01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
15.11.2011 № 36/294
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вербицької О.В.
суддів:
за участю секретаря
за участю представників: позивача: не з'явився;
відповідача: ОСОБА_1., (дов. від 30.09.2011 року № 1627);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Комунального підприємства "Міський інформаційний центр"
на рішення господарського суду міста Києва
від 05.09.2011 року
у справі № 36/294 (суддя - Трофименко Т.Ю.)
за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр"
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез"
про стягнення 7 683,39 грн. та зобов'язання повернути майно, що знаходиться у комунальній власності
Рішенням господарського суду м. Києва від 05.09.2011 року у справі № 36/294 за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" (далі - позивач, КП "Міський інформаційний центр") до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" (далі - відповідач, ПАТ Акціонерний банк "Синтез") про стягнення 7 683,39 грн. та зобов'язання повернути майно, що знаходиться у комунальній власності, в задоволені позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду, КП "Міський інформаційний центр" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким «стягнути з відповідача на користь позивача 7 683грн. 39коп., а саме: заборгованість за щомісячне користування місцем за Договором № 3175 від 29.06.2010 р. у розмірі 1 821 грн. 10 коп., пеню за неповну сплату платежів за Договором № 3175 від 29.06.2010р. у розмірі 255 грн. 16 коп., витрати за проведення демонтажу спеціальної конструкції за Договором № 3175 від 29.06.2010р. у розмірі 704 грн.05 коп., неустойку за прострочення повернення місця за Договором № 3175 від 29.06.2010р. за період 04.11.2010р. по 03.08.2011р. у розмірі 4 903грн. 08 коп. та зобов'язати відповідача повернути позивачеві на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Мінська - пр. Леніна, 40.
Стягнути з відповідача на користь позивача 51, 00 грн., 42,50 грн. сплаченого держмита за подання апеляційної скарги, а також 102, 00грн., 85, 00 грн. сплаченого держмита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу за подання позовної заяви.»
В обґрунтування апеляційних вимог позивач зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.10.2011 року апеляційну скаргу КП "Міський інформаційний центр" було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 15 хв. 15.11.2011 року.
15.11.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явився лише представник відповідача.
Представники позивача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників позивача.
Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Представником відповідача в судовому засіданні подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого ПАТ "Акціонерний банк "Синтез" просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представника ПАТ Акціонерний банк "Синтез", розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга КП "Міський інформаційний центр" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, 29 червня 2010 року між КП «Міський інформаційний центр» та ПАТ «Акціонерний банк «Синтез» був укладений договір № 3175 (далі - Договір) про надання в користування місць, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій.
Відповідно до умов даного Договору позивач надав відповідачу в користування місця, які перебувають у комунальній власності для розташування спеціальних конструкцій, згідно додатку № 1 до договору. Згідно Додатку № 1 до договору позивач передав відповідачу місця по вул. Мінська - пр. Леніна, 40 в м. Харкові - щит стаціонарний та по вул.. Пушкінській -Мар'яненка пров.; - щит стаціонарний. Факт отримання відповідачем даного майна підтверджується актом прийому -передачі від 01.07.2010р.
Строк дії Договору сторони визначили з 01 липня 2010р. по 30 червня 2011р.
Розмір оплати за користування всіма місцями, які надані в користування за цим Договором, згідно Додатку № 1 складає 641,52 грн. (без ПДВ) на місяць; ПДВ - 20% складає: 128,31 грн. загальний розмір плати з ПДВ складає 769,83 грн. (п. 4.1 Договору).
Пунктом 2 Додаткової угоди передбачено, що з 05.10.2010 року розмір плати за користування всіма місцями, що надані в користування складає: 213,84 грн. (без ПДВ) на місяць; ПДВ - 20% складає: 42,77грн., загальний розмір плати (із ПДВ): 256,61 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти у сумі - 7 683 грн. 39коп., а саме: -
- заборгованість за щомісячне користування місцем за Договором № 3175 від 29.06.2010р. у розмірі - 1 821 грн. 10коп.;
- пеня за неповну сплату платежів за Договором № 3175 від 29.06.2010р. у розмірі - 255грн. 16 коп.;
- витрати за проведення демонтажу спеціальної конструкції за Договором № 3175 від 29.06.2010р. у розмірі - 704грн. 05 коп.;
- неустойка за прострочення повернення місця за Договором № 3175 від 29.06.2010р. за період з 04.11.2010р. по 03.08.2011р. у розмірі - 4 903грн. 08 коп.
Крім того, КП "Міський інформаційний центр" просило зобов'язати ПАТ "Акціонерний банк "Синтез" повернути позивачеві на підставі акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, за адресою: м. Харків, вул. Мінська - пр. Леніна, 40.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
В свою чергу, ч. 1 та 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, а в ч. 7 даної статті вказано, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Однак, колегія суду вважає за необхідне зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою Правління Національного банку України від 03.11.2010 р. № 479 з 03.11.2010 р. відкликано банківську ліцензію та ініційовано процедуру ліквідації публічного акціонерного товариства “Акціонерний банк “Синтез”.
06.11.2010 р. у газеті “Голос України” було опубліковано оголошення про ліквідацію відповідача - ПАТ “Акціонерний банк “Синтез”, призначення ліквідатора та можливість заявити ліквідатору кредиторські вимоги протягом одного місяця з дня опублікування оголошення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ГК України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.
Претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону (частини 1, 2 статті 61 Господарського кодексу України).
Ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки (частина 1 статті 60 Господарського кодексу України).
Статтею 91 Закону України “Про банки і банківську діяльність” (далі - Закон) передбачено, що з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Частиною 3 ст. 89 даного Закону передбачено, що протягом одного місяця з дня опублікування оголошення про відкриття ліквідаційної процедури кредитори мають право заявити ліквідатору про свої вимоги до банку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Закону України “Про банки і банківську діяльність” ліквідатор припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення одного місяця з дня опублікування оголошення про початок ліквідаