Ухвала від 04.11.2011 по справі 2-46/11

Справа № 2-46/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2011 року

Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі головуючого -судді Хотянової В.В.

при секретарі - Івановій В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Алушта цивільну справу за позовом

ОСОБА_1, який діє в інтересах та від імені недієздатної ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Алуштинської міської ради АР Крим, Алуштинської державної нотаріальної контори , приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Алуштинської міської ради АР Крим про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності, заповіту, свідоцтв про право власності на спадщину за законом,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2009 року ОСОБА_1, який діє в інтересах та від імені недієздатної на підставі рішення Алуштинського міського суду від 20 грудня 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Алуштинської міської ради АР Крим, Алуштинської державної нотаріальної контори , приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Алуштинської міської ради АР Крим про визнання недійсним розпорядження органу приватизації, свідоцтва про право власності, заповіту, свідоцтв про право власності на спадщину за законом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Алуштинського міського суду від 20 грудня 2005 року ОСОБА_2 була визнана недієздатною, а її опікуном призначений ОСОБА_1.

Його сестра ОСОБА_2 проживала з чоловіком ОСОБА_5 в квартирі АДРЕСА_1. 23 березня 2001 року квартиру було ними приватизовано в рівних частках. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, залишивши заповіт на своє майно дочці ОСОБА_3, яка згодом прийняла спадок у вигляді 5/6 частин від ? частини вище вказаної квартири. Свідоцтво про право власності в порядку спадкоємства на 1/6 частину від спадкового майна ? частини квартири було отримано ОСОБА_2 Позивач вважає, що всі оспорюванні документи, що встановлюють право, повинні бути скасовані, оскільки в період оформлення приватизації ОСОБА_2 була недієздатною, приватизацією займався її чоловік ОСОБА_5, волевиявлення сестри на приватизацію отримано не було, в період приватизації вона знаходилась в психіатричній лікарні на лікуванні, підпис на заяві про приватизацію квартири вона не ставила.

Позивач вважає, що приватизація спірної квартири проведена незаконно, з порушенням діючого законодавства, що зачіпає інтереси та законні права його підопічної, так як при приватизації квартири порушені вимоги ст.. 7 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Незаконна приватизація грубо порушує майнові права та житлові права ОСОБА_2, тому що у разі непроведення приватизації спірної квартири у 2001 році у відповідачки ОСОБА_3 не виникло б право власності в порядку спадкування на 5/6 часток від ? частки спірної квартири, у якій проживає ОСОБА_2 та на даний час вона мала б право та приватизувала би на себе усю квартиру, а не тільки її частку.

Крім того позивач вважає , що приватним нотаріусом невірно визначені частки квартири, яку успадкувала ОСОБА_2, так як на день смерті спадкодавця була непрацездатною, повинна була отримати в порядку спадкування за законом 2/6 часток від ? частки спірної квартири, відповідно ОСОБА_3 -4/6 часток від ? частки спірної квартири.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 998 від 12 грудня 2008 року «Про затвердження рішення опікунської ради № 78 від 18 листопада 2008 року»орган опіки та піклування надав згоду на звернення ОСОБА_1 до суду з вимогами, зазначеними у позові.

В судовому засіданні позивач та його представник , представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Алуштинської міської ради позов підтримали в повному обсязі.

Приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_4 проти позову заперечувала.

Представник Алуштинської міської ради АР Крим проти позову заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов необґрунтований та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно зі статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог та на підставі доданих доказів. Частиною 2 статті 11 ЦПК України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Матеріалами справи встановлено, що 23 березня 2001 року на підставі розпорядження органу приватизації від 23 березня 2001 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 видано свідоцтво про право власності в рівних частках на квартиру АДРЕСА_1 ( а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_6 помер (а.с.10).

25.08.2005 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частку вищевказаної квартири. Спадкоємцем 5/6 часток зазначеної квартири є донька ОСОБА_6 -ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 06.10. 2005 року ( а.с. 11, 12).

Опікун недієздатної ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом відповідно до рішення виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 998 від 12 грудня 2008 року «Про затвердження рішення опікунської ради № 78 від 18 листопада 2008 року», яким орган опіки та піклування надав згоду на звернення ОСОБА_1 до суду з вимогами, зазначеними у позові.

