., начальниками зміни Захарченко Є.В., Котляровим І.О., ОСОБА_6, гірничими диспетчерами ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, начальником відділу технічної якості Сиротиним А.Г. та начальником технологічного комплексу поверхні Карпуновим А.М. Форми УПД-6 затверджені директором шахти Федоренко В.М.
Маркшейдерським заміром проведеним в ході ревізії станом на 04 березня 2011 року встановлено наявність залишку рядового вугілля у кількості 1141 тонн, за даними обліку шахти УПД-41 рахується залишок у обсязі 1278 тонн. Різниця між даними оперативного обліку залишку вугілля та маркшейдерським обміром склала 137 тонн або 11%, що перевищує допустиме відхилення (4%). Відповідно до акту маркшейдерського заміру складено акт інвентаризації рядового вугілля на складі згідно якого нестача рядового вугілля станом на 04 березня 2010 року склала 137 тонн, на загальну суму 65636,96 грн.
Тобто, внесення недостовірних даних до відомостей про видобуток вугілля за зміну (форма УПД-6), а саме заниження обсягу видобутку вугілля у загальній кількості 128,2 тонн, призвело до порушення вимог п.1 ст.3, п.5 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 та п.2.2.1, 2.5.2 Інструкції №446, та встановлення нестачі вугілля марки ДГР-200 на вугільному складі шахти у кількості 137 тонн на суму 65636,96 грн.
Відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами суб'єктів, що ревізуються.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в позовній заяві та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» позовні вимоги не визнало, про що подало заперечення проти позову від 25 серпня 2011 року №1511 в яких зазначено, що пункт 3 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 21 березня 2011 року №180-14/308 по суті виконаний, оскільки вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 11 серпня 2011 року по справі №1/469/2011 було скасовано відповідальне зберігання вкраденого вугілля з ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» у кількості 137 тон, яке знаходилося на відповідальному зберіганні на території ВП «Шахта «Новодружівська», та майно було передано власнику - ВП «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова».
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявлених вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Спеціальним законом, який визначає статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».
Згідно із ст. 10. Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах, серед іншого, надається право:
- перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);
- пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;
- звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.
Порядком проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №550 від 20 квітня 2006 року визначено порядок дій працівників КРУ при виконанні ними своїх службових обов'язків, визначених зазначеним Законом, згідно п.50 якого за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи служби вживають заходів для забезпечення:
- притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю;
- звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;
- застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Судом встановлено, що Контрольно-ревізійним управлінням в Луганській області на виконання постанови Жовтневого районного суду м. Луганська від 02 лютого 2011 року, відповідно до листа слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Луганській області від 02 лютого 2011 року №63/3/580 та листа контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 08 лютого 2011 року №12-05-17-17/887, проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» за період з 01 жовтня 2010 року по 01 лютого 2011 року.
За результатами ревізії було складено акт позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності відокремленого підрозділу «Шахта імені Д.Ф.Мельникова» ВАТ «Лисичанськвугілля» за період з 01 жовтня 2010 року по 01 лютого 2011 року від 04 березня 2011 року №180-21/003, підписаний об'єктом контролю без заперечень та зауважень (а.с.12-31).
Ревізією правильності виданого на поверхню рядового вугілля, встановлено порушення п.2.2.1, 2.5.1 Інструкції про облік видобутку вугілля і продуктів збагачення на шахтах (розрізах) і збагачувальних фабриках Мінвуглепрому України, затвердженої наказом Міністерства вугільної промисловості України від 17 вересня 1996 року №466, в частині внесення недостовірних даних до Відомості про видобуток вугілля за зміну (форма УПД-6), в наслідок чого видобуток вугілля на 128,2 тони, яку в період ревізії поновлено по обліку, а саме збільшено залишок рядового вугілля на складі.
Зазначене порушення стало можливим у зв'язку із внесенням недостовірних даних до відомостей про видобуток вугілля за зміну (форма УПД-6), а саме заниження обсягу видобутку вугілля у загальній кількості 128,2 тонн, призвело до порушення вимог п.1 ст.3, п.5 ст.9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.5 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 року № 246 та п.2.2.1, 2.5.2 Інструкції №446, та встановлення нестачі вугілля марки ДГР-200 на вугільному складі шахти у кількості 137 тонн на суму 65636,96 грн.
КРУ в Луганській області, керуючись ст. ст. 10, 15 Закону України від 26 січня 1993 № 2939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» із змінами, відповідачу направило вимогу від 21 березня 2011 року №180-14/308 про усунення порушень з терміном виконання до 04 квітня 2011 року (а.с. 6).
Підпунктом 3.2 пункту 3 вимоги від 21 березня 2011 року №180-14/308 відповідачу приписувалось вжити заходи щодо стягнення з винних осіб нестачі матеріальних цінностей на загальну суму 65636,96 грн.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що вироком Лисичанського міського суду Луганської області від 11 серпня 2011 року у кримінальній справі №1-469/2011 в цивільному позові відкритому акціонерному товариству «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» про стягнення з підсудних матеріальних збитків в сумі 65636,96 грн. відмовлено у зв'язку з тим, що вкрадене майно вилучене та знаходиться на відповідальному зберіганні на складі відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова». Партія вугільної продукції марки «ДГр» у кількості 137 тон, загальною вартістю 55949,43 грн. повернуто відокремленому підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля». Зазначений вирок набрав законної сили 29 серпня 2011 року.
Відповідно до ч.4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Статтею 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
За таких обставин суд приходить до висновку, що підпункт 3.2 пункту 3 вимоги від 21 березня 2011 року №180-14/308 про вжиття заходів щодо стягнення з винних осіб нестачі матеріальних цінностей на загальну суму 65636,96 грн. фактично виконаний, оскільки вугільна продукція марки «ДГр» у кількості 137 тон, загальною вартістю 55949,43 грн., з урахуванням висновків судово-товарознавчої експертизи, проведеної в рамках кримінальної справи №1-469/2011, відповідно до якого станом на 13 січня 2011 року вартість 137 тон вугілля марки «ДГр» складає 55949,43 грн. повернуто відокремленому підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля».
З огляду на викладене суд вважвє, що на дату вирішення адміністративної справи за позовом Контрольно-ревізійного управління в Луганській області до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Д.Ф. Мельникова» про зобов'язання виконати пункт 3 вимоги від 21 березня 2011 року №180-14/308 відсутній предмет спору у зв'язку з фактичним виконанням зазначеного пункту вимоги.
Питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 19 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 24 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задовленні адміністративного позову - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 24 жовтня 2011 року.
Суддя Р.С. Твердохліб