"10" листопада 2011 р.Справа № 25/10-10-35
Колегія Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Г.А.Єрмілова
суддів О.Л.Воронюка, В.В.Лашина
при секретарі судового засідання: О.С.Хом'як
за участю представників сторін:
від позивача- ОСОБА_5, за довіреністю № 4 від 12.01.11;
від відповідача - ОСОБА_1, за довіреністю № 3-952 від 14.07.11;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
на рішення господарського суду Одеської області від 03.08.2011р.
по справі № 25/10-10-35
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок Північний”
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення
Відповідно до ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався на 18.10.2011р.
Відповідно до ст.77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалась перерва на 10.11.2011р.
Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
В січні 2010р. ТОВ „Ринок Північний” звернулось до господарського суду з позовом про зобов'язання фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 звільнити торгове місце № НОМЕР_1, обладнане тимчасовою нестаціонарною спорудою (павільйоном) загальною площею 15,0кв.м, розташоване на території ТОВ „Ринок Північний” за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди -павільйону та стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 19930,08 грн., по ринковому збору в сумі 1299,48 грн., неустойки в сумі 39860,16 грн., 3% річних в сумі 597,90 грн. та інфляційних в сумі 2451,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення п.16 Правил торгівлі на ринках, не уклав з адміністрацією ринку договір на користування вказаним торговим місцем, з 01.01.2009р. не сплачував ринковий збір та за послуги ринку, а тому не має підстав користуватись цим торгівельним місцем.
В процесі розгляду справи, позивач уточнив позовні вимоги та відповідно до заяви №224юр від 15.07.2011р. просив зобов'язати фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, площею 15,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка обладнана торгівельним місцем №НОМЕР_1 шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди (павільйону) та стягнути з останнього в рахунок відшкодування шкоди (упущена вигода) грошові кошти в сумі 24278,86, з яких: 19930,08 грн. по оплаті за користування торгівельним місцем за січень-грудень 2009року, 1299,48 грн. по ринковому збору за червень-грудень 2009року, 597,90 грн. - 3% річних , 2451,40 грн.інфляційних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.08.2011 р. (суддя Малярчук І.А.), позов ТОВ “Ринок Північний” задоволено частково.
Зобов'язано Фізичну особу -підприємця ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту частину земельної ділянки, площею 15,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка обладнана торговельним місцем №Б-34 шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди (павільйону).
Стягнуто з відповідача 11505 грн. шкоди у вигляді орендних платежів за фактичне користування земельною ділянкою, 200грн. держмита та 111,83грн. витрат на ІТЗ судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду обґрунтовано положеннями, ч.ч.1, 2 ст.774, ч.1 ст.792, ч.ч.1, 4 ст.22, ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України, ст.224 ГК України, ст.95, ч.2 ст.152, ч.1 ст.211, ч.ч.1, 2, 3 ст.212 ЗК України. Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав використання торговельного місця №НОМЕР_1 загальною площею 15 кв.м. При цьому, господарський суд зазначив, що дана земельна ділянка є самовільно зайнятою, у розумінні приписів ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», тому вимога про її повернення є правомірною. Так як в матеріалах справи відсутні докази належності павільйону позивачу, то суд дійшов висновку про його належність саме відповідачу, та як наслідок, про правомірність вимоги ТОВ «Ринок Північний»про його демонтаж саме відповідачем.
Стосовно решти позовних вимог ТОВ "Ринок Північний", то господарський суд вважав такою, що підлягає стягненню з відповідача, лише орендну плату за фактичне користування земельною ділянкою за період з 29.04.2009р. по грудень 2009року. Інші вимоги, за висновком суду, позбавлені правового підґрунтя.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення від 03.08.2011р. скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на не з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права.
В обґрунтування своїх вимог відповідач наполягає на тому, що висновок господарського суду про самовільне зайняття ним частини земельної ділянки не відповідає дійсності, оскільки відповідач користувався торгівельним місцем на підставі договорів оренди з Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 від 01.11.2006р. та 01.10.2008р., тобто ще до укладення 29.04.2009р. поміж ТОВ «Ринок Північний »та Одеською міською радою договору оренди земельної ділянки під ринком, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.
За приписами ч.ч.1-7 ст.181 ГК України, п.20 „Правил торгівлі на ринках”, затверджених Наказами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством внутрішніх справ, Державною податковою адміністрацією України, Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України, від 15.07.2005 року №57/188/84/105, п.15 „Правил торгівлі на ринку” затверджених рішенням Одеської міської ради №4221-ІV від 15.07.2005 року, Положення про ринковий збір, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 26.03.2003 року №1074-XXIV (зі змінами), саме позивач мав надіслати Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 проект типового договору оренди торгівельного місця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. Проте, докази направлення позивачем пропозиції щодо укладення договору оренди торгового місця та проекту відповідного договору в матеріалах справи відсутні.
Оскільки позивач у встановленому законом порядку з пропозицією про укладення письмової угоди про користування торгівельними місцями до відповідача не звертався, тому підстави для стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 збитків у вигляді упущеної вигоди (у вигляді орендної плати) за незаконне користування цими місцями відсутні.
Крім того, позивач мав право ініціювати в судовому порядку укладення договору оренди з відповідачем.
Стягуючи на користь позивача шкоду у вигляді орендних платежів за період з 29.04.2009р. по грудень 2009 року, господарський суд вийшов за межі позовних вимог та стягнув шкоду з порушенням норм матеріального права, оскільки позивачем не було надано до суду доказів надсилання на адресу відповідача вимоги про звільнення торговельного місця та доказів наявності пропозицій з боку інших осіб щодо оренди цього торговельного місця.
Господарським судом не було враховано вимог ст. 210 ЦК України, за якою правочин, що підлягає державній реєстрації, є вчиненим з моменту його державної реєстрації, оскільки договір оренди земельної ділянки, який укладений між Одеською міською радою та ТОВ «Ринок Північний», зареєстрований 19.05.2009р., при цьому договір оренди, укладений між відповідачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 діяв до 30.06.2009р., а дозвіл №309885 Одеської міської ради на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ «Ринок Північний»отримало лише 03.07.2009р. Відтак, господарським судом неправомірно було стягнуто з відповідача шкоду у вигляді орендної плати за період з квітня 2009 року по грудень 2009 року.
Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ТОВ “Ринок Північний” проти доводів апеляційної скарги заперечувала та просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ринок Північний»є суб'єктом підприємницької діяльності, одним із видів діяльності якого є роздрібна торгівля з лотків та на ринках.
Рішенням Одеської міської ради №3566-V від 09.10.2008р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання товариству з обмеженою відповідальністю «Ринок Північний»в оренду земельної ділянки, площею 3,3041 га, за адресою: АДРЕСА_1, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку»вирішено: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надати ТОВ «Ринок Північний»означену земельну ділянку у довгострокову оренду терміном на 15 років, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку; затверджено договір оренди землі між Одеською міською радою та ТОВ «Ринок Північний»; затверджено розмір орендної плати.
На підставі зазначеного рішення ради, 29.04.2009р. поміж Одеською міською радою та ТОВ «Ринок Північний»було укладено договір оренди землі, за яким орендар отримав у строкове платне користування земельну ділянку площею 33041 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Одеса, пр. Добровольського, 114/2, для експлуатації та обслуговування торговельного ринку, згідно з планом земельної ділянки, який є невід'ємною частиною договору.
03.07.2009р. виконавчим комітетом Одеської міської ради позивачу надано дозвіл №309885 на розміщення об'єкта торгівлі та сфери послуг за зазначеною адресою.
Крім того, зі змісту наявних в матеріалах справи договорів від 01.04.2008р. та 01.01.2009р., укладених поміж ТОВ "Ринок Північний" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 вбачається, що ринок надає підприємцю право здавати в оренду 37 торгових місць, обладнаних тимчасовими нестаціонарними спорудами (павільйонами) загальною торговою площею 277,5 кв.м., та право укладати договори оренди від свого імені та на умовах на свій розсуд, але з орендною платою згідно затверджених тарифів на ринку.
За взаємною угодою сторін від 30.06.2009р. договір від 01.01.2009р. було розірвано з 30.06.2009р.
У матеріалах справи наявні накази ТОВ «Ринок Північний»№19 від 26.12.2008р., №2 від 26.01.2009р., №2а від 20.03.2009р., №15 від 20.06.2009р., №27 від 26.11.2009р., №№1-т, 2-т, 3-т, 4-т про затвердження тарифів на послуги ринку.
ОСОБА_2 є суб'єктом підприємницької діяльності, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 29.03.2004р.
Матеріали справи свідчать про те, що 01.11.2006р. поміж Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язався передати орендарю у строкове платне користування торговельне місце №НОМЕР_1, площею 15 кв.м., на території ТОВ "Ринок Північний" для організації торгівлі біжутерією. Строк дії даного договору встановлювався сторонами до 31.01.2007р..
01.10.2008р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено новий договір вказаного павільйону.
Строк дії договору сторонами встановлено до 31.12.2008р.
Угодою від 28.12.2008р. сторони продовжили дію вказаного договору до 30.06.2009р.
