Ухвала від 03.06.2008 по справі 22-а-4792/2008

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2008 року м. Донецьк

справа № 22-а-4792/08

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ляшенка Д.В.

суддів: Шаптала Н.К., Колеснік Г.А.

при секретарі

Агейченковій К.О.

розглянувши у відкритому апеляційні скарги

судовому засіданні 1-Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області; 2-представникаОСОБА_1- ОСОБА_2

на постанову

Стахановського міського суду Луганської області

від

03 березня 2008 року

у адміністративній справі

№ 2-а-146/2008р.

за позовом

ОСОБА_1

до

1-Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради; 2-Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про

визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом, до відповідачів, в якому просив визнати незаконною бездіяльність УПСЗН Стахановської міської Ради з недонарахування і невиплати у 2004-2007 рр. щорічної допомоги, передбаченої ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», як учаснику війни.

Визнати незаконною бездіяльність Головного управління Державного казначейства України в Луганській області по не перерахунок до УПСЗН Стахановської міської Ради грошових коштів для здійснення виплат в 2004-2007 рр. щорічної допомоги до 5 травня учаснику війни в розмірах, передбачених ст. 14 «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».

Стягнути з УПСЗН Стахановської міської Ради щорічну одноразову допомогу, передбачену ст. 14 «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту», за 2004-2007 рр. в сумі 4002 грн. 21 копійка.

Зобов'язати Головне управління Державного казначейства України в Луганській області перерахувати УТСЗН Стахановської міської Ради грошові кошти в сумі 4002 грн. 21 коп. для виплати щорічної допомоги, передбаченої ст. 14 Закону про ветеранів, за 2004-2007 рр.

В обґрунтування позову ОСОБА_1. зазначала, що вона має статус учасника війни та у відповідності до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 03 березня 2008 року позов було задоволено частково.

Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання одноразової грошової допомоги до 5 травня, як учасник війни в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

З урахуванням того, що ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України, суд дійшов висновку про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради на користь позивача 1452 грн. 53 коп. недоплаченої суми щорічної допомоги до 05 травня, як учаснику війни за 2004, 2007 роки.

Не погодившись з таким рішенням позивач та 1-й відповідач подали апеляційні скарги, в яких просили постанову суду в частині вирішення справи не на їх користь скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що виплати були здійсненні правомірно, виходячи із розмірів визначених законами про Державний бюджет України, на кожний бюджетний рік.

Особи, які беруть участь у справі до суду за викликом не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що позивач має статус учасника війни, у зв'язку з чим та відповідно до вимог ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання одноразової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.

У відповідності до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції, що діяла до 05 травня 2004 року, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі 20 відсотків середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України, за попередній рік, яка визначається спеціально уповноваженим центральні» органом виконавчої влади у галузі статистики.

За матеріалами Держкомстату середня заробітна плата за попередній рік - 2003, складає: 462,58 гривень.

Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком в 2004 році складав (462, 58 гривень х 20 %) 92,50 грн.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», мінімальна пенсія за віком станом на 01.04.2007 року встановлена в розмірі 406 грн.

При цьому, ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Отже, мінімальний розмір пенсії за віком станом на 01.04.2007 рік складав 410 грн. 06 коп.

Відповідно до ст. 17, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», основні соціальні державні гарантії, які є основним джерелом існування, не могуть бути нижчими ніж прожитковий мінімум, розмір якого встановлений законом; мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється лише Законами України та є виключно обов'язковим для всіх державних органів влади, органів місцевого самоврядування, та інших.

Фактично позивач отримав від управління допомогу у таких розмірах: у 2004 р. - не виплачено, в 2005 р. - 50 грн. , у 2006 р. - 50 грн., у 2007 році-55 грн. При цьому відповідач керувався положеннями ст. 44 Закону України "Про державний бюджет України на 2004 рік", ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" ст.29 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"

Згідно рішення Конституційного Суду України у справі № 1-27/2004 від 01.12.04 року, положення статті 44 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», які обмежували розмір щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» - визнані такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), у зв'язку з тим, що вони суперечать конституційному припису, згідно з яким при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Конституції України).

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. за № 6-рп ст. 29 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлювався розмір щорічної разової допомоги до 05 травня у розмірах менших, ніж передбачено Законом, визнано такою, що не відповідає Конституції України.

Відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, втрачають силу з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Але частиною 3 цієї статті передбачено, що матеріальна або моральна шкода, спричинена фізичним або юридичним особам актами або діями, визнаними неконституційними, відшкодовується в установленому законом порядку.

Враховуючи, що у відповідності до Законі України про Державний бюджет України на 2004 та 2007р.р. позивачу сплачена грошова допомога у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради на користь позивача 1452 грн. 53 коп. недоплаченої суми щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня, як учаснику війни за 2004, 2007 роки.

Обґрунтовано суд першої інстанції не визнав дії відповідача неправомірними при нарахуванні та виплаті позивачу сум щорічної грошової допомоги до 05 травня, як учаснику війни за 2005, 2006 роки, врахувавши, що ст. 34 Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік", ст. 30 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік" до теперішнього часу не визнані неконституційними Конституційним Судом України. За таких обставин твердження позивачів про їх невідповідність Конституції України є передчасними, бо це є прерогативою саме Конституційного Суду України. Тому не можна стверджувати, що дії відповідача в цій частини були протиправними.

Приймаючи викладене до уваги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків місцевого суду. Таким чином, підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради Луганської області, ОСОБА_2, який діє в інтересахОСОБА_1на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 03 березня 2008 року у справі № 2-а-146/2008р. за позовомОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Стахановської міської ради, Головного Управління Державного казначейства України в Луганській області «про визнання бездіяльності неправомірною та стягнення недоплаченої щорічної разової допомоги» - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: