"15" листопада 2011 р.Справа № 20/17-2696-2011
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді: Бєляновського В.В.,
Суддів: Шевченко В.В.
Мирошниченко М.А.
при секретарі - Ткачук Є.О.
за участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: Каракаш О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”
на рішення господарського суду Одеської області
від 05.09.2011 року
у справі № 20/17-2696-2011
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_3
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”
про визнання недійсним рішення комісії
У липні 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Одесаобленерго” про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, оформленого протоколом від 17.06.2011р. № 56/2, про нарахування позивачу за актом про порушення Правил користування електричною енергією № 014368 від 16.05.2011 року вартості недоврахованої спожитої електричної енергії в сумі 2524,57 грн. Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на п.п. 6.40, 6.42 Правил користування електричною енергією, ст.ст. 20, 235, 236, 237 ГК України.
ВАТ ЕК „Одесаобленерго” заперечувало проти позову посилаючись на те, що позивачем пропущено строк для оскарження в суді протоколу комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 17.06.2011 року № 56/2, оскільки згідно з п. 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Також відповідач посилається на те, що суть порушення, за яке було здійснено донарахування, полягає в тому, що запираючий пристрій, на якому закріплені пломбувальний матеріал з пломбою був порушений, в результаті чого вільно обертався разом із пломбою, що надавало можливість споживачу відкрити дверцята ЗКП (закритого комплексного пристрою) для доступу до дооблікових ланцюгів. Таким чином, відповідач правомірно керувався для здійснення розрахунку обсягу та вартості недорахованої електричної енергії нормами пп. 1 п. 2.1 Методики, відповідно до якого, вартість недоврахованої електричної енергії, згідно розрахунку, склала 2524,57 грн., внаслідок чого підстави для задоволення позову відсутні.
Рішенням господарського суду Одеської області від 05.09.2011 року (суддя -Щавинська Ю.В.) позов задоволено, визнано недійсним рішення комісії ВАТ “Одесаобленерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією юридичними особами, оформленого протоколом № 56/2 від 17.06.2011 року, про застосування оперативно -господарської санкції на суму 2524,57 грн.
В апеляційній скарзі позивач вважаючи оскаржуване рішення винесеним з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 16.03.2007 року між ВАТ ЕК “Одесаобленерго” (постачальник) та підприємцем ОСОБА_3 (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 209, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.1 під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
За результатами проведеної представниками відповідача 16.05.2011 року перевірки на об'єкті (магазин), який належить позивачу, розташованому по вул. 3-го Гвардєйського полка, 39, було складено акт № 014368 про порушення позивачем Правил користування електричною енергією, що виразилося у порушенні замку на двері ЗКП, доступу до дооблікових ланцюгів, розглянувши який комісія відповідача прийняла рішення, оформлене у вигляді протоколу засідання комісії Ренійського РЕМ № 56/2 від 17.06.2011 року про визначення недооблікованого обсягу та вартості електричної енергії на суму 2524,57 грн.
Частиною 2 ст. 20 ГК України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.
Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько -оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.
Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно -господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.
Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 2524,57 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно -господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні частини 2 статті 20 ГК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 237 ГК України порядок застосування сторонами конкретних оперативно -господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно -господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.
Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил, які є обов'язковими для сторін відповідно до пункту 2 договору від 16.03.2007 року № 209.
Отже, оскарження рішення комісії по розгляду актів про порушення Правил в судовому порядку передбачено самими Правилами і даний спір виник при виконанні господарського договору, а тому він підвідомчий господарському суду.
Як вбачається з матеріалів справи, актом від 16.05.2011р № 014368 встановлено порушення замку на двері ЗКП та доступ до дооблікових ланцюгів.
Судом першої інстанції встановлено, що експертиза приладів обліку не проводилася. З урахуванням встановлених порушень споживачу необхідно встановити ввідний автомат згідно договірної потужності.
Згідно з п. 6.40 Правил, у разі виявлення у споживача, зокрема, пошкоджень або зриву пломб електропередавальної організації та/або пломб держповірки або за умови збереження цілісності пломб держповірки та електропередавальної організації пошкодження розрахункових приладів обліку, інших дій або бездіяльності споживача з метою зниження значення показів засобу обліку, покази розрахункового засобу обліку не враховуються, а електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) здійснює перерахунок обсягу фактично спожитої електричної енергії за період від дня останнього контрольного огляду засобу обліку представником електропередавальної організації (постачальника електричної енергії за регульованим тарифом) чи фактично проведеної і підтвердженої актом технічної перевірки роботи схеми комерційного обліку, що мала передувати виявленню порушень, але цей період має не перебільшувати шести місяців.
Відповідно до вимог пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, в редакції, що була чинною на час складення акту, вона застосовується на підставі акта порушень, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення, зокрема, таких порушень ПКЕЕ: порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - порушення пломб), або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕ, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку).
Отже, обов'язковою умовою застосування Методики є факт втручання споживача в роботу приладів обліку.
Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Таким чином, із приписів даної правової норми випливає, що обставини на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються господарським судом на підставі фактичних даних, якими є докази.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судової о процесу (ст. 33 ГПК України).
Згідно з ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті доказі, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 36 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
При цьому, слід зазначити, що доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Отже, юридична заінтересованість позивача у судовому процесі зобов'язує його довести як наявність спірних матеріальних правовідносин, так і ту обставину, що його права порушені і на відповідача має бути покладено відповідальність на передбачених законом або умовах договору підставах.
Як свідчать матеріали справи, факту втручання споживача в роботу приладу обліку встановлено не було, що не заперечується відповідачем.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що за відсутністю належних доказів факту втручання споживача в роботу приладів обліку, підстави для застосування відповідальності за встановлене в акті порушення замку ЗКП - оперативно-господарської санкції, передбаченої п. 6.40 ПКЕЕ та п. 2.1 Методики, відсутні.
Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ у разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти.
З урахуванням наведених правових норм та встановлених обставин даної справи господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування оперативно-господарської санкції шляхом визнання недійсним рішення комісії ВАТ “Одесаобленерго” з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією юридичними особами, оформленого протоколом № 56/2 від 17.06.2011 року, про застосування оперативно -господарської санкції, встановленої актом про порушення ПКЕЕ № 014368 від 16.05.2011р. на суму 2524,57 грн.
Судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги посилання відповідача на пропущення позивачем строку на оскарження рішення комісії відповідача з розгляду актів про порушення Правил, оскільки встановлений п. 6.42 ПКЕЕ строк оскарження не є строком позовної давності, у межах якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права або інтересу, у розумінні ст. 256 ЦК України.
Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджені та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах за позовами про визнання недійсними рішення комісії (Постанова Вищого господарського суду України від 10.08.2011 року № 5016/539/2011(3/39).
Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,
Рішення господарського суду Одеської області від 05.09.2011 року у справі № 20/17-2696-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальної компанії „Одесаобленерго” - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Мирошниченко М.А.
Шевченко В. В.