11.12.2009р. позивачем було надіслано відповідачу претензію про звільнення до 31.12.2009р. торгівельного місця та сплату орендної плати та ринкового збору. Однак відповіді на цей лист від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 отримано не було, що стало підставою для звернення ТОВ "Ринок Північний" до господарського суду Одеської області.
Проаналізувавши позовні вимоги ринку, судова колегія приходить до висновку, що вони не ґрунтуються на законі з огляду на таке.
Відповідно до Правил торгівлі на ринках, затверджених наказами Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, ДПА України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України 26.02.2002р. № 57/188/84/105:
ринок -це суб'єкт господарювання створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців та покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій (п. 2 Правил);
- торговельне місце - площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (вагів, лотків тощо) та здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (в т. ч. ручних), у контейнерах, кіосках, на латках тощо. Розмір торговельного місця визначається в правилах торгівлі на ринках, що затверджується відповідно до законодавства (п. 13 Правил);
- на торговельному місці продавця (фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності) установлюється табличка із зазначенням його прізвища, імені та по батькові, номера свідоцтва про державну реєстрацію як суб'єкта підприємницької та назви органу, що здійснив цю реєстрацію, а також розміщується копія патенту за фіксованим розміром податку, чи копія свідоцтва про сплату єдиного податку та копія ліцензії у разі здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (п. 16 Правил);
- продавець повинен мати при собі документи про сплату ринкового збору та послуг ринку. У разі використання торговельного місця на умовах оренди в продавця повинна бути копія угоди з адміністрацією ринку про оренду, а на умовах суборенди -копія такої угоди із суб'єктом підприємницької діяльності (орендодавця);
- під час проведення органами контролю ринку та адміністрацією ринку перевірок суб'єктів підприємницької діяльності продавці повинні пред'явити зазначені документи (п. 16 Правил);
- за право займання торговельного місця на ринку справляється ринковий збір у порядку, визначеному законодавством (п. 18 Правил);
- тарифи на послуги ринку, що пов'язані із забезпеченням діяльності ринкового господарства, установлюються адміністрацією ринку відповідно до чинного законодавства (п. 19 Правил);
- адміністрація ринку при наданні продавцям торговельних місць на визначений термін укладає з ними письмову угоду, в якій рекомендується зазначити термін дії угоди, асортимент (вид) товарів, що реалізуються, розташування торгівельного місця, умови оренди торговельного місця, розмір та порядок оплати за оренду майна, перелік послуг, які надає ринок та їх вартість (п. 20 Правил);
- продавці на ринках зобов'язані сплатити ринковий збір до початку торгівлі. Торгівля без документів, що підтверджують сплату ринкового збору, послуги за утримання торговельного місця в належному стані та інших послуг ринку, забороняється (п. 23 Правил);
- документи про сплату ринкового збору та за утримання торговельного місця в належному стані повинні зберігатися продавцем до закінчення торгівлі (п. 24 Правил);
- адміністрація ринку зобов'язана справляти ринковий збір, контролювати його оплату продавцями та перераховувати цей збір до місцевого бюджету, здійснювати контроль за використанням продавцями торгівельних місць за призначенням (п. 35 Правил).
ТОВ «Ринок Північний» під час розгляду справи вказувало на те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснює свою підприємницьку діяльність на території ринку на торговельному місці №НОМЕР_1, орендарем якої є ТОВ «Ринок Північний».
Враховуючи, що орендарем земельної ділянки, на якій розташований ринок, а отже й площі, відведеній під спірні торговельні місця, ТОВ «Ринок Північний»стало тільки з 29.04.2009р., право на надання торговельних місць на визначений термін шляхом укладення договору оренди торговельного місця товариство набуло тільки з 29.04.2009р..
Типовий договір оренди торговельного місця затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2009р. № 868.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Кабінет Міністрів України, уповноважені Президентом України міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За правилами ч. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст. 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Укладення договору оренди торговельного місця є обов'язковим відповідно до п.20 Правил торгівлі на ринках та п.19 Правил торгівлі на ринках, затверджених рішенням Одеської міської ради від 15.07.2005р. №4221-ІV (із змінами і доповненнями).
Частинами 1-7 ст. 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів, проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін; у разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках; сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо). Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Ринок Північний»не надало доказів направлення на підписання Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 після 29.04.2009р. проекту договору оренди торговельного місця.
В будь-якому випадку за умови, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 вже фактично користувався торговельними місцями на ринку «Північний»станом на 29.04.2009р., ТОВ «Ринок Північний»мало можливість ініціювати укладення договору оренди торговельних місць на основі типового договору в судовому порядку, оскільки законодавством передбачено обов'язковість укладення договору шляхом прямої вказівки на це в Правилах торгівлі на ринках.
