копія
справа № 2-а-1585/11 р.
26 липня 2011 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В., за відсутністю сторін, розглянувши в порядку скороченого провадження одноособово справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі -заявник, позивач, ОСОБА_1) до управління праці та соціального захисту населення Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області (далі -відповідач, управління праці та соціального захисту населення) про визнання дій відповідача з приводу відмови перерахувати розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня протиправними та покладення на нього зобов'язання провести перерахунок і виплату недоплаченої різниці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”,
У червні 2011 р. до Новомиргородського районного суду надійшов вище згаданий адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення, в якому позивач зазначив, що він як інвалід війни 2 групи внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, повинен отримувати щорічну разову допомогу до 5 травня відповідно до ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі -Закон) у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, проте у поточному році відповідач сплатив йому лише 580 грн. і листом від 10.06.2011 р. незаконно відмовив у задоволенні заяви щодо перерахунку розміру щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік.
Посилаючись на вище згаданий Закон, позивач просить суд визнати вказану відмову відповідача протиправною та покласти на нього зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплаченої різниці щорічної разової грошової допомоги.
19.07.2011 р. до суду надійшли письмові заперечення відповідача проти позову, згідно яким він вважає вище згадані вимоги безпідставними, бо управління праці та соціального захисту населення, на його думку, діє відповідно постановам Кабінету Міністрів України, чинному законодавству та Конституції України.
Оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини та безпосередньо дослідивши докази в справі: оглянувши письмові докази, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов із таких міркувань.
За змістом ст. 3 та п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України відносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є публічно-правовими, а п. 4 ч. 1 ст. 18 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат тощо.
У суді безспірно встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І-ої категорії та йому встановлено 2 групу інвалідності безстроково через захворювання, пов'язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується відповідними посвідченнями.
У зв'язку з наведеним позивач користується правами та пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-ХІІ (з подальшими змінами та доповненнями):
п. 1 ч. 2 ст. 7 -позивач є особою, яка належать до інвалідів війни.
ч. 5 ст. 13 -щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
ч. 1 ст. 17-1 -виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/07 (у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", за якою у 2007 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" здійснюється у певних розмірах.
Відповідно до п. 5 резолютивної частини зазначеного рішення воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Таким чином, враховуючи норми ч. 2 ст. 152 Конституції України, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. зворотної дії в часі не має і на період до 09 липня 2007 р. не поширюється.
Тобто із 09.07.2007 р. -дати ухвалення рішення Конституційним судом України № 6-рп/2007 -вищевказані норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” втратили чинність.
У подальшому згідно рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Таким чином, враховуючи норми ч. 2 ст. 152 Конституції України, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зворотної дії в часі не має і на період до 22 травня 2008 р. не поширюється.
Тобто із 22.05.2008 р. -дати ухвалення рішення Конституційним судом України № 10-рп/2008 -вищевказані норми Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” втратили чинність.
Тому слід керуватися попередньою редакцією ст. 13 Закону, за якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи -десять мінімальних пенсій за віком; II групи -вісім мінімальних пенсій за віком; III групи -сім мінімальних пенсій за віком.
Судом встановлено, що заявнику у квітні 2011 р. виплачено разову грошову допомогу за поточний рік у розмірі 580 грн., що суперечить ст. 13 Закону.
Коли позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок вище згаданої допомоги, відповідач листом від 10.06.2011 р. відмовив у її перерахунку, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. № 341 “Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”.
Розглядаючи спірні правовідносини, суд виходить із наступного.
Фактично позивач отримав від відповідача у квітні 2011 року разову грошову допомогу до 5 травня у сумі 580 грн.
При виплаті щорічної допомоги до 5 травня відповідач всупереч Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який встановив розмір щорічної разової грошової допомоги як величину, кратну розміру мінімальної пенсії за віком, визначеної Законом на час здійснення виплати, у 2011 році керувався постановою Кабінету Міністрів України.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Посилання відповідача на те, що він здійснював виплати грошової допомоги в межах асигнувань, передбачених Державним бюджетом на вказані цілі, не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки у відповідності до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", саме на органи праці та соціального захисту населення покладено виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.
Згідно зі ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено у 2011 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 894 гривні, з 1 квітня - 911 гривень, з 1 жовтня - 934 гривні, з 1 грудня - 953 гривні та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення:
дітей віком до 6 років: з 1 січня - 816 гривень, з 1 квітня - 832 гривні, з 1 жовтня - 853 гривні, з 1 грудня - 870 гривень;
дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 977 гривень, з 1 квітня - 997 гривень, з 1 жовтня - 1022 гривні, з 1 грудня - 1042 гривні;
працездатних осіб: з 1 січня - 941 гривня, з 1 квітня - 960 гривень, з 1 жовтня - 985 гривень, з 1 грудня - 1004 гривні;
осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні, з 1 жовтня - 784 гривні, з 1 грудня - 800 гривень.
Таким чином, суд вважає, що відповідач повинен був виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком на момент виплати.
З урахуванням наведеного, право позивача на отримання у повному обсязі виплат у 2011 році згідно ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" порушено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до положень КАС України:
ч. 2 ст. 11 -суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять;
ч. 1 ст. 71 -кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу;
ч. 2 ст. 71 -в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову;
ст. 162 -у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправними і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Однак відповідачем не надано жодних доказів, що його посадовими особами вживалися будь-які дії, в тому числі щодо направлення бюджетних запитів на збільшення сум призначення виплат, проведення нарахування виплат, направлених на виконання положень Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Зважаючи на те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, а також те, що питання стосовно здійснення перерахунку та виплати соціальної допомоги відносяться до компетенції органів Управління праці та соціального захисту населення Новомиргородської районної державної адміністрації, суд визнає необхідним покласти зобов'язання на відповідача здійснити перерахунок та виплату разової грошової допомоги до 5 травня позивачу у повному розмірі з урахуванням різниці, яка була виплачена у поточному році.
Згідно положенням ст. ст. 256-257 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів.
Негайно також виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.
Витрати за розгляд справи потрібно віднести за рахунок держави.
На підставі ст. ст. 6, 19, 46, 152 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. ст. 7, 13, 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/07 (у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян), Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), ст. 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", керуючись ст. ст. 2-4, 6, 8, 17, 71-72, 99-104, 111-112, 121, 158-163, 167, 183-2, 185-186, 256-257 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень з приводу відмови перерахувати розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня протиправними та покладення на нього зобов'язання провести перерахунок і виплату недоплаченої різниці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до вимог ст. 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області з приводу відмови ОСОБА_1 у нарахуванні і виплаті в повному обсязі щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням різниці, яка була виплачена у поточному році.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Новомиргородської районної державної адміністрації Кіровоградської області здійснити перерахунок і виплату в повному обсязі ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням різниці, яка була виплачена у поточному році.
Звернути постанову до негайного виконання.
Витрати за розгляд справи віднести за рахунок держави.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Новомиргородського
районного суду С. В. Щенюченко