Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
21.11.2011Справа №2-17/4822-2011
За заявою кредиторів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ»
2. Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник»
До боржника Сільськогосподарського ПАТ Агрофірма «Крим»
про порушення справи про банкрутство
Суддя В.І. Гайворонський
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» - Гуня І.М., представник
Від Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» - ОСОБА_1, представник
Від Сільськогосподарського ПАТ Агрофірма «Крим» - Пономарчук М.В., представник
Кредитори звернулись до Господарського суду АРК із заявою про визнання банкрутом Сільськогосподарського ПАТ Агрофірма «Крим» в порядку Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв'язку з непогашенням боржником заборгованості в розмірі 371 681,10 грн. протягом трьох місяців після встановлення для її погашення строку.
Боржник у відзиві вказану заяву не визнав, вважає, що провадження по справі підлягає припиненню, оскільки до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф). Відповідно, суми чистого боргу відповідно наданих кредиторами даних недостатньо для порушення справи про банкрутство.
Суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню, при цьому виходить з наступних обставин:
Так, заява обґрунтовується тим, що боржник має заборгованість в сумі 371 681,10 грн., а саме: вимоги ТОВ «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» (на суму 188 673,2 грн., у тому числі: основна заборгованість у розмірі 92856,62 грн., інфляційні витрати 3807,12 грн., 3 % річних 1344,25 грн., пені 8601,20 грн., штраф 79962,30 грн., а також: державне мито 1865,71 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. - за наказом Господарського суду АР Крим від 02 червня 2011 року № 5002-29/5767-2010), вимоги Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс «Современник» (на суму 183 007,90 грн., із яких: заборгованість в розмірі 181153,02 грн., 1811,56 грн. витрат по сплаті державного мита, 43,32 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).
Згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Згідно підстав заяви, заборгованість складає 371 681,10 грн.
Однак, заборгованість боржника в розмірі 371 681,10 грн. представляє собою суму, до складу якої входять також недоїмка (штраф та пеня), що стягнута на виконання постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.05.2011 року по справі № 5002-29/5767-2010.
Без вказаних штрафу та пені заборгованість по обом кредиторам складає 283 117,6 грн.
що на цей час складає суму меншу, ніж 300 мінімальних заробітних плат.
Так, згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» мінімальна заробітна плата з 01.10.2011 року складає 985 грн. (985Х300 = 295 500 грн.).
Щодо визначення грошового зобов'язання повинно застосовуватись цивільне законодавство згідно ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” .
Глава 49 ЦК України іменується: «Забезпечення виконання зобов'язань».
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, яка згідно ст. 549 сплачується за порушення зобов'язання.
Тобто, відповідно до цивільного законодавства неустойка не є грошовим зобов'язанням щодо підстав для порушення справи про банкрутство, а є заходом для забезпечення виконання зобов'язань та відповідальністю за його порушення.
В абзаці другому пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15 зазначено, що до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою може бути штраф та пеня.
Аналогічна позиція викладена у пункті 4.3 Рекомендацій Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 04 червня 2004 року № 04-5/1193.
Вказана правова позиція, також викладена в листах Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.07.2010 року № 5038-26798, та від 24.01.2011 року № 5038-3439.
Вказана правова позиція також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім господарським судом України (постанова Вищого господарського суду України від 26.02.2008 року по справі № 04-05/27-95-9Б, та постанова Вищого Господарського суду України від 14 вересня 2010 року по справі № Б38/30-10).
Також необхідно відмітити, що згідно статті 22 ГПК України позивач вправі змінити підставу заяви чи вимогу по заяві лише до початку розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом та Господарським процесуальним Кодексом України, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань ВГСУ (Постанова від 16.11.2005 року по справі № 19/47 (05)-21/85 та Постанова ВГСУ від 17.05.2006 року по справі № 44/228б).
Таким чином, у суду на цей час відсутні підстави для визнання боржника банкрутом, у зв'язку з чим провадження по справі підлягає припиненню по п. 1 - 1 ч. 1 статті 80 ГПК України, про що прямо вказується в п. 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18 грудня 2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство».
Раніше (до 01 листопада 2011 року) повернення судових витрат стосовно даного випадку відбувалося згідно п.3 ст. 8 Декрету КМУ „Про державне мито”.
Однак, у зв'язку із вступом в дію Закону України «Про судовий збір», пункт 3 статті 8 Декрету КМУ „Про державне мито” - виключений.
Таким чином, сплачені позивачем судові витрати з державного мита в сумі 85,00 грн. та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн. підлягають поверненню відповідно до п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Закриття та припинення провадження по справі по своїй суті є тотожними поняттями.
Згідно ч. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Необхідно також зазначити, що статтею 10 Закону України «Про судовий збір» (Прикінцеві та перехідні положення) статтю 47 ГПК України (згідно з якою при поверненні судових витрат видавався наказ чи довідка) - виключено.
По справі проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
На підставі вищевикладеного, а також керуючись п.1-1 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд -
Провадження по справі припинити.
Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» ОРГ» (юридична адреса: 96555, Сакський район АР Крим, с. Уютне, вул. Кірова буд. 5, кв. 10, поштова адреса: 97420, м. Євпаторія, пер. Товарний 9-А, ідентифікаційний код: 36598500, р/р 26004010126089 ПАТ «ВТБ БАНК» в м. Київ, МФО 321767) із державного бюджету судові витрати з державного мита в розмірі 85,00 грн. (сплачені платіжним дорученням № 3475 від 27 жовтня 2011 року), та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (сплачених платіжним дорученням № 3476 від 27 жовтня 2011 року).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.