Категорія №8.1.5
Іменем України
13 жовтня 2011 року Справа № 2а-5987/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Ігнатович О.А.
та
представників сторін:
від прокурора - прокурор відділу представництва інтересів громадян та
держави в судах прокуратури області
Сайтарли І.М. (посвідчення від 15.04.2010 № 972)
від позивача - державний податковий інспектор юридичного відділу
ОСОБА_2 (довіреність від 11.07.2011 № 7701)
від відповідача - не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську
справу за адміністративним позовом
Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі
державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області
до комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд»
про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 79467,07 грн.,
12 липня 2011 року Прокурор м. Лисичанська Луганської області звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд», в якому, з урахуванням заяви від 25 серпня 2011 року № 9217/10 про зменшення розміру позовних вимог (прийнята та приєднана до справи ухвалою від 26 серпня 2011 року у справі № 2а-5987/11/1270), просить стягнути кошти за податковим боргом з податку на землю в сумі 79467,07 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.
Комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» згідно довідки про взяття на облік платника податків від 27 квітня 2009 року № 2053 знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області як платник податків.
В користуванні відповідача перебуває дві земельні ділянки: одна - за місцем юридичної адреси - м. Новодружеськ, вул. Гоголя, буд. 31, друга - за адресою: м. Лисичанськ, вул. Первомайська, буд. 53, за які комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» повинно сплачувати земельний податок та подає відповідні розрахунки із земельного податку.
Станом на 16 червня 2011 року за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку, який зараховується до відповідних місцевих бюджетів та складає 79467,07 грн., з яких до м. Лисичанська - 49236,43 грн. (44704,88 грн. - основний борг, 4531,55 грн. - пеня), до м. Новодружеськ - 30230,64 грн. (основний борг).
Комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» самостійно податковий борг з земельного податку не сплатило, тому прокурор просить стягнути його в судовому порядку.
Ухвалою суду від 26 серпня 2011 року провадження у справі № 2а-5987/11/1270 за адміністративним позовом Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 79467,07 грн. зупинено до 12 жовтня 2011 року у зв'язку із зобов'язанням сторін провести звірення розрахунків за заявленим до стягнення податковим боргом з податку на землю в сумі 79467,07 грн. (арк. справи 60-62).
Крім того, ухвалою суду від 26 серпня 2011 року у справі № 2а-5987/11/1270 Прокурору м. Лисичанська Луганської області поновлено строк звернення до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 79467,07 грн.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2011 року провадження у справі № 2а-5987/11/1270 за адміністративним позовом Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 79467,07 грн. поновлено (арк. справи 71).
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги, з урахуванням заяви від 25 серпня 2011 року № 9217/10, підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (довідковий лист). 15 серпня 2011 року за вхідним реєстраційним номером 30570 через відділ діловодства та обліку звернень громадян від відповідача надійшли заперечення від 12 серпня 2011 року № 117 та заява від 20 вересня 2011 року № 136, яка зареєстрована 26 вересня 2011 року за вхідним реєстраційним номером 36335 через відділ діловодства та обліку звернень громадян, в яких комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» просить розглянути справу без участі їх представника та зазначає, що з позовними вимогами про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 79467,07 грн. погоджується частково та наполягає на тому, що у період з березня 2003 року по 28 січня 2010 року позивач не здійснив ніяких дій та пропустив строки позовної давності, тому в цій частині позовних вимог просить відмовити у задоволенні позову (арк. справи 42, 69).
Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.
Комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» як платник податків знаходиться на обліку в державній податковій інспекції в м. Лисичанську Луганської області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 27 квітня 2009 року № 2053 (арк. справи 12).
Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Пунктами 1, 2, 3 частини 1 статті 9 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачені обов'язки платників податків і зборів (обов'язкових платежів), а саме: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Порядок, строки та умови надання декларацій та фінансової звітності встановлені спеціальним податковим законодавством.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);
- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);
- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);
- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).
Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);
- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);
- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);
- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).
Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 2 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до частини 2 статті 5 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» є суб'єктом плати за землю (платником).
Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, відповідно до частини 1 статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби (стаття 27 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин).
У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).
Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.
Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).
Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).
У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).
