Категорія №11.5
Іменем України
19 вересня 2011 року Справа № 2а-7455/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Качуріної Л.С.,
за участю секретаря судового засідання - Горобець В.О.
в присутності сторін:
від позивача: ОСОБА_1
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 19.09.2011 № 15980
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 липня 2011 року ВП № 27610135,
26 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу Державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 липня 2011 року ВП № 27610135, в обґрунтування якого вказав наступне.
13 серпня 2011 року позивач отримав від Відділу Державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції Луганської області постанову про відкриття виконавчого провадження від 14 липня 2011 року ВП № 27610135 винесену на підставі вимоги УПФУ в м. Брянці Луганської області № ф-555 від 16.06.06.2011 про стягнення боргу в сумі 1540 грн. 80 коп.
ОСОБА_1 подано до УПФУ м. Брянка Луганської області заяву про неузгодження вимоги УПФУ в м. Брянці № ф-555 від 16.06.2011 року. Заяву про неузгодження вимоги до УПФУ в м. Брянці подано у належний термін, з нарахуванням її фактичного отримання від відповідача на підставі заяви про ознайомлення з матеріалами справи виконавчого провадження та зняття з них копій від 16.08.2011.
Вимога про сплату боргу № ф-555 від 16.06.2011 УПФУ в м. Брянці про стягнення з позивача на користь відповідача боргу в сумі 1 540,80 грн. є неузгодженою і тому на підставі неї не може проводитися будь-яке стягнення до закінчення процедури оскарження.
В судове засідання прибув позивач, який надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання прибув представник відповідача, який пояснив, що дії державного виконавця при виконанні вимоги ф-555 УПФУ м. Брянці Луганської області від 16 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь УПФУ м. Брянці Луганської області боргу у сумі 1540,80 грн. є законними і відповідають вимогам Закону України “Про виконавче провадження”.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язанні діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
У відповідності зі ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Судом встановлено, що на виконанні у відповідача знаходилась вимога про сплату боргу № Ф-555 від 16.06.2011 Управління пенсійного фонду України в м. Брянка про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Брянка боргу в сумі 1540,80 грн. (а. с. 11).
На підставі вимоги про сплату боргу № Ф-555 від 16.06.2011 Відділом державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2011 ВП № 27610135 (а. с. 8 ).
Відносини щодо здійснення примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 09.09.2010 № 2511-VI та за своєю природою є адміністративно-правовими.
Ураховуючи положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2, ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо включення до постанови про накладення арешту на кошти боржника в установі банку суми виконавчого збору та суми витрат на проведення виконавчих дій не ґрунтуються на законі.
Згідно ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 5 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом. Відповідно до цього закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, як, зокрема, рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу.
Відповідно до розд. 8 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 01.01.2011 р. були виключені ч. ч. 1 -9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме ч. 3 вказаної статті передбачався статус вимоги про сплату боргу як виконавчого документа. Відтак, відповідач відкрив виконавче провадження на підставі документа, який не є виконавчим. Згідно із п. 14 ст. 106 вказаного закону лише рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження лише на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього закону.
Згідно із ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, однак такі дії не були вчинені відповідачем.
Суд прийшов до висновку, що вимога про сплату боргу № Ф-555 від 16.06.2011 Управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області носить рекомендаційний характер для позивача, та не є виконавчим документом, на підставі якого відповідач зобов'язаний відкрити виконавче провадження, у зв'язку з чим постанова про відкриття виконавчого провадження від 14.07.2011 ВП № 27610135 підлягає скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією № 65/68 від 19.08.2011 (а.с.23), тому дані витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 18, 71, 72, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділу Державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції Луганської області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 14 липня 2011 року ВП № 27610135 задовольнити повністю.
Скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Брянківського міського управління юстиції Луганської області про відкриття виконавчого провадження від 14 липня 2011 року ВП № 27610135.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова в повному обсязі виготовлена та підписана 26 вересня 2011 року.
СуддяЛ.С. Качуріна