Категорія №10.1
Іменем України
19 жовтня 2011 року Справа № 2а-8979/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Судді: Кисельової Є.О.
при секретарі: Гришиній О.Ю.
за участю :
представник позивача: ОСОБА_1(довіреність від 04.07.2011 №1/01-2485)
відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 346, 71 грн.,
05 жовтня 2011 року Луганський міський центр зайнятості (надалі - позивач) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 346, 71 грн., в обґрунтування якого зазначив наступне. До Луганського міського центру зайнятості 16.02.2005 звернулася громадянка ОСОБА_2 за сприянням у працевлаштуванні. У зв'язку з відсутністю підходящої роботи 23.02.2005 їй було надано статус безробітного. В заяві від 16.02.2005 ОСОБА_2 вказала, що трудовою діяльністю не займається, не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, пенсію не отримує. В Луганському міському центрі зайнятості відповідач перебувала на обліку як безробітна з 23.02.2005 по 13.08.2005. Допомога по безробіттю виплачена з 23.02.2005 по 17.05.2005 у розмірі 346, 71 грн. З 13.08.2005 ОСОБА_2 знята з обліку у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості більше 30 календарних днів без поважних причин. З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів ФЗДССУВБ та відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12, п. 3 ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 №60/62 Луганським міським центром зайнятості проведено перевірку достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості.
09.06.2011 відбулося засідання комісії по розслідуванню страхових випадків Луганського міського центру зайнятості (протокол№22/09), було виявлено наступне: за даними Держреєстратора від 27.04.2011 вих. №01/10-693/0/39-11 ОСОБА_2 з 23.08.2007 перебувала в статусі фізичної особи - підприємця.
Таким чином, позивачем було встановлено порушення громадянкою ОСОБА_2 вимог Закону України «Про зайнятість населення», тобто на момент присвоєння статусу безробітного та в період знаходження на обліку з безробіття і отримання в зазначений період матеріального забезпечення на випадок безробіття, відповідач була зайнятою особою. Отже незаконно отримала виплату допомоги по безробіттю, чим нанесла шкоду Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у розмірі 346, 71 грн.
На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з ОСОБА_2 незаконно отримане матеріальне забезпечення по безробіттю у сумі 346, 71 грн.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Відповідач не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Відповідно до статтей 35, 36 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважається, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляд справи. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до статті 8 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року № 1533-III (із змінами та доповненнями) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління на випадок безробіття, провадження збору на акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону).
Відповідно до статті 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 01 березня 1991 року № 803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.
Згідно зі статтею 25 цього Закону, держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:
а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;
б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;
в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Судом установлено, що відповідач ОСОБА_2 23.02.2005 року звернулася з письмовою заявою до Луганського міського центру зайнятості про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. У своїй заяві вона зазначила, що як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує. Також зазначив, що за період перебування на обліку у центрі зайнятості у разі працевлаштування на тимчасову роботу зобов'язується про це повідомити центр зайнятості. (арк. справи 11).
Наказом від 23.02.2005 № НТ050223 відповідачу було надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю з 23.02.2005 (арк. справи 12).
Згідно довідки від 18.07.2011 № 1/д/05-1868 за період з 23.02.2005 по 14.06.2005 ОСОБА_2було нараховано та виплачено матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 346, 71 грн. (арк. справи 14).
Статтею 1 Закону України “Про зайнятість населення” передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно положень ч. 2, 3 статті 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”від 02 березня 2000 року № 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
У разі виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як безробітна, за межі України з метою працевлаштування чи здійснення іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку, така особа зобов'язана повідомити про це державну службу зайнятості
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
В ході розслідування страхових випадків було виявлено, що ОСОБА_2 з 23.08.2002 по 11.07.2007 перебувала у статусі фізичної особи-підприємця та відповідно до Закону України “Про зайнятість населення” належав до зайнятого населення, про що було складено протокол засідання комісії по розслідуванню страхових випадків від 09.06.2011 № 22/09 (арк. справи 16-17). Також факт того, що ОСОБА_2 мала статус фізичної особи - підприємця під час перебування на обліку в центрі зайнятості підтверджується відповіддю Управління Державної реєстрації ат міського реєстру Луганської міської ради від 27 квітня 2011 року за вих. №01/10-693/0/39-11(арк. справи 20).
09.06.2011 Луганським міським центром зайнятості винесено наказ № 71-б про повернення коштів ОСОБА_2 (арк. справи 15).
10.06.2011 за вих. №1/09-2201 відповідачу було направлено повідомлення про повернення незаконно отриманих коштів в сумі 346, 71 грн. протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання листа. (арк. справи 19). Докази отримання зазначено листа - повідомлення ОСОБА_2 чи сплати суми матеріального забезпечення в добровільному порядку позивачем не надані.
Згідно пункту 6 спільного наказу Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62 “Про затвердження Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним”(далі -Порядок № 60/62) у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 8 Порядку № 60/62 у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства
Таким чином, у судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт порушення ОСОБА_2 вимог ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. А оскільки Луганському центру зайнятості про порушення законодавства про зайнятість населення безробітної ОСОБА_2 стало відомо, лише 27.04.2011 на підставі відповіді Держреєстратора клопотання позивача про поновалення строку звернення до адміністративного суду судом не вирішується та є таким, що заявлено передчасно.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 9, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Луганського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 346, 71 грн. задовольнити в повному обсязі.
< Текст >
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Луганського міського центру зайнятості незаконно отримане матеріальне забезпечення у сумі 346 грн. 71 коп. (триста сорок шість гривень 71 коп.).
Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 24 жовтня 2011 року.
< Текст >
СуддяЄ.О. Кисельова