"15" листопада 2011 р.Справа № 10/17-1495-2011
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Журавльова О.О.
суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.
(відповідно до розпорядження голови суду від 07.11.2011р. №670 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 05.07.2010р.
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”
на рішення господарського суду Одеської області від 26 вересня 2011 року
у справі №10/17-1495-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Патріот”
до відповідача Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”
про стягнення 17238 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю „Патріот” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” та Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (у формі Закритого акціонерного товариства) „ПРОМІНВЕСТБАНК” про стягнення з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (у формі Закритого акціонерного товариства) «ПРОМІНВЕСТБАНК»17238 грн. основного боргу за послуги з охорони майна, що надані позивачем на підставі договору охорони майна від 01.05.2007р. №1/А.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.04.2011р. позовну заяву ТОВ „Патріот” прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №10/17-1495-2011.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.06.2011р. здійснено заміну первісних відповідачів у справі - Філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” та Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (у формі Закритого акціонерного товариства) „ПРОМІНВЕСТБАНК” на належного відповідача - Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області”.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.08.2011р. здійснено заміну первісного відповідача у справі -Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області” на належного відповідача - Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 26 вересня 2011 року у справі №10/17-1495-2011 (суддя Смелянець Г.Є.) позов ТОВ „Патріот” задоволено: з ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса” на користь позивача стягнуто 17238 грн. основного боргу, 172,38 грн. держмита та 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що на виконання своїх зобов'язань за договором охорони майна від 01.05.2007р. №1/А позивачем було надано відповідачу послуги з охорони майна, оплату яких відповідач належним чином не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед ТОВ „Патріот” у розмірі 17238 грн., несплатою якої відповідач порушує свої договірні зобов'язання. Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність у ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса” перед позивачем заборгованості у розмірі 17238 грн., позовні вимоги ТОВ „Патріот” на підставі ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України підлягають задоволенню.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач (ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та припинити провадження у справі №10/17-1495-2011, з посиланням при цьому на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що на момент припинення договірних відносин та розірвання договору охорони майна від 01.05.2007р. №1/А станом на 16.08.2010р. все майно, яке було передано згідно з Додатком №2 від 01.05.2007р. до договору охорони, ТОВ „Патріот” повинен був повернути відповідачу за відповідним актом приймання-передачі, проте такий акт між сторонами не складався та відповідно майно, яке було на зберіганні у ТОВ „Патріот” відповідачу не передавалось. Такими діями на думку скаржника ТОВ „Патріот” порушив статті ЦК України, які чітко встановлюють права та обов'язки сторін за договором зберігання.
Апеляційна скарга ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса” прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І., про що 20.10.2011р. винесено відповідну ухвалу.
Відповідно до розпорядження заступника голови суду від 07.11.2011р. №670 справа №10/17-1495-2011 була передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Журавльова О.О., суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.
15.11.2011р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ «Патріот»надійшов відзив на апеляційну скаргу ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”, в якому позивач просив рішення господарського суду залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
Відповідач (ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”) належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 21.10.2011р., проте відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про поважні причини неявки не повідомив та правами, наданими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Представник позивача (ТОВ „Патріот”) у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими позивач не погоджується з апеляційною скаргою ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника позивача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, з огляду на наступне.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, перевірено під час апеляційного перегляду справи та вбачається з матеріалів справи, 01.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Патріот” (Виконавець, позивач) та Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) в особі головного бухгалтера філії „Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський в Одеській області” (Замовник) укладений договір охорони майна №1/А, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується забезпечити охорону майна згідно додатку №2, що знаходиться на об'єкті ПП „Агентство-2500” розташованого за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Маяковського, 59, що охороняється.
Згідно з п.5.1 договору сума договору становить 6,00 грн. на годину відповідно до договору погодження ціни (Додаток №1).
За п.5.3 договору плата за охорону здійснюється Замовником щомісячно, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця до 5 числа поточного місяця.
Пунктом 7.3 договору встановлено, що Замовник вправі в будь-який час розірвати договір та забрати належне йому майно, попередньо сплативши плату за охорону.
У Протоколі узгодження договірної ціни з надання послуг та порядку розрахунків, який є додатком №1 до договору, встановлено, що Замовник зобов'язується щомісячно здійснювати оплату Виконавцю в розмірі із розрахунку один цілодобовий пост 6 грн./годину (4464 грн.) з підписанням „Акту виконаних робіт”. Оплата здійснюється до 3-го числа поточного місяця на підставі даного договору.