Порушення прав ТОВ «Ринок Північний»на користування земельною ділянкою не має відношення до спірних правовідносин, які не мають в своїй основі ознак користування земельною ділянкою, оскільки в оренду ринком надається не земельна ділянка, а площа, відведена для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю, тощо, тобто торговельне місце, що не є тотожним, а отже відсутні підстави для задоволення позовної вимоги про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку, площею 15,0 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка обладнана торговим місцем №НОМЕР_1, шляхом демонтажу тимчасової нестаціонарної споруди -павільйону.
Також, ТОВ «Ринок Північний»заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача шкоди (упущеної вигоди) в сумі 24278,86, з яких: 19930,08 грн. по оплаті за користування торгівельним місцем за січень-грудень 2009року, 1299,48 грн. по ринковому збору за червень-грудень 2009року, 597,90 грн. - 3% річних , 2451,40 грн. інфляційних.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода) (частина 2 статті 22 Кодексу).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (абзац 1 частини 3 статті 22 Кодексу).
Відшкодування збитків передбачено також і ст. 224 ГК України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Аналіз норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що необхідною умовою для відшкодування збитків є наявність між сторонами укладеного договору, порушення зобов'язань за яким могло б завдати збитки та наявність складу цивільного правопорушення, до яких відноситься: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина порушника.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а у разі відсутності, хоча б одного з них -відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Відповідно до ч.4 ст.22 ЦК України на вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Звідси, шкода -є такою мірою відповідальності, яка виникає із позадоговірних відносин сторін та може мати місце за наявності у сукупності вини, факту заподіяння шкоди, причинно-наслідкового зв'язку між заподіяною шкодою та протиправною поведінкою відповідача.
Стосовно стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 шкоди (збитків у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди) - у вигляді орендних платежів за фактичне користування земельною ділянкою), то апеляційна інстанція не погоджується із висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача 11505 грн. -шкоди у вигляді орендних платежів за фактичне користування земельною ділянкою за період з 29.04.2009р. по 31.12.2009р. з огляду на таке.
Як вже зазначалось, користування Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 торговельним місцем №НОМЕР_1 здійснювалося ще до укладення ТОВ «Ринок Північний»договору оренди земельної ділянки з Одеською міською радою від 29.04.2009р., Строк дії договору оренди поміж Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та Фізичною особою ОСОБА_2 від 01.10.2008р. припинив свою дію 30.06.2009р. і в подальшому не продовжувався. Також, відповідач не укладав з адміністрацією ринку письмової угоди про користування торговельним місцем №НОМЕР_1, оскільки ринок з такою пропозицією у встановленому порядку до нього не звертався. Будь-яких договорів оренди земельної ділянки Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 взагалі не укладав, а тому підстави для стягнення з нього збитків у вигляді упущеної вигоди за незаконне користування земельною ділянкою (в розмірі орендної плати) відсутні.
Водночас, судова колегія приходить до висновку, що місцевим господарським судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 1299,48грн. ринкового збору у вигляді шкоди (упущеної вигоди) за червень-грудень 2009року, оскільки ТОВ «Ринок Північний»не надано доказів, в розумінні ст. 32-34 ГПК України, того, що відповідач кожен день на протязі цього періоду здійснював торговельну діяльність і не сплачував, або ж відмовлявся від сплати ринкового збору.
Крім того, ТОВ «Ринок Північний»на суму завданої відповідачем шкоди нарахувало три проценти річних в сумі 597,90 грн. та інфляційні втрати в сумі 2451,40 грн..
Між тим, позовна вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат правомірно судом не задоволена, оскільки за приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тобто, індекс інфляції та три відсотки річних згідно вищезгаданої статті нараховуються на грошове зобов'язання, яким не є шкода за своєю правовою природою.
Відповідно до ст. 104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення суду є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; 4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що рішення від 03.08.2011р. залишатись чинним не може та підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення, яким в задоволенні позову ТОВ "Ринок Північний" слід відмовити у повному обсязі.
За правилами ст.ст. 44,49 ГПК України державне мито за розгляд апеляційної скарги підлягає стягненню з ТОВ "Ринок Північний".
Керуючись ст.ст.44,49, 99, 103 -105 ГПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 03.08.2011 р. у справі №25/10-10-35 скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ринок „Північний” на користь фізичної особи -підприємця Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 витрати по сплаті державного мита в сумі 100,00 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.
Головуючий суддя Г.А.Єрмілов
Суддя О.Л.Воронюк
Суддя В.В.Лашин
Повний текст постанови підписано 16.11.2011 р.