"15" листопада 2011 р.Справа № 15/17-3072-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2., за довіреністю;
від 3-ї особи: ОСОБА_3., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта”
на рішення господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2011 року
у справі № 15/17-3072-2011
за позовом Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта”, м. Одеса, вул. Лідерсовський бульвар, 9-а
до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Одеського відділення ПАТ „Укрсоцбанк” , м. Одеса, вул. Юрія Олеши, 6
3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Білгород -Дністровська міська рада, Одеська обл., м. Білгород -Дністровський, вул. Леніна, 56
про виселення з нежилого приміщення та стягнення 45 389, 57 грн.,-
У серпні 2011 року Відкрите акціонерне товариство Національна страхова компанія „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк” в особі Одеського відділення ПАТ „Укрсоцбанк” про виселення відповідача з нежилого приміщення першого поверху загальною площею 139,61 кв.м у складі будівлі літ. „А” приміщення з 3 по 6, 11, 12, 45 у загальному користуванні: 1 - коридор, 2 - коридор, ІІ -площадка сходів, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74 та схематично зображена в додатку № 1 до договору оренди № 4186 від 04.11.2005 р.; стягнення заборгованості в сумі 45 389,57 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2011 р. до участі у справі № 15/17-3072-2011 було залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Білгород-Дністровську міську раду.
Відповідач проти позовних вимог заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву на позовну.
Третя особа вважала позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, про що зазначено у письмових поясненнях по справі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2011 року по справі № 15/17-3072-2011 (суддя Петров В.С.) у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Відкрите акціонерне товариство Національна страхова компанія „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2011 року по справі № 15/17-3072-2011 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача, але його представники в судовому засіданні апеляційної інстанції позов і апеляційну скаргу вважає необґрунтованими.
15 листопада 2011 року від третьої особи надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності її представника та залучення до матеріалів справи пояснень по справі, яка в частині залучення пояснень по справі була задоволена, а в іншій частині не була прийнята до уваги в зв'язку із явкою представника 3-ї особи у судове засідання суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пояснень від 15.11.2011 року 3-тя особа просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та пояснень, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін та 3-ї особи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, було правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено в ході апеляційного перегляду, 04.11.2005 року між Відкритим акціонерним товариством Національною страховою компанією „Оранта” та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку „Укрсоцбанк” було укладено договір оренди частини будівлі, згідно п. 1.1 якого ВАТ НАСК „Оранта” (орендодавець) передає, а АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк” (орендар) приймає у строкове платне користування 14/100 частин будівлі у складі: з будівлі літ. „А”: приміщення з 3 по 6, 11, 12, 45, у загальному користуванні: 1 - коридор, 2 -коридор, ІІ площадка сходів, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, на земельній ділянці розміром 296 кв.м, складається у цілому з: цегл. будівлі літ. „А” загальною площею 850,6 кв.м та належить орендодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на будівлю, виданого виконкомом Білгород-Дністровської міської ради 09.03.1998 р. на підставі рішення виконкому Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998 р. та зареєстрованого в Білгород-Дністровському МБТІ 09.03.1998 р. під № 1-590 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, реєстраційний номер 11636415.
Згідно з п. 2.1 договору оренди орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) приймає у користування об'єкт оренди з дня підписання акту прийому-передачі. Акт прийому-передачі підписується сторонами і з цього моменту починається обчислення орендної плати за цим договором.
В п. 8.1 вказаного договору оренди визначено строк його дії, а саме: договір набуває чинності з дня його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та державній реєстрації та діє до 31.12.2015 року.
Відповідно до тверджень відповідача, акт прийому-передачі об'єкту оренди було підписано 30.05.2006 р., саме з цього часу банк належним чином сплачував орендні платежі на підставі рахунків-фактур, що виставлялись позивачем.
В січні 2009 року на адресу відповідача надійшов лист Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради № 37 від 22.01.2009 р., відповідно до якого банку було повідомлено, що згідно постанови Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008 р. нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74, є комунальною власністю територіальної громади м. Білгород-Дністровського, у зв'язку з чим банку необхідно звернутися у триденний термін з моменту отримання листа до Управління комунальної власності для вирішення питання подальшого укладення договору оренди комунального майна згідно зі встановленими нормами чинного законодавства. При цьому до вказаного листа Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради були додані докази переходу права власності на нежитлові приміщення: копія постанови Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008 р., копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2008 р., копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.12.2008 р., копія технічного паспорту. Згідно із зазначеними документами право власності на всю адмінбудівлю літ. „А” в цілому було зареєстроване за Білгород-Дністровською міською радою.
Відповідно до п. 12.5 договору оренди, згідно якого у разі зміни власника об'єкта оренди всі умови цього договору зберігають свою силу для нового власника, відповідач виконував умови договору оренди та здійснював оплату за користування об'єкту оренди за реквізитами нового власника.
13.01.2005 р. Білгород-Дністровською міською радою було прийнято рішення № 801-IV „Про відміну рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998 „Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському”. Даним рішенням міськрада скасувала рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради № 231 від 19.02.1998 р. „Про оформлення права власності на будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському” та доповнила перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Білгород-Дністровського адміністративною будівлею по вул. Першотравневій, 74.
Вказане рішення міської ради № 801-IV НАСК „Оранта” було оскаржено до суду, але Постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2008 р. у задоволенні позову НАСК „Оранта” про визнання недійсним рішення було відмовлено, оскільки міськрада діяла в межах своєї компетенції.
В подальшому виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради 18.12.2008 р. було прийнято рішення № 1437 „Про оформлення права власності на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському”, яким оформлено право власності на спірну будівлю за територіальною громадою м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міськради. При цьому виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міськради 18.12.2008 р. було видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, згідно якого адміністративна будівля за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74 є комунальною власністю територіальної громади м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міськради.
