Справа № 22-2650 Головуючий в 1 інстанції - Тарасенко СБ.
Категорія 21 Доповідач Могутова Н.Г.
Іменем України
5 квітня 2007 p. Апеляційний суд Донецької області
в складі:
головуючого Голубинського A.M.,
суддів Шевченко В.Ю.
Могутової Н.Г.
при секретарі Пометун СМ.,
за участю: представника відповідача Архінос Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 грудня 2006 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області про стягнення моральної шкоди,-
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області звернулось до апеляційного суду із апеляційною скаргою на рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 грудня 2006 року, яким позовні вимоги ОСОБА_1. до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, про стягнення моральної шкоди були задоволені частково у розмірі 25000 грн.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.
В судовому засіданні представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області доводи апеляційної скарги підтримав і просив скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, бо суд дав невірну оцінку моральним стражданням позивача, не встановив факт спричинення йому такої шкоди, а також в зв"язку з тим, що згідно ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік" дія відповідних норм Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" про відшкодування моральної шкоди призупинена.
Позивач в судовому засіданні не приймав участі, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.
2
Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено, що позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, 2 серпня 2002 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, висновком МСЕК в грудні 2002 року йому вперше було встановлено 10% втрати працездатності в зв"язку із виробничою травмою. Висновком МСЕК від 12 вересня 2005 року встановлено безстроково 50 % втрати працездатності: 10% по трудовому каліцтву 2002 року повторно і 40% вперше по професійному захворюванню: хронічний бронхіт, і третя група інвалідності. Позивачу у зв"язку з отриманими виробничою травмою і професійним захворюванням завдано моральної шкоди.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
За змістом ст.ст.1, 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов'язок відшкодовувати застрахованим особам моральну шкоду у зв"язку з ушкодженням здоров"я, заподіяну умовами виробництва, при цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач тривалий час перебував у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, 2 серпня 2002 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, висновком МСЕК в грудні 2002 року йому вперше було встановлено 10% втрати працездатності в зв"язку із виробничою травмою. Висновком МСЕК від 12 вересня 2005 року встановлено безстроково 50 % втрати працездатності: 10% по трудовому каліцтву 2002 року повторно і 40% вперше по професійному захворюванню: хронічний бронхіт, і третя група інвалідності.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про наявність у позивача права вимагати відшкодування шкоди, заподіяної здоров"ю, за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".
Визнаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд урахував конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань, вельможного перебування останнього на лікуванні у зв"язку із травмою і захворюванням, порушення нормального укладу життя.
Проте визначена судом сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 25000 грн. на думку апеляційного суду, є надмірною, оскільки вказана моральна шкода частково компенсована чітким виконанням державою своїх обов'язків щодо сплати тих виплат, які передбачені ст. 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності". Характер трудового каліцтва і професійного захворювання позивача, а також їх наслідки, ступінь порушення його життєвих стосунків, потреба позивача у додаткових зусиллях для організації життя дають підстави апеляційному суду для зменшення суми на відшкодування моральної шкоди.
Виходячи із принципу справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, апеляційний суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню сума на відшкодування моральної шкоди в розмірі 15000 гривень.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд повинен був призначити медико-соціальної експертизу для визначення наявності моральної шкоди, не грунтується на Законі.
Згідно ст. 309 ч. 1 п. З ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни є невідповідність висновків суду обставинам справи.
За таких обставин рішення суду першої інстанції необхідно змінити і зменшити суму відшкодування моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 314,316 ЦПК України апеляційний суд,-
3
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області задовольнити частково.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 26 грудня 2006 року змінити.
Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15000 (п"ятнадцять тисяч гривень).
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.