Категорія №8
Іменем України
20 жовтня 2011 року Справа № 2а-8306/11/1270
< Текст >
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Липової К.С.,
представників позивача - Скиря М.О. (наказ від 16.05.2008 № 1),
ОСОБА_2 (довіреність від 30.09.2011 б/н),
представників відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 20.07.2011 № 12029/10),
ОСОБА_4 (довіреність від 12.10.2011 № 15820/10),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-Углестрой» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування наказу від 16.03.2011 № 537, зобов'язання вчинити певні дії,
20 вересня 2011 року ТОВ «ТОП-Углестрой» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, в обґрунтування якого зазначає наступне.
21.03.2011 директором ТОВ «ТОП-Углестрой» було отримано акт ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 17.03.2011 № 188/23-219/35936702 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой» щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року». Із вказаного акту позивач дізнався про видання відповідачем наказу від 16.03.2011 № 537 про проведення невиїзної документальної перевірки позивача. За висновками акту виявлено порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2010 року на суму 236277,58 грн., за січень 2011 року на суму 72892 грн., завищено податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року на суму 249428,87 грн., за січень 2011 року на суму 76155,83 грн.
23.03.2011 позивачем було подано відповідачу письмові заперечення на акт перевірки. Листом від 30.03.2011 № 5475/23-221 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську відповіла, що за висновками, викладеними в акті перевірки, податкове повідомлення не передбачено та прийматися не буде. Однак, починаючи з квітня 2011 року в електронній базі податкової звітності в автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ДПА України до податкових декларацій з ПДВ за грудень 2010 року, січень 2011 року виникли розбіжності з сум ПДВ ТОВ «ТОП-Углестрой» і підприємствами-контрагентами, відомості про яких були зазначені в акті.
Для з'ясування підстав виникнення вказаних розбіжностей 23.06.2011 позивачем на адресу відповідача було направлено лист. У відповіді від 05.08.2011 № 12718/23 вказано, що операції з придбання та реалізації товарів, здійснених ТОВ «ТОП-Углестрой» у грудні 2010 року, січні 2011 року, є нікчемними в розумінні статей 203, 215, 216 ЦК України, оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження об'єкту оподаткування та несплати податків до бюджету. Результати перевірки відображені в базі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Таким чином, позивач уважає, що неправомірні дії відповідача призвели до порушення прав та інтересів ТОВ «ТОП-Углестрой».
Позивач посилається, що запит від 03.03.2011 № 3982/23 про надання пояснень та їх документального підтвердження він не отримував, про існування оскаржуваного наказу йому також не було відомо, станом на цей час на адресу підприємства він не надсилався. Також не відповідають дійсності відомості, викладені в акті перевірки щодо не встановлення місцезнаходження ТОВ «ТОП-Углестрой» за місцем реєстрації.
Позивач просить суд визнати дії відповідача щодо видання наказу від 16.03.2011 № 537 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой» неправомірними; визнати недійсним та скасувати наказ від 16.03.2011 № 537 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой»; визнати дії відповідача щодо складання акту перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой» від 17.03.2011 № 188/23-219/35936702 неправомірними; визнати недійсними та зобов'язати відповідача скасувати записи, які відображені в базі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України щодо завищення податкового кредиту ТОВ «ТОП-Углестрой»: за грудень 2010 року на суму ПДВ 236377,58 грн., за січень 2011 року на суму ПДВ 72892,50 грн., завищення податкових зобов'язань ТОВ «ТОП-Углестрой»: за грудень 2010 року на суму ПДВ 294428,87 грн., за січень 2011 року на суму ПДВ 76155,83 грн.
У судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги в повному обсязі, надали суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти адміністративного позову з наступних підстав. ТОВ «ТОП-Углестрой» було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року. За результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську було виявлено факти, які свідчили про порушення ТОВ «ТОП-Углестрой» податкового законодавства, у зв'язку з чим 04.03.2011 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську на адресу позивача направлено запит від 03.03.2011 № 3982/23 рекомендованим листом із повідомленням про вручення, про що свідчить фіскальний чек ЛД УППЗ «Укрпошта» від 04.03.2011 № 8747, щодо надання пояснень та документального підтвердження фінансово-господарської діяльності, на підставі яких були заповнені податкові декларації за грудень 2010 року, січень 2011 року, які б могли підтвердити правомірність формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року, січень 2011 року.
У зв'язку з ненаданням позивачем у встановлений строк витребуваних податковим органом документів керівником ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську було видано наказ від 16.03.2011 № 537 про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой». Копію наказу було направлено на адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення, про що свідчить фіскальний чек ЛД УППЗ «Укрпошта» від 16.03.2011 № 3753.
На адресу ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську надійшов лист з ГВПМ СДПІ ВПП у м. Луганську від 14.03.2011 № 2016/7/26-0131, згідно з яким ТОВ «ТОП-Углестрой» за юридичною адресою не знаходиться. У зв'язку з цим за результатами проведеної перевірки 17.03.2011 ДПІ було складено акт № 188/23-219/35936702 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой», код за ЄДРПОУ 35936702, щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року, січень 2011 року.
В ході проведення перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой» не було надано документи, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень (надання послуг). Не було встановлено наявність відповідних документів, що підтверджують відвантаження чи отримання товарів. Згідно з наявними на час проведення перевірки документів немає можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла дані витрати, можливість здійснення таких операцій. Зазначене підтверджує відсутність доказів фактичного отримання товару та реального його транспортування. Тому відповідач вважає висновки, викладені в акті, правомірними, та зазначає, що акт від 17.03.2011 № 188/23/219/35936702 не породжує для позивача певних правових наслідків, оскільки податкові повідомлення-рішення або інші рішення суб'єкта владних повноважень за результатами проведеної позапланової перевірки відносно позивача не приймалися. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невинних перевірок врегульовані ст. 79 Податкового кодексу України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та ст. 78 цього Кодексу.
Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі переліку, зазначеного у п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (п. 79.1 ст.79 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Отже, рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки може бути прийняте податковим органом лише в разі існування підстав, які передбачені ст. 78 Податкового кодексу України, а розпочати таку перевірку може лише за умови вручення відповідного наказу, а також письмового повідомлення платнику податку.
Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового Кодексу України перевірки призначаються у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судом установлено, що позивач - ТОВ «ТОП-Углестрой», зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 16.05.2008, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 382 102 0000 014916 (арк. справи 8). Згідно з довідкою від 17.05.2008 № 2154 позивач перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську з 17.05.2008 (арк. справи 9).
ТОВ «ТОП-Углестрой» було подано до ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року.
04.03.2011 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську керівнику ТОВ «ТОП-Углестрой» було направлено запит від 03.03.2011 № 3982/23 про надання пояснень та їх документального підтвердження (арк. справи 40). У зв'язку з ненаданням у повному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит від 03.03.2011 № 3982/23 в.о. начальника ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську було видано наказ від 16.03.2011 № 537 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой», код за ЄДРПОУ 35936702, з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року (арк. справи 43).
На підставі вищезазначеного наказу відповідачем було проведено невиїзну документальну перевірку позивача та складено акт від 17.03.2011 № 188/23-219/35936702 про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой», код за ЄДРПОУ 35936702, щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року (арк. справи 10-18). В акті відповідач зробив висновок про порушення позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за грудень 2010 року на суму 236277,58 грн., за січень 2011 року на суму 72892 грн., завищено податкові зобов'язання з ПДВ за грудень 2010 року на суму 249428,87 грн., за січень 2011 року на суму 76155,83 грн.
Проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем порядку проведення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача з огляду на наступне.
