"15" листопада 2011 р.Справа № 5024/1163/2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Шевченко В.В.
Мирошниченко М.А.
при секретарі - Ткачук Є.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: Руденко О.В.
Від відповідача: Вічна І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Херсонобленерго”
на рішення господарського суду Херсонської області
від 05.09.2011 року
у справі № 5024/1163/2011
за позовом: Публічного акціонерного товариства Енергопостачальної компанії Херсонобленерго”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно -монтажне управління № 617”
про спонукання укласти договір та вчинити дії
У червні 2011 року Публічне акціонерне товариство „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельно -монтажне управління № 617” (далі -ТОВ „БМУ № 617”) про зобов'язання ТОВ „БМУ № 617” укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж з ПАТ „ЕК” „Херсонобленерго” та надати кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання.
Позов мотивований порушенням відповідачем п.п. 1.10, 1.7, 5.17 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України від 31.07.96р. № 28 (далі - Правил) та ст.ст. 179, 181 ГК України.
У відзиві на позовну заяву ТОВ „БМУ № 617” заперечує проти позову посилаючись на те, що запропонований позивачем проект договору не містить суттєвих умов, зокрема, розміру витрат, що підлягають відшкодуванню.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.09.2011 року (суддя -Гридасов Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована невірним трактуванням судом першої інстанції норм чинного законодавства, що відповідають вказаним правовідносинам.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, листом № 24/44-1441 від 05.05.2011 року позивач надіслав на адресу відповідача два примірника типового договору про спільне використання електромереж № 1339/С від 26.04.2010р. на розгляд та підписання. Також, в даному листі зазначається про необхідність надання кошторису витрат відповідача на утримання технологічних мереж спільного використання. Доказом отримання відповідачем вказаного листа 11.05.2011 року, є наявна в матеріалах справи належним чином засвідчена копія повідомлення відділення поштового зв'язку про вручення поштового відправлення (а.с. 27).
Отриманий відповідачем проект договору про спільне використання електромереж з боку відповідача не підписаний та другий примірник договору назад не повернутий.
Відповідно до вимог ч.ч. 3, 7 статті 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Для забезпечення передачі електричної енергії електричними мережами, що не належать електропередавальній організації, між електропередавальною організацією та відповідним власником мереж, який не має ліцензії на здійснення діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, укладається договір щодо спільного використання електричних мереж.
Відповідно до приписів п. 1.7 Правил у разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору. Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу в укладанні договору про технічне забезпечення електропостачання.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „БМУ № 617” споживає електричну енергію на підставі договору про постачання електричної енергії № 1339 від 06.09.2014р., укладеного між сторонами. З додатку № 1 до даного договору вбачається, що відповідач забезпечує передачу електроенергії іншим споживачам (субспоживачам).
Судом першої інстанції не були прийняті до уваги в підтвердження цього факту надані позивачем наявні в справі договори про постачання електричної енергії з субспоживачами, а саме з ПП „Южний альянс”, ФОП ОСОБА_1, ФОП ОСОБА_2, ТОВ „Контур”. Крім того, в матеріалах справи містяться копії технічних умов щодо вищеназваних споживачів, які підтверджують, що технічні умови на підключення до електричних мереж були надані саме ТОВ „БМУ № 617”, та договори про спільне використання мереж, що укладалися між ТОВ „БМУ № 617” та його субспоживачами. Отже, відповідач забезпечує передачу електричної енергії через власні технологічні електричні мережі основного споживача субспоживачам.
Таким чином, на ТОВ „БМУ № 617” розповсюджується встановлений вищенаведеними нормами Правил обов'язок укласти з позивачем договір про спільне використання технологічних електричних мереж.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині спонукання до укладення договору місцевий суд послався на те, що позивачем на адресу відповідача було направлено пропозицію укласти договір, яка не містить істотної умови договору і не відображає намір позивача вважати себе зобов'язаним у разі її (пропозиції) прийняття, оскільки у проекті договору не визначено розмір відшкодування витрат відповідача на утримання технологічних мереж, що належать відповідачу.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону, що регулює спірні правовідносини.
Пунктом 5.17 Правил передбачено, що договір про технічне забезпечення електропостачання споживача та договір про спільне використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача) має містити такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей:
1) найменування сторін;
2) місце і дату укладення договору;
3) обсяг передачі електричної енергії та договірної граничної величини електричної потужності;
4) режими постачання;
5) гарантований рівень надійності електропостачання (за категорією надійності електропостачання);
6) величини дозволеної та приєднаної потужності електроустановок субспоживача;
7) порядок обліку перетікання реактивної енергії, порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії (за необхідності);
8) порядок обліку споживання електричної енергії та вимірювання величини потужності, споживання та генерування реактивної електроенергії, контролю показників якості електричної енергії (у тому числі у випадку пошкодження або тимчасової відсутності відповідних розрахункових засобів обліку);
9) порядок надання даних щодо використаної субспоживачем електричної енергії;
10) умови дії договору у разі відсутності у споживача договору про постачання або про купівлю-продаж електричної енергії та/або у разі відключення споживача за борги чи з інших причин;
11) строк дії договору;
12) умови та порядок розірвання договору;
13) місцезнаходження, банківські реквізити сторін.