До набрання чинності Податковим кодексом України спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, був Закон України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до вимог статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-XII «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України комунальне підприємство «Лисичанський шляхрембуд» подало до державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області:
- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2008 рік від 31 січня 2008 року № 636, в якому визначило податкове зобов'язання зі сплати земельного податку у розмірі 15033,79 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди липень-листопад 2008 року включно по 1252,82 грн. щомісячно та грудень 2008 року до сплати в якому - 1252,77 грн., несплачений залишок якого складає 7516,87 грн. (арк. справи 21);
- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2009 рік від 19 січня 2009 року № 279, в якому визначило податкове зобов'язання зі сплати земельного податку у розмірі 17318,93 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-листопад 2009 року включно по 1443,24 грн. щомісячно та грудень 2009 року до сплати в якому - 1443,29 грн., несплачений залишок якого складає 17318,93 грн. (арк. справи 20);
- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2010 рік від 19 січня 2010 року № 1277, в якому визначило податкове зобов'язання зі сплати земельного податку у розмірі 18340,68 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-грудень 2010 року включно по 1528,39 грн. щомісячно, несплачений залишок якого складає 18340,68 грн. (арк. справи 22);
- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2010 рік від 19 січня 2010 року № 1276, в якому визначило податкове зобов'язання зі сплати земельного податку у розмірі 32978,88 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди червень-грудень 2010 року включно по 2748,24 грн. щомісячно, несплачений залишок якого складає 19237,68 грн. (арк. справи 23);
- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2011 рік від 28 січня 2011 року № 1187, в якому визначило податкове зобов'язання зі сплати земельного податку у розмірі 4585,17 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-квітень 2011 року у розмірі 382,10 грн., несплачений залишок якого складає 1528,40 грн. (арк. справи 18);
- податковий розрахунок земельного податку з юридичних осіб на 2011 рік від 28 січня 2011 року № 1186, в якому визначило податкове зобов'язання зі сплати земельного податку у розмірі 32978,88 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди січень-квітень 2011 року у розмірі 2748,24 грн., несплачений залишок якого складає 10992,96 грн. (арк. справи 19).
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
В порушення вимог статті 17 Закону України від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) та підпункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України відповідач узгоджену суму податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб у встановлені законом строки не сплатив, внаслідок чого на дату розгляду справи за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку з юридичних осіб по розрахунку від 31 січня 2008 року № 636 за податкові (звітні) періоди липень-грудень 2008 року включно, по розрахунку від 19 січня 2009 року № 279 за податкові (звітні) періоди січень-грудень 2009 року включно, по розрахунку від 19 січня 2010 року № 1277 за податкові (звітні) періоди січень-грудень 2010 року включно, по розрахунку від 19 січня 2010 року № 1276 за податкові (звітні) періоди червень-грудень 2010 року включно, по розрахунку від 28 січня 2011 року № 1187 за податкові (звітні) періоди січень-квітень 2011 року включно, по розрахунку від 28 січня 2011 року № 1186 за податкові (звітні) періоди січень-квітень 2011 року включно в загальній сумі 74935,52 грн.
Нарахування пені згідно із підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України розпочинається:
- при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
- при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.
Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.
Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3.1 Інструкції нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.
Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Пунктом 3.3 Інструкції передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.
Як вбачається з акту звірки з земельного податку станом на 12 жовтня 2011 року, який підписаний посадовими особами комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» без заперечень та зауважень, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з земельного податку у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 4531,55 грн. (арк. справи 73-75).
Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.
Податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
На виконання вищезазначених положень Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин) державною податковою інспекцією в м. Лисичанську Луганської області посадовим особам комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» було вручено 08 жовтня 2001 року першу податкову вимогу від 08 жовтня 2001 року № 1/73 та 21 грудня 2001 року другу податкову вимогу від 10 грудня 2001 року № 2/158 (арк. справи 14, 15).
Статтею 7 Закону України від 23 грудня 2010 року № 2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік», зокрема, установлено, що суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Оскільки перша податкова вимога від 08 жовтня 2001 року № 1/73 та друга податкова вимога від 10 грудня 2001 року № 2/158 є чинними (доказів про відкликання податкових вимог суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.
Внаслідок того, що комунальне підприємство «Лисичаснький шляхрембуд» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 79467,07 грн. не сплатило, вимоги прокурора та податкового органу про стягнення коштів в розмірі 79467,07 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 15 та 30 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 13 жовтня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 18 жовтня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю в сумі 79467,07 грн. задовольнити повністю.
Стягнути кошти комунального підприємства «Лисичанський шляхрембуд» (ідентифікаційний код 05401887, місцезнаходження: 93193, Луганська область, м. Лисичанськ, м. Новодружеськ, вул. Гоголя, буд. 31) в сумі 79467,07 грн. (сімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім гривень сім копійок) за податковим боргом з податку на землю з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, з яких:
- 49236,43 грн. (сорок дев'ять тисяч двісті тридцять шість гривень сорок три копійки) в доход місцевого бюджету м. Лисичанська на р/р 33215811700051 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДК у м. Лисичанську ГУДКУ у Луганській області, код одержувача - 24180679, код бюджетної класифікації платежу 13050100;
- 30230,64 грн. (тридцять тисяч двісті тридцять гривень шістдесят чотири копійки) в доход місцевого бюджету м. Новодружеськ на р/р 33218411700052 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач - УДК у м. Лисичанську ГУДКУ у Луганській області, код одержувача - 24180679, код бюджетної класифікації платежу 13050100.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18 жовтня 2011 року.
СуддяТ.І. Чернявська