Згідно з матеріалами справи запит від 03.03.2011 № 3982/23 про надання пояснень та їх документального підтвердження було направлено керівнику ТОВ «ТОП-Углестрой» за адресою: м. Луганськ, квартал Єрьоменка, 7/13а. Запит було повернуто на адресу органу державної податкової служби з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» (арк. справи 42).
Доводи відповідача про те, що вказана адреса є фактичним місцезнаходженням позивача, а тому запит було направлено саме за фактичною, а не юридичною адресою платника, на увагу суду не заслуговують. Згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «ТОП-Углестрой» є м. Луганськ, 27-й квартал, будинок 3, квартира 5 (арк. справи 68-70). Довідкою підтверджується, що з моменту реєстрації та на час внесення останнього запису до державного реєстру 17.05.2011 адреса позивача не змінювалася. Згідно з поясненнями представника позивача підприємство ніколи не знаходилося за адресою: м. Луганськ, квартал Єрьоменка, 7/13а; при постановці на облік в органі державної податкової служби в особовій картці платника податків було зазначено юридичну адресу: м. Луганськ, 27-й квартал, будинок 3, квартира 5.
Крім того, суд наголошує, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Отже, запит про надання інформації має бути направлений саме за податковою адресою платника. Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків від 17.05.2008 № 2154 місцезнаходженням позивача як платника податків є м. Луганськ, 27-й квартал, будинок 3, квартира 5. Доказів про направлення запиту за вказаною адресою відповідачем суду не надано.
Також суд зазначає, що запит від 03.03.2011 № 3982/23 про надання пояснень та їх документального підтвердження складено відповідачем із порушенням вимог Податкового кодексу України та Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (надалі - Порядок № 1245).
Відповідно до положень п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України та п. 10 Порядку № 1245 запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. В запиті ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську від 03.03.2011 № 3982/23 не зазначено підстави для надіслання запиту, що є порушенням вимог закону до змісту такого запиту.
Також відповідачем було порушено порядок видачі наказу про проведення перевірки позивача. Так, наказ від 16.03.2011 № 537 про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «ТОП-Углестрой» було видано менш ніж за 10 робочих днів після направлення запиту, що є порушенням вимог закону.
Відповідачем не надано суду доказів вручення позивачу копії наказу та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення перевірки. Наданий відповідачем реєстр відправки кореспонденції від 16.03.2011 (арк. справи 77) не є безумовним підтвердженням направлення копії оскаржуваного наказу та повідомлення про проведення перевірки позивачу, оскільки у графі реєстру «вид документа» зазначено - «лист», що не дає можливості встановити, що вказаним поштовим відправленням були саме зазначені вище документи. Згідно з поясненнями представника відповідача копію наказу було направлено позивачу без супровідного листа. Також відповідачем суду не надано повідомлення про вручення поштового відправлення.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про визнання протиправним наказу Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 16.03.2011 № 537 та його скасування.
Що стосується решти позовних вимог, суд не знаходить підстав для їх задоволення з наступних підстав.
Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772 (надалі - Порядок).
Відповідно до абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Згідно з п. 7 розділу IV Порядку за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Отже, акт перевірки - це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті управлінського рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з думкою (позицією) ревізора, так і відхилити її.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
За наведених обставин суд вважає, що акт перевірки органу державної податкової служби не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, він не є обов'язковим до виконання, сам по собі не тягне для позивача жодних правових наслідків.
Вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо складання акту перевірки від 17.03.2011 № 188/23-219/35936702 не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Вчинення дій являє собою процес реалізації покладених на суб'єкта владних повноважень функцій. Самі по собі дії зі складання акту не тягнуть будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення та/або рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, саме вони мають вплив на його права та обов'язки.
У ході розгляду справи встановлено, що податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення суб'єкта владних повноважень за наслідками перевірки відносно позивача не складалися, судом не встановлено порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у зв'язку зі складанням акту перевірки та вчинення в процесі складання даного акту відповідачем дій, які б порушували інтереси позивача.