Позивач вважає, що приватизація спірної квартири проведена незаконно, з порушенням діючого законодавства, що зачіпає інтереси та законні права його підопічної, так як при приватизації квартири порушені вимоги ст.. 7 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», заяву про передачу квартири у власність в порядку приватизації ОСОБА_6 не підписувала, згідно висновків експертизи на той час вона не розуміла значення своїх дій та не керувала ними, просить визнати угоди недійсними, посилаючись на вимоги ст225, 236 ЦК України та ст.,ст.. 55, 59 ЦК УРСР.

ОСОБА_1 вважає, що незаконна приватизація грубо порушує майнові права та житлові права ОСОБА_2, тому що у разі непроведення приватизації спірної квартири у 2001 році у відповідачки ОСОБА_3 не виникло б право власності в порядку спадкування на 5/6 часток від ? частки спірної квартири, у якій проживає ОСОБА_2 та на даний час вона мала б право та приватизувала би на себе усю квартиру, а не тільки її частку.

Крім того позивач вважає , що приватним нотаріусом невірно визначені частки квартири, яку успадкувала ОСОБА_2, так як на день смерті спадкодавця була непрацездатною, повинна була отримати в порядку спадкування за законом 2/6 часток від ? частки спірної квартири, відповідно ОСОБА_3 -4/6 часток від ? частки спірної квартири.

Але з такими висновками погодитись неможливо, так як відповідно до вимог ст..ст. 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», яким передбачено право кожного громадянина України на приватизацію займаного ним житла, ОСОБА_6 використав це право, став власником ? частини квартири , своїм майном розпорядився на законних підставах та склав заповіт, що відповідає вимогам ст.. 12 зазначеного Закону. Позивачі не оспорюють недійсність отримання спірної квартиру в порядку приватизації зі сторони ОСОБА_6

Крім цього слід зазначити , що за правилами недійсності правочинів не можна визнати документи, якими є розпорядження органу приватизації, та свідоцтво про право власності на житло, які за своїм змістом не є правочинами, тому доводи позивача про те, що свідоцтво про право власності на житло та розпорядження є недійсною угодою, так як заяву про оформлення квартири у власність в порядку приватизації 22.03.2011 року ОСОБА_2 не підписувала та в той час не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними, не можуть бути прийняті судом до уваги.

Оскільки відсутні правові підстави для визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло від 23 березня 2011 року, тому відсутні правові підстави для задоволення всіх інших позовним вимог: про визнання недійсним заповіту , посвідченого 15 листопада 2001 року, приватним нотаріусом ОСОБА_4, про визнання недійсними свідоцтв про право власності на спадщину за законом від 6 жовтня 2005 року на ім'я ОСОБА_3, від 25 серпня 2005 року на ім'я ОСОБА_2 , так як вони є похідними від первісних позовних вимог про визнання недійсними розпорядження органу приватизації та свідоцтва про право власності на житло.

Позивачем не надано копії розпорядження органу приватизації 7013 від 23 березня 2001 року, із відповіді начальника архівного відділу убачається, що в рішеннях виконавчого комітету за зазначений період відомостей про передачу спірної квартири в порядку приватизації ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та їх особистих заяв не виявлено, рекомендовано звернутися в органи приватизації (а.с.59), в матеріалам справи є копія заяви ОСОБА_2 та копія свідоцтва про право власності на квартиру від 23.03.2011 року в якому зазначено, що воно видане на підставі розпорядження від 23.03.2011 року за номером 7013 (а.с.8).

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 55, 59 , 525, 535 ЦК України, ст..ст. 225 , 236 ЦК України, ст..ст. 2, 5, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»ст.ст. 10, 11, 60, 209-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

У задоволені позову ОСОБА_1, який діє в інтересах та від імені недієздатної ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Алуштинської міської ради АР Крим, Алуштинської державної нотаріальної контори , приватного нотаріуса Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_4, третя особа орган опіки та піклування виконавчого комітету Алуштинської міської ради АР Крим про визнання недійсним розпорядження органу приватизації № 7013 від 23 березня 2001 року, свідоцтва про право власності на житло -двокімнатну квартиру № 43 у жилому будинку № 10 по вулиці Судацька у м. Алушті, видане 23 вересня 2001 року Алуштинською міською Радою, про визнання недійсним заповіту , посвідченого 15 листопада 2001 року, приватним нотаріусом ОСОБА_4, про визнання недійсними свідоцтв про право власності на спадщину за законом від 6 жовтня 2005 року на ім'я ОСОБА_3, від 25 серпня 2005 року на ім'я ОСОБА_2 -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим в порядку і строки передбачені ст.ст.294-296 ЦПК України

Суддя: В.В.Хотянова