Категорія №11.5
Іменем України
24 жовтня 2011 року Справа № 2а-8972/11/1270
< Текст >
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Липової К.С.,
представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 14.09.2011 № 03-02/1906),
представник відповідача - не прибув,
представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про скасування постанови від 02.04.2007 про зупинення виконавчого провадження № 3597624,
05 жовтня 2011 року позивач - Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в обґрунтування якого вказав наступне.
Постановою Господарського суду Луганської області від 20.10.2006 по справі № 2/377ад було задоволено позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» про стягнення несплачених адміністративно - господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році у розмірі 303147,90 грн. На виконання постанови суду було видано виконавчий лист.
03.10.2011 позивачем були отримані копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.04.2007 та постанови про зупинення виконавчого провадження від 02.04.2007. У постанові про зупинення виконавчого провадження зазначено, що виконавче провадження зупинено, у зв'язку з тим, що боржник внесений до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у погашенні заборгованості відповідача до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Позивач не погоджується з вказаною постановою відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження з огляду на те, що дія Закону України від 23.06.2005 № 2711 «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єкти господарської діяльності, перераховані в п. 1.3 ст. 1 наведеного Закону щодо заборгованості, що виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не відноситься до учасників зазначених розрахунків, борг ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» не відноситься до боргу у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за несплату електроенергії або податкового боргу. Спірний борг виник внаслідок несплати адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, на які не поширюється податкове законодавство та Закон України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
На підставі вищевикладеного позивач просить скасувати постанову ВДВС Лисичанського МУЮ від 02.04.2007 про зупинення виконавчого провадження № 3597624.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи без його участі та заперечення на позовну заяву, яке обґрунтував наступним.
Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) в Україні покладається на державну виконавчу службу.
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». А згідно ч. 3 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплекс», щодо таких підприємств зупиняється дія ст. ст. 4, 5 Закону України «Про виконавче провадження», крім виконання рішень про виплату заробітної плати, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів. На виконання зазначених норм закону 02.04.2007 державним виконавцем винесена постанова про зупинення виконавчого провадження № 3597624, до закінчення дії Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». На підставі викладеного просить відмовити позивачу - Луганському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів у задоволенні позову.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих заперечень та доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, згідно з яким вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності всіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого всі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження» зі змінами та доповненнями в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин (далі Закон № 606).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 606-ХІV, примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі № 606-ХІV, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону № 606-ХІV).
Згідно із ст. 5 Закону № 606-ХІV, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону № 606-ХІV, визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а ст. 7 Закону № 606-ХІV, встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Судом установлено, що 13.03.2007 господарським судом Луганської області було видано виконавчий лист № 2/377ад про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» штрафних санкцій у сумі 303147,90 грн. (арк. справи 8).
02.04.2007 головним державним виконавцем ВДВС Лисичанського МУЮ винесено постанову ВП № 3597624 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа від 13.03.2007 у справі № 2/377ад (арк. справи 6).
Також 02.04.2007 головним державним виконавцем ВДВС Лисичанського МУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 3597624 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 2/377ад, виданого 13.03.2007 господарським судом Луганської області, на підставі ст.ст. 34, 36 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із внесенням боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» (арк. справи 7).
Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 606-ХІV виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Статтею 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено, що цей закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
До учасників розрахунків віднесені: підприємства паливно-енергетичного комплексу, суб'єкти господарської діяльності, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, державні цільові фонди, Державний комітет України з державного матеріального резерву, правонаступники ліквідованих фондів, що були передбачені законодавством, розпорядник цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України, які мають дебіторську або кредиторську заборгованість та здійснюють заходи щодо її погашення на умовах, визначених цим Законом (пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»).
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до заборгованості відноситься сума коштів, підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату, яка:
1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;
2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;
3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу Міністерства палива та енергетики України;
4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;
5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів.
Вищенаведеною нормою встановлено вичерпний перелік сум коштів, що підпадають під визначення заборгованості при застосуванні цього Закону, на які поширюється положення п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 606-ХІV щодо обов'язкового зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до положень Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» його дія поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу та суб'єктів господарської діяльності, зазначених в п. 1.3 ст. 1, щодо заборгованості, яка виникла внаслідок несплати або неповних розрахунків за енергоносії.
З урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів не відноситься до учасників розрахунків відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а борг ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» не є боргом у сфері енергопостачання (енергоспоживання) чи за не сплату електроенергії або податковим боргом, оскільки борг виник через несплату ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу з працевлаштування інвалідів, на які не поширюються норми Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому віднесення ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», не є підставою для зупинення спірного виконавчого провадження.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що приписи п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 606-ХІV, визначають дві обов'язкові умови, які зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження. Це внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, суб'єктивна ознака, що має місце у межах спірних відносин, та участь зазначеного підприємства у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», об'єктивна умова, яка в свою чергу включає характер та термін виникнення заборгованості.
Недоведеність віднесення заборгованості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача перед позивачем до такої, що погашається за процедурою Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» унеможливлює застосування приписів п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 606-ХІV до спірних правовідносин.
Врахувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Скасування у судовому порядку постанови про зупинення виконавчого провадження автоматично обумовлює обов'язок відповідача за Законом № 606-ХІV відновити виконавче провадження по виконанню в примусовому порядку виконавчого листа, виданого господарським судом Луганської області та провести дії, спрямовані на виконання рішення суду.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно з п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений.
Керуючись ст. ст. 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції про скасування постанови від 02.04.2007 про зупинення виконавчого провадження № 3597624 задовольнити.
Скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Лисичанського міського управління юстиції від 02.04.2007 про зупинення виконавчого провадження № 3597624 з примусового виконання виконавчого листа № 2/377ад, виданого 13.03.2007 господарським судом Луганської області, про стягнення з ВАТ «Лисичанськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта ім. Г.Г. Капустіна» штрафних санкцій у сумі 303147,90 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Постанову складено в повному обсязі 24 жовтня 2011 року.
< Текст >
СуддяІ.О. Свергун