Суд також не знаходить підстав для задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо видання наказу від 16.03.2011 № 537, оскільки, як зазначено вище, вказані дії являють собою процес реалізації покладених на суб'єкта владних повноважень функцій та самі по собі не несуть для позивача будь-яких правових наслідків. Крім того, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, що буде відповідати об'єкту порушеного права та достатнім і необхідним засобом поновлення такого права.
Щодо позовних вимог позивача про визнання недійсними та зобов'язання відповідача скасувати записи, які відображені в базі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України щодо завищення податкового кредиту ТОВ «ТОП-Углестрой»: за грудень 2010 року на суму ПДВ 236377,58 грн., за січень 2011 року на суму ПДВ 72892,50 грн., завищення податкових зобов'язань ТОВ «ТОП-Углестрой»: за грудень 2010 року на суму ПДВ 294428,87 грн., за січень 2011 року на суму ПДВ 76155,83 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», податкові органи забезпечують облік платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження податків, платежів.
Порядок ведення органами Державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету регламентується Інструкцією, затвердженою наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 серпня 2005 року за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276).
Пунктами 1.4, 1.6 Інструкції № 276 передбачено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), що забезпечує єдиний технологічний процес уведення, контролю інформації обробки документів та підтримання в актуальному стані автоматизованої інформаційної облікової системи.
Пунктом 3.1 Інструкції № 276 передбачено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Пунктом 1.7 Інструкції № 276 передбачено, що облікові операції з коригування даних у картках особових рахунків платників податків проводяться підрозділами адміністрування облікових показників та звітності на підставі відповідних документів, датою їх надходження.
Підпунктом 63.12 Податкового кодексу України визначено, що інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.
Підпунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Виходячи з вищенаведеного, облік нарахованих і сплачених сум податків і зборів, який ведеться органом державної податкової служби, хоча і спричиняє наслідки для платника податків у вигляді змін у структурі податкових зобов'язань платника податків в інформаційних системах (базах) органів ДПС, що в свою чергу свідчить про наявність у платника податків інтересу в тому, щоб дані у картці особового рахунку позивача правильно відображали фактичний стан його зобов'язань та платежів до бюджету, однак дії по внесенню інформації фактично є технічними діями, які виконуються на підставі відповідних документальних даних.
Судом встановлено, що відповідачем після проведеної перевірки на підставі акту, складеного за результатами перевірки, було внесено відповідні відомості до інформаційної облікової системи, яка ведеться у відповідача. Оскільки на момент внесення вказаних даних до інформаційних баз наказ про проведення перевірки був чинним, дії відповідача відповідали вимогам закону.
Та обставина, що на даний час суд дійшов висновку про скасування наказу про проведення перевірки, не може бути підставою для зобов'язання відповідача внести певні зміни до інформаційних систем.
Дії, які позивач просить суд зобов'язати вчинити відповідача, є відповідними спеціальними законними способами реагування в межах компетенції податкових органів України. Суд не може перебирати при цьому функції суб'єкта владних повноважень, виходячи з того, що вчинення зазначених дій відноситься до внутрішньої компетенції податкового органу. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбаченими законами України.
Суд зазначає, що визнання судом протиправним та скасування наказу від 16.03.2011 № 537, на підставі якого було проведено перевірку та складено акт від 17.03.2011 № 188/23-219/35936702, без винесення податкового повідомлення-рішення є достатнім способом захисту прав позивача та покладає обов'язок на податковий орган не використовувати у своїй діяльності висновки, факти та дані, викладені в акті перевірки від 17.03.2011 № 188/23-219/35936702.
Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Позивачем не заявлено вимоги про відшкодування судових витрат, тому питання щодо розподілу судових витрат судом не розглядається.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-Углестрой» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про визнання неправомірними дій, визнання недійсним та скасування наказу від 16.03.2011 № 537, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним і скасувати наказ Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську від 16.03.2011 № 537.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 25 жовтня 2011 року.
< Текст >
Суддя І.О. Свергун