25.12.2007р. між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору, згідно з якою п.5.1 договору викладений в наступній редакції: „Сума договору становить 6,50 грн. на годину згідно протоколу узгодження ціни у вигляді додатку №1 від 01.01.2008р. ”.
У Протоколі узгодження договірної ціни з надання послуг та порядку розрахунків від 01.01.2008р., який є Додатком до договору, встановлено, що Замовник зобов'язується щомісячно здійснювати оплату Виконавцю в розмірі 6,50 грн./годину з підписанням „Акту виконаних робіт”. Оплата здійснюється до 3-го числа поточного місяця на підставі даного договору.
Місцевим господарським судом правильно встановлено, що листом від 11.08.2010р. за вих.№60-04-09/461 Замовник повідомив Виконавця про припинення договірних відносин і розірвання договору охорони майна №1А від 01.05.2007р. з 16.08.2010р. Водночас у листі Замовник гарантував здійснити оплату за послуги, що надані до 16.08.2010р., в т.ч. погасити заборгованість на загальну суму 14820 грн., що існує станом на 01.08.2010р.
При цьому наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень-липень 2009р., травень-серпень 2010р. та виписки з банківського рахунку Виконавця свідчать, що заборгованість Замовника станом на 01.08.2010р. в сумі 14820 грн. виникла внаслідок часткової оплати послуг з охорони майна, які надані Виконавцем у червні-липні 2009р., а також внаслідок несплати Замовником послуг з охорони майна, які надані Виконавцем у травні-липні 2010р.
Разом з тим, наявний в матеріалах справи акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000153 від 31.08.2010р. свідчить, що з 01.08.2010р. по 15.08.2010р. Виконавець надав Замовнику послуги з охорони майна на суму 2418 грн.
Таким чином, на момент розірвання договору охорони майна №1А від 01.05.2007р. заборгованість Замовника становила 17238 грн.
В подальшому, Виконавець звернувся до Замовника з претензією від 01.09.2010р. за вих.№134-1 про оплату боргу в сумі 17238 грн., яку Замовник одержав 07.09.2010р. за вх.№402, та з претензією від 16.09.2010р. за вих.№137-1, яку Замовник одержав 20.09.2010р. за вх.№437.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що Замовник відповіді на претензію Виконавця не надав та борг не сплатив, що і зумовило звернення останнього до суду з даним позовом.
13.08.2009р. Замовником змінено найменування з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) на ПАТ Промінвестбанк, яке відповідно до Статуту є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), а наказом ПАТ Промінвестбанк від 28.03.2011р. №191/ос припинено діяльність філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в місті Білгород-Дністровський Одеської області” шляхом реорганізації у Білгород-Дністровське безбалансове відділення з підпорядкуванням філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса”.
У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Як вже було зазначено вище, зобов'язання відповідача щодо оплати наданих позивачем послуг з охорони майна виникло під час дії укладеного між сторонами договору охорони майна від 01.06.2007р. №1/А, яким встановлено як зобов'язання позивача надати відповідачу послуги з охорони майна, так і зобов'язання відповідача оплатити надані позивачем послуги.
Також апеляційним господарським судом встановлено, що наявність боргу відповідача підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за червень-липень 2009р., травень-серпень 2010р. та виписками з банківського рахунку позивача, які свідчать, що заборгованість відповідача становить 17238 грн. При цьому доказів, які підтверджують відсутність цього боргу відповідач ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не надано.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість, правомірність та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ „Патріот”.
Водночас апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводів скаржника про неврахування місцевим господарським судом того факту, що ТОВ „Патріот” на думку скаржника порушив статті ЦК України, які встановлюють права та обов'язки сторін за договором зберігання, оскільки на момент припинення договірних відносин та розірвання договору охорони майна від 01.05.2007р. №1/А станом на 16.08.2010р. не повернув відповідачу за актом приймання-передачі майно, передано згідно з Додатком №2 від 01.05.2007р. до договору охорони.
Слід зазначити, що такі доводи ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса” не стосуються предмету спору по даній справі, оскільки ані умовами укладеного між сторонами договору, ані вимогами чинного законодавства України не передбачено порядку звільнення відповідача від виконання своїх договірних зобов'язань з оплати наданих позивачем послуг з охорони майна у випадку дотримання чи недотримання ТОВ „Патріот” свого обов'язку з повернення відповідачу за відповідним актом приймання-передачі орендованого майна.
Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса” - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Рішення господарського суду Одеської області від 26 вересня 2011 року по справі №10/17-1495-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 16 листопада 2011 року.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
М.В. Михайлов
А.І. Ярош