Категорія №8.1.5
Іменем України
25 жовтня 2011 року Справа № 2а-8646/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ушакова Т.С.,
при секретарі Фенічевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 3 000,32 грн.,-
28.09.2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 3 000,32 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що станом на 21.09.2011 року відповідач має податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 3 000,32 грн. З метою стягнення податкового боргу відповідачу було надіслано податкову вимогу № 9 від 10.02.2011 року. Незважаючи на вжиті заходи, борг відповідача залишається непогашеним.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, в раніше наданій суду заяві просив суд скасувати нараховані йому податкові зобов'язання за несвоєчасне подання податкових декларацій з ПДВ в період з 18.04.2008 року по 09.09.2011 року у зв'язку з його находженням у вказаний час в місцях позбавлення волі, що підтверджується довідкою про звільнення та довідкою Рубіжанського міського суду Луганської області.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Відповідно до пунктів 1, 2, 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.
Згідно ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок платника податків щодо подачі до контролюючих органів у порядку,
встановленому податковим та митним законодавством, декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів встановлений також пунктом 16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідач є платником податків і зборів, передбачених податковим законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2010 року податковим органом проведено документальну невиїзну перевірку платника ПДВ ОСОБА_1 (НОМЕР_1) щодо питання неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за податкові періоди - з березня 2008 року по лютий 2009 року, за результатами якої складено акт № 2598/17-2868404156, в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) платником податку на додану вартість не подана (несвоєчасно подана) декларації з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень 2009 року.
28.12.2010 року податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:
- № 0012521701/0, яким визначено суму штрафу у розмірі 170 грн.;
- № 0012491701/0, яким визначено податкове зобов'язання в сумі 3 060 грн. - за штрафними санкціями.
Згідно довідки про звільнення серії ЛУГ № 010662 ОСОБА_1 відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби в період з 18.04.2008 року по 09.09.2011 року.
Довідкою Рубіжанського міського суду Луганської області від 19.10.2010 року № 1-27/10 підтверджується, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, засуджений Рубіжанським міським судом Луганської області 07.06.2010 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі та знаходився під вартою з 18.04.2008 року.
З викладеного вбачається, що відповідач під час знаходження під вартою та відбування покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби в період з 18.04.2008 року по 09.09.2011 року не міг подавати податкові декларації до податкового органу.
Відповідно до п. 18.4 ст. 18 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який діяв до 01.01.2011 року) платники податку звільняються від обов'язку подання декларації, зокрема, якщо перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації. Аналогічна норма прописана у Податковому кодексі України (п. 179.4 ст. 179).
Однак, вищевказані норми стосуються подання декларацій по податку на доходи фізичних осіб.
Згідно ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на положення ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі того, що Законом України «Про податок на додану вартість» (який діяв до 01.01.2011 року) та Податковим кодексом України не врегульоване питання звільнення від обов'язку подання податкової декларації з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та застосувати норму Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (який діяв до 01.01.2011 року), згідно якої платники податку звільняються від обов'язку подання декларації, зокрема, якщо перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув'язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації.
Враховуючи системний аналіз норм, що регулюють дані правовідносини, та те, що відповідач фізично не мав можливості подавати до податкового органу податкові декларації у період з 18.04.2008 року по 09.09.2011 року, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 3 000,32 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 31 жовтня 2011 року.
Суддя Т.С. Ушаков