Договір про спільне використання технологічних електричних мереж додатково містить:
1) порядок розрахунків за використання технологічних електричних мереж споживача (основного споживача);
2) однолінійну схему технологічних електричних мереж спільного використання з обов'язковим зазначенням місць установлення, типів, марки обладнання, довжини ліній, які задіяні в передачі електричної енергії, у тому числі для підприємств та організацій, які обслуговують (утримують) внутрішньобудинкові електричні мережі, вказуються кількість квартир та інформація про наявність або відсутність ввідного загальнобудинкового пристрою з розрахунковим засобом обліку електричної енергії;
3) перелік елементів технологічних електричних мереж споживача (основного споживача), які використовуються для передачі електричної енергії;
4) розрахунок умовних одиниць технологічних електричних мереж спільного використання, узгоджений електропередавальною організацією, на території здійснення ліцензованої діяльності якої розташовані ці технологічні електричні мережі.
З урахуванням наведеного, висновок місцевого суду про те, що пропозиція укласти договір не містить істотної умови договору і не відображає намір позивача вважати себе зобов'язаним у разі її (пропозиції) прийняття, оскільки у проекті договору не визначено розмір відшкодування витрат відповідача на утримання технологічних мереж, що належать відповідачу є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством не передбачено такої істотної умови для договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача.
Отже, надіслані позивачем на адресу відповідача два примірника договору № 1339/С від 26.04.2010р. про спільне використання технологічних електричних мереж повністю відповідають вимогам вищевказаних Правил та нормам чинного законодавства.
Згідно з п. 1.8 Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж, затвердженої постановою НКРЕ України від 12.06.2008р. N 691 (далі - Методики), для підтвердження величини обґрунтованих витрат на утримання технологічних електричних мереж спільного використання за розрахунковий період (календарний рік) власник мереж складає кошторис витрат (без ПДВ) на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати, що безпосередньо стосуються цього виду діяльності за попередній календарний рік.
Відповідно до частин 1, 2, 7, 8 п. 6.32 Правил, фактичні обґрунтовані витрати на утримання технологічних електричних мереж відшкодовуються власнику електричних мереж відповідно до його кошторису витрат на здійснення цієї діяльності. Кошторис витрат на утримання технологічних електричних мереж складається на підставі бухгалтерських документів про фактичні витрати на здійснення цієї діяльності впродовж попереднього (базового) періоду. У разі використання електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обґрунтованих витрат у відповідному територіальному представництві НКРЕ.У разі використання електропередавальною організацією, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, мереж споживача (основного споживача) останній погоджує кошторис обґрунтованих витрат у відповідному територіальному представництві НКРЕ. Узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ кошторис витрат є невід'ємним додатком до договору про спільне використання технологічних електричних мереж".
Відповідно до п. 6.29 Правил, електропередавальні організації, які використовують технологічні електричні мережі інших власників електричних мереж, сплачують останнім плату за спільне використання технологічних електричних мереж, яка визначається відповідно до Методики.
Таким чином, саме відповідач зобов'язаний у якості додатку до договору про спільне використання технологічних електричних мереж скласти кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання, узгоджений з територіальним представництвом НКРЕ, а позивач зобов'язаний оплатити суму передбачену кошторисом.
Отже, вимога позивача про зобов'язання відповідача укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи ПАТ „ЕК„Херсонобленерго” просило суд зобов'язати ТОВ „БМУ № 617” надати кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання до договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 1339/С від 26.04.2010р.
Тобто, позивач фактично звернувся до господарського суду з вимогою про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо передачі документів, що виходить за межі повноважень господарських судів з огляду на те, що розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин.
Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога -спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Статтею 12 ГПК України визначені справи, підвідомчі господарським судам, і зміст вказаної норми свідчить, що господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати, справи, що виникають з корпоративних відносин.
Проте, позивачем не заявлялася вимога щодо визнання незаконною бездіяльності відповідача в судовому порядку, а оскарження певних дій або бездіяльності відповідача не визначені предметом спору в даній справі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з п. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законами.
За приписами статей 1 та 2 ГПК України звертаючись з позовами до господарських судів, підприємства, установи, організації реалізують надане їм право захищати в судовому порядку свої порушені або оспорюванні права та охоронювані законом інтереси у спосіб, передбачений, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України.
Обрання позивачем невірного способу захисту і визначення предмета позову, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту, унеможливлює задоволення такого позову.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що в задоволенні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача надати кошторис обґрунтованих річних витрат власника мереж на утримання електричних мереж спільного використання слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржуване рішення про відмову у позові повністю місцевий господарський суд надав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального права, у зв'язку з чим зазначене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.
Згідно з ст.ст. 44, 49 ГПК України за рахунок відповідача позивачеві підлягають відшкодуванню витрати зі сплати державного мита в сумі 127,50 грн., у тому числі 42,50 грн. за подання апеляційної скарги, та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Херсонської області від 05.09.2011 року у справі № 5024/1163/2011 скасувати.
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельно -монтажне управління № 617” укласти договір про спільне використання технологічних електричних мереж з Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” на умовах поданого Публічним акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” проекту цього договору за № 1339/С від 26.04.2010р., що міститься в матеріалах справи № 5024/1163/2011.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю „Будівельно -монтажне управління № 617” (73000, м. Херсон, вул. Домобудівна, 10, код ЄДРПОУ 05473105) на користь Публічного акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Херсонобленерго” (73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) 127,50 грн. витрат зі сплати державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
В решті частини позову відмовити.
Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.