Справа № 2-а-4213/1539/11
2011 року
19.08.2011 року Котовський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Драгомерецької К. П.
при секретарі - Марченко Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Котовськ Одеської області адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Котовську Одеської області про стягнення недоплачених сум підвищення до пенсії, як особі, яка є "Дитиною війни" за 2006-2011 роки
встановив:
Позивач, ОСОБА_1, звернулася 04.08.2011 року в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську Одеської області, вказуючи, що є за статусом «дитиною війни»у розумінні ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на одержання щомісячної соціальної допомоги у відповідності до ст.6 цього закону. Однак відповідач безпідставно не нараховує і не сплачує цю соціальну допомогу. Тому просила постановити рішення суду, яким визнати неправомірною бездіяльність відповідача, щодо порушення права позивача на 30% підвищення до пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 2006 року по квітень 2011 року. Також просила поновити їй строк на право звернення до суду з цим позовом.
Представник відповідача у судове засідання не з'явилася. До суду надала письмове заперечення, згідно до якого позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись не те, що позивач отримує від держави пільги, встановлені законодавством України для учасників ВВ війни, що не дає їй можливості отримувати соціальну допомогу як дитині війни.
Як встановлено судом, Позивач у відповідності до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-4, який набрав чинності 1 січня 2006 року, має статус дитини війни, оскільки на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) їй не виповнилося 18 років.
Виходячи з того, що Позивач має правовий статус «дитини війни», то на нього розповсюджуються всі пільги та гарантії, передбачені цим Законом, зокрема й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. 6 зазначеного Закону.
Спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року № 3367-ІV пункт 17 статті 77 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік»був виключений, а ст. 110 вказаного Закону, встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результати виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Зазначений Закон не був у встановленому порядку визнаний неконституційним.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” серед яких: ст.. 111 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 ріку” за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни, та п. 12 ст. 71 яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з урахуванням ст.111 цього Закону. Отже, з цього часу відновлено дію ст. 6 Закону в повному обсязі.
В подальшому Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 р. (п. 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”) ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни». Ця норма закону набрала чинності з 01.01.2008 року.
За таких обставин, підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у попередній його редакції підлягало виплаті у період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року.
Рішенням Конституційного суду України по справі № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення пункту 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 року та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були визнані неконституційними та такими, що втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього рішення.
При цьому, у п. 6 Конституційний суд України зазначив, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.
Виходячи з того, що редакція ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 01.01.2008 р. втратила свою чинність з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, то з 22.05.2008 року відновилася попередня редакція цієї статті, а також право позивача на нарахування підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Проте, судом було встановлено, що позивач згідно до ст. 9 п. 2 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»має статус учасника війни і з 2004 року отримує пільги встановлені законодавством України для учасників Великої Вітчизняної Війни.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що особам, які мають право на пільги відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються за їх вибором згідно з одним із зазначених законів.
Враховуючи, що позивач здійснила своє право на отримання пільг від держави за своїм вибором, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення її вимог не має, а тому в позові слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 7-9,11,71,158,160,162,163 КАС України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Котовську Одеської області про стягнення недоплачених сум підвищення до пенсії, як особі, яка є «Дитиною війни»за 2006-2011 роки -відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд який її ухвалив протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя- К. П Драгомерецької