"15" листопада 2011 р.
Справа № 12/178/10
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В.В.
суддів: Бєляновського В.В., Мирошниченко М.А.
при секретарі судового засідання: Ткачук Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство"
на рішення господарського суду Миколаївської області
від 8 червня 2011 року
у справі № 12/178/10
за позовом Державного підприємства НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська АЕС"
до Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство"
про стягнення 7.878.758 грн. 99 коп.
11.11.2010 р. Державне підприємство НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська АЕС" (далі позивач, Підприємство) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Комунального підприємства “Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство” (далі відповідач, КП) про стягнення грошових коштів в сумі 5.891.598 грн.10 коп., з яких: 5.412.033 грн. 98 коп. -борг; 293.580 грн. 05 коп. -збитків від інфляції за період з 01.03.2009 р. по 01.10.2010 р.; 185.984 грн. 24 коп. -3% річних; 25.500 грн. -понесених витрат на сплату держмита та 236 грн. -понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В процесі розгляду справи позивач неодноразову уточнював свої позовні вимоги та в заяві від 06.06.2011 р. остаточно просив суд стягнути з відповідача на свою користь 7.878.758 грн. 99 коп.
Позов мотивований тим, що відповідач не виконував свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ від 26.02.2003 р. щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого має заборгованість по їх оплаті за період 01.01.2009 р. по 31.10.2010 р. в сумі 7.187.529 грн. 90 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 519.879 грн. 90 коп. -збитків від інфляції за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2010 р., 171.349 грн. 19 коп. -3% річних за цей же період часу, а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 7740 грн. -на проведення експертизи, 25500 грн. -на сплату держмита та 236 грн. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У відзиві на позов відповідач не заперечував щодо стягнення з нього на користь позивача заборгованості за договором, але вважав безпідставним стягнення збитків від інфляції та 3% річних посилаючись на те, що їх стягнення призведе до збільшення і без того існуючої заборгованості.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 08.06.2011 р. (суддя Семенов А.К.) позов задоволений у повному обсязі.
Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконував свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ від 26.02.2003 р. щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого має заборгованість по їх оплаті за період 01.01.2009 р. по 31.10.2010 р. в сумі 7.187.529 грн. 90 коп., а тому повинний сплатити позивачеві не лише зазначену суму боргу, а ще й 519.879 грн. 90 коп. -збитків від інфляції за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2010 р., 171.349 грн. 19 коп. -3% річних за цей же період часу, а також відшкодувати позивачеві понесені судові витрати по справі: 7740 грн. -на проведення експертизи, 25500 грн. -на сплату держмита та 236 грн. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Клопотання відповідача про залучення до участі в розгляді справи в якості іншого відповідача виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради та проведення повторної судово-економічної експертизи відхилені місцевим судом як необґрунтовані та безпідставні.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення місцевого суду частково скасувати, а саме: в частині стягнення з нього на користь позивача збитків від інфляції та 3% річних посилаючись на те, що їх стягнення призведе до збільшення і без того існуючої заборгованості. Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставне відхилив його клопотання щодо залучення до участі в розгляді справи в якості іншого відповідача виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради та проведення повторної судово-економічної експертизи, що привело до необґрунтованого задоволення позову в повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р. апеляційна скарга КП залишена без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду від 04.10.2011 р. ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2011 р. скасована, а справа передана для здійснення апеляційного провадження.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.10.2011 р. справа прийнята до провадження названого суду та її розгляд призначено на 15.11.2011 р. о 15:00.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони було повідомлено у встановленому законом порядку, але представник позивача в судове засідання не з'явився та не скористався своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.
Клопотання відповідача, викладене в телеграмі, про перенесення судового засідання у зв'язку з неможливістю прибуття його представника в судове засідання визнано колегією суддів необґрунтованим та відхилено з огляду на те, що заявником взагалі не зазначені причини з яких його представник позбавлений можливості з'явитися в судове засідання, а також не надано жодного доказу, що підтверджують обґрунтованість заявленого клопотання. Крім того, вказана відповідачем у клопотанні причина про перенесення судового засідання не є достатньою, оскільки представництво його інтересів може здійснюватися також любою іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового засідання може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті, а таких обставин, у даному випадку, немає.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції 26.02.2003 р. між сторонами у справі укладено договір № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ за умовами якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення, а останній -своєчасно та в повному обсязі їх оплачувати. У п. 3.4 договору сторонами передбачено, що надані послуги оплачуються відповідачем не пізніше 20 числа місяця, що слідує за звітним.
Згідно п. 8 договору він є пролонгованим та діючим до сьогоднішнього часу.
Як слідує з матеріалів справи відповідач не виконував свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ від 26.02.2003 р. щодо своєчасної та повної оплати наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення, внаслідок чого має заборгованість по їх оплаті за період 01.01.2009 р. по 31.10.2010 р. в сумі 7.187.529 грн. 90 коп., у зв'язку з чим суд першої інстанції підставне, відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України стягнув зазначену заборгованість з відповідача на користь позивача та судове рішення в цій частині не оскаржено сторонами у справі.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, у зв'язку з чим місцевий суд правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 519.879 грн. 90 коп. -збитків від інфляції за період з 01.01.2009 р. по 31.10.2010 р. та 171.349 грн. 19 коп. -3% річних за цей же період часу, внаслідок чого протилежні доводи скаржника до уваги прийнятими бути не можуть.
Розмір збитків від інфляції та 3% річних визначений призначеною по справі судово-економічною експертизою, висновки якої перевірені як місцевим, так і апеляційним судом та є правильними і вірними, у зв'язку з чим підстави для проведення повторної експертизи -відсутні згідно ч. 4 ст. 42 ГПК України.
Доводи скаржника про необхідність залучення до участі в розгляді справи в якості іншого відповідача -виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради до уваги прийнятими бути не можуть, оскільки останній не є стороною за договором № 06-05/ПУ-9494-0-2003-ЦВКХ від 26.02.2003 р., позивач до нього з будь-якими вимогами не звертався, а крім того, якщо відповідач вважає, що його борг за названим договором виник з вини виконкому, то він не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним позовом, але в порядку окремого провадження.
Правомірно, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, суд першої інстанції поклав на відповідача всі понесені позивачем судові витрати по справі, а саме: 7740 грн. -на проведення судово-економічної експертизи, 25500 грн. -на сплату держмита та 236 грн. -на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Крім того, з відповідача до державного бюджету України підлягає стягненню 12750 грн. несплаченого державного мита за подану та розглянуту апеляційну скаргу.
При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів
Рішення господарського суду Миколаївської області від 8 червня 2011 року у справі № 12/178/10 -залишити без змін, а апеляційну скаргу Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство" -без задоволення.
Стягнути з Комунального підприємства "Теплопостачання та водо-каналізаційне господарство", м. Южноукраїнськ, Миколаївської області до державного бюджету України: 12750 грн. несплаченого державного мита за подану та розглянуту апеляційну скаргу.
Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ з зазначенням повних реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Шевченко В.В.
Судді: Бєляновський В.В.
Мирошниченко М.А.