Не погодившись з прийнятим виконкомом Білгород-Дністровської міської ради рішенням № 1437, позивачем було подано до господарського суду Одеської області позовну заяву до Білгород-Дністровської міської ради, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради та Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради про визнання права власності на майно та усунення перешкод в його здійсненні, згідно якого позивач просив визнати право власності на адміністративну будівлю, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський , вул. Першотравнева, 74, за ВАТ НАСК „Оранта”, визнати недійсним рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1437 від 18.12.2008р., яким вказана будівля передана у комунальну власність, заборонити Білгород-Дністровській міській раді, Управлінню комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради чинити будь-які перешкоди в реалізації ВАТ НАСК „Оранта” його права власності на адміністративну будівлю.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2010р. по справі № 15/74-09-3246 позовну заяву ВАТ НАСК „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” до Білгород-Дністровської міської ради, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради, Фонду державного майна України та Фінансового управління Білгород-Дністровської районної державної адміністрації про визнання права власності на майно та визнання рішення недійсним задоволено частково: визнано за ВАТ НАСК „Оранта” право власності на 69/100 частину нежилої будівлі адміністративного типа, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева, 74; визнано недійсним рішення виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради №1437 від 18.12.2008р. „Про оформлення права власності на адміністративну будівлю по вул. Першотравневій, 74 в м. Білгород-Дністровському”, яким адміністративна будівля, що знаходиться за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Першотравнева. 74, передана у комунальну власність; у задоволенні решти частини позову відмовлено, стягнуто з Білгород-Дністровської міської ради та Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради на користь ВАТ НАСК „Оранта” 9858,46 грн. витрат по сплаті державного мита, 312,50 грн. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у задоволенні зустрічного позову Білгород-Дністровської міської ради до ВАТ НАСК „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта” та Фонду державного майна України про визнання недійсним та скасування правочину та визнання права власності на майно відмовлено.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що після повідомлення відповідача з боку Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради про набуття територіальною громадою м. Білгород-Дністровського в особі Білгород-Дністровської міськради права комунальної власності на спірне майно, відповідач перестав виконувати свої зобов'язання перед позивачем за спірним договором оренди. При цьому в матеріалах справи відсутні докази належного виконання сторонами умов п. 8.2 договору оренди щодо внесення змін або доповнення до договору з приводу зміни власника або припинення договору.
Судова колегія погоджується з посиланням суду першої інстанції на ст. 607 ЦК України та висновком, що орендні правовідносини між позивачем та відповідачем припинились після здіснення 25.12.2008 р. Білгород-Дністровською міськрадою реєстрації права власності на спірне приміщення, таке припинення обумовлене неможливістю виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди від 04.11.2005 р. перед позивачем у зв'язку з тим, що з огляду на вказану реєстрацію права власності позивач не міг здійснювати повноваження власника спірного приміщення та відповідно виступати орендодавцем.
Також є цілком обґрунтованим та вірним висновок господарського суду, що не зважаючи на те, що на теперішній час право власності позивача на спірне приміщення було відновлено згідно рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2010 року по справі № 15/74-09-3246, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.05.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 19.08.2010 р., дана обставина не свідчить про продовження орендних правовідносин між позивачем та відповідачем.
Судова колегія зазначає, що відповідно до ст. 35 ГПК України факт того, що позивач є власником спірного приміщення, є доведеним та не підлягає доказуванню. При цьому рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2010 року по справі № 15/74-09-3246 встановлено незаконність набуття права власності за Білгород-Дністровською міською радою та неправомірність вчиненню міськрадою відповідних дій, пов'язаних з набуттям такого права.
Однак суд першої інстанції правильно послався на ст.ст. 182, 328 ЦК України та зазначив, що відповідно до п. 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 18 лютого 2002 року за № 157/6445 із змінами та доповненнями (далі - Тимчасове положення), державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування (п. 1.4. Тимчасового положення).
Рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2010 року є правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна (п. 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення).
Однак, на теперішній час ВАТ НАСК „Оранта” не здійснило державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі рішення господарського суду Одеської області від 24.02.2010 року, та власником спірного приміщення (об'єкту оренди) є саме Білгород-Дністровська міська рада на підставі свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно від 18.12.2008 р., адже державна реєстрація права власності на спірне приміщення за Білгород-Дністровською міською радою не скасована.
Судова колегія вважає безпідставними посилання позивача на те, що відповідач, знаходячись в приміщенні, яке належить на праві власності HACK „Оранта”, не сплачував орендної плати протягом трьох місяців підряд, а саме з січня 2009 року, що дало підстави для відмови від договору оренди та його розірвання, а позов є необґрунтованим. Адже за ст. 782 Цивільного кодексу України і ч. 1 ст. 785 вказаного Кодексу саме наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, проте позивач не є на теперішній час наймодавцем спірного приміщення відносно відповідача.
Таким чином суд першої інстанції правильно послався на ст.ст. 15, 16, 391, 782, 785 ЦК України та ст.ст. 1, 20 ГК України та дійшов до вірного висновку про передчасність заявлення позову про виселення відповідача зі спірного приміщення, оскільки пред'явлення такого позову мала передувати відміна реєстрації права власності на вказане приміщення за Білгород-Дністровською міською радою та здійснення відповідної реєстрації права власності за позивачем, що не було здійснено останнім.
Отже судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32-34, 112 ГПК України, які б підтвердили факт порушення відповідачем його права власності з огляду на відсутність доказів реєстрації такого права.
Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.
Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національної страхової компанії „Оранта” в особі Одеської обласної дирекції ВАТ НАСК „Оранта”, м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 18 жовтня 2011 року по справі № 15/17-3072-2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 17 листопада 2011 року.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: А.І. Ярош
Суддя: О.О. Журавльов