"15" листопада 2011 р.Справа № 25/17-2729-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;
від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виробничого будівельного монтажного підприємства „Технологія - монтаж”
на рішення господарського суду Одеської області від 05 вересня 2011 року
у справі № 25/17-2729-2011
за позовом Виробничого будівельного монтажного підприємства „Технологія - монтаж”, м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, 12/86
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Форекстін”, м. Одеса, пр-т Шевченка, 31
про: зобов'язання виконати умови мирової угоди, стягнення 571 444, 29 грн.,-
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2010 р. у справі №26-4/46-09-1781 за позовом ВБМП „Технологія-монтаж” до ТОВ „Форекстін” про стягнення 1 321 845,45 грн., затверджено мирову угоду, укладену між ВБМП „Технологія-монтаж” та ТОВ „Форекстін” 11.11.2010 р.
У липні 2011 року ВБМП „Технологія-монтаж” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про зобов'язання ТОВ „Форекстін” виконати умови мирової угоди від 11.11.2010 р., затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2010р. по справі №26-4/46-09-1781, стягнення з ТОВ „Форекстін” на користь ВБМП „Технологія-монтаж” 540 000 грн. заборгованості, 9369,29 грн. три проценти річних, 22 075 грн. індексу інфляції.
Позивач на заявлених позовних вимогах наполягав, надав суду заяву про уточнення позовних вимог від 10.08.2011 р. вх.. №27540/2011.
Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05 вересня 2011 року по справі № 25/17-2729-2011 (суддя Малярчук І.А.) задоволено позов Виробничого будівельного монтажного підприємства „Технологія-монтаж” частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Форекстін” на користь Виробничого будівельного монтажного підприємства „Технологія-монтаж” 9369 грн. 29 коп. три проценти річних, 22 075 грн. індекс інфляції, 314 грн. 44 коп. державного мита, 12 грн. 98коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; припинено провадження у справі в частині заявлених Виробничим будівельним монтажним підприємством „Технологія-монтаж” позовних вимог щодо стягнення 540 000грн.; залишено без розгляду позов Виробничого будівельного монтажного підприємства „Технологія-монтаж” в частині позовних вимог щодо зобов'язання ТОВ „Форекстін” виконати умови мирової угоди від 11.11.2010 р., затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2010р. по справі №26-4/46-09-1781.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Виробниче будівельне монтажне підприємство „Технологія - монтаж” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 05 вересня 2011 року по справі № 25/17-2729-2011 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідач не скористалась своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки, а матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника відповідача, а тим паче, що в ухвалі суду апеляційної інстанції від 16.09.2011 року про прийняття апеляційної скарги до провадження було зазначено, що незабезпечення сторонами в судове засідання своїх представників не буде перешкоджати розгляду апеляційної скарги.
Від відповідача, представник якого не з'являвся у судові засідання апеляційної інстанції, ніяких клопотань не надходило.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно за законів України.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Положеннями ч.1 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження” передбачено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України „Про виконавче провадження” підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
За положеннями ч.1 ст.18 Закону України „Про виконавче провадження” у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Таким чином, відповідно до положень Закону України „Про виконавче провадження”, ГПК України, та з огляду на п.3.9.6. Роз'яснення ВАСУ №02-5/289 від 18.09.1997 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та у разі її невиконання однією зі сторін, інша не позбавлена права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про її примусове виконання.
Разом з тим позивач не надав суду доказів звернення до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання ухвали господарського суду від 08.12.2010 р. про затвердження мирової угоди та відмови державної виконавчої служби у відкритті виконавчого провадження з підстав невідповідності зазначеної ухвали вимогам Закону України „Про виконавче провадження”, які витребовувались судом ухвалами від 25.07.2011 р., від 15.08.2011 р.
Оскільки позивач не виконав вимоги ухвал суду від 25.07.2011 р., від 15.08.2011 р. та не надав витребувані судом документи, а саме: докази звернення до державної виконавчої служби відповідно до Закону України „Про виконавче провадження” стосовно виконання ухвали суду від 08.12.2010 р. №26-4/46-09-1781, які необхідні для вирішення судом спору по суті в частині позовної вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача виконати умови мирової угоди, у зв'язку з чим за відсутності у справі документів, які підтверджують факт, на якому ґрунтується позовна вимога - неможливість примусового виконання ухвали суду від 08.12.2010 р. №26-4/46-09-1781, суд не взмозі встановити дійсні обставини справи та відповідно вбачає підстави для залишення без розгляду справи в цій частині заявлених позовних вимог.
Згідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Так, пунктом 7 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. № 02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Колегія суддів зазначає, що в процесі розгляду даного спору мали місце умови, зазначені в п. 7 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.94р. № 02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України”, так як документи витребувані ухвалами господарського суду від 25.07.2011 р., від 15.08.2011 р. дійсно були необхідні для вирішення спору по суті, про існування поважних причин які спричинили не подання позивачем витребуваних документів суду відомо не було, за умови, що позивач отримував дані процесуальні документи, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення та його явка в судові засідання.
Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що позиція позивача щодо не подання до виконавчої служби ухвали від 08.12.2010 р. на виконання з підстав її невідповідності вимогам ст.18 Закону України „Про виконавче провадження” не заслуговує на увагу суду з огляду на те, що відсутність з цього приводу відповідної постанови виконавчої служби та з врахуванням можливості звернення ВБМП „Технологія-монтаж” до господарського суду з відповідною заявою про виправлення зроблених в ухвалі описок та помилок в частині приведення даного процесуального документу у відповідність до приписів Закону України „Про виконавче провадження”.
Колегія суддів погоджується з позицією позивача про те, що якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у ст.19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Але, насамперед, позивач, відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”, повинен був звернуться до державної виконавчої служби.
Враховуючи викладене, господарський суд обґрунтовано залишив заявлений ВБМП „Технологія-монтаж” позов в частині зобов'язання ТОВ „Форекстін” виконати умови мирової угоди від 11.11.2010 р., затвердженої ухвалою господарського суду Одеської області від 08.12.2010р. по справі №26-4/46-09-1781, без розгляду.
Разом з тим колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що позов, заявлений ВБМП „Технологія-монтаж”, слід вважати доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 9369,29 грн. та 22 075 грн. індексу інфляції. В частині позовних вимог про стягнення 540 000 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.2 ст.80 ГПК України.
Господарським судом було вжито всіх необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про судові засідання, в тому числі судове засідання, призначене на 05.09.2011р., тому навіть за умови повернення на адресу суду конвертів з ухвалами, які надсилались на адресу ТОВ „Форекстін”: 65016, м. Одеса, Фонтанська дорога,123, що зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.07.2011 р., господарський суд обґрунтовано прийняв рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.
Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Виробничого будівельного монтажного підприємства „Технологія - монтаж”, м. Одеса, на рішення господарського Одеської області від 05 вересня 2011 року по справі № 25/17-2729-2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 21 листопада 2011 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов