Справа №22 Ц-2023 /2008 р. Головуючий у 1 інстанції Пухна О.М.
Категорія 5 Доповідач у 2 інстанції Яворський М.А.
Іменем України
02 червня 2008 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - судді: Яворського М.А.,
суддів Оношко Г.М., Воробйової Н.С.,
при секретарі Колесник Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Броварської районної державної адміністрації Київської області, третя особа: Стрельченко Галина Антонівна про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності на спадкове майно та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, Броварська районна державна адміністрація Київської області про визнання права власності, -
встановила:
У жовтні 2007 року ОСОБА_1. та ОСОБА_2., звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3, Броварської районної державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_4. про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, про встановлення факту прийняття спадщини, про визнання права власності на спадкове майно.
У грудні 2007 року до суду від ОСОБА_3 надійшов зустрічний позов до ОСОБА_1., ОСОБА_2., треті особи: ОСОБА_4., Броварська райдержадміністрація про визнання права власності на земельну ділянку площею 1 га. на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 березня 2008 року забезпечено позов за клопотання ОСОБА_3. Накладено арешт на земельну ділянку площею 0,25 га, що розташована на території Зазимської сільської ради Броварського району Київської області надана ОСОБА_4 на підставі розпорядження Броварської районної держаної адміністрації від 30 березня 2006 року №210 до вирішення судового спору по вказаній справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про забезпечення позову накладенням арешту на майно, суд виходив із того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вказані висновки є обґрунтованими та відповідають вимогам закону.
Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами згідно із ст. 152 ч.3 ЦПК України .
Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами по вказаній справі виник спір щодо права позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2. та відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4. по справі, як спадкоємців на земельну ділянку площею 1 га., яка належала спадкодавцю ОСОБА_5( матері позивачів, відповідача та третьої особи) на території Зазимської сільської ради Броварського району.
Позовні вимоги обґрунтовували тим, що відповідач та третя особа (ОСОБА_4.) по справі оформили своє право на спадкову землю та отримали Державний акт на право приватної власності на земельні ділянки відповідно площею 0.7501 га. Та 0.25 га. В тому числі і на частки, які їм належали як спадкоємцям першої черги.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції з врахуванням вимог ст. 151, 152 ЦПК України постановив ухвалу, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Згідно ст.ст. 151 ЦПК України ст.153, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" №9 від 22 грудня 2006 року розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахування доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
З матеріалів вказаної справи вбачається, що суд, забезпечуючи позов наклав арешт на земельну ділянку ОСОБА_4., яка дану ухвалу суду не оскаржила у встановленому порядку.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, передбачених законом підстав для її скасування не вбачається.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 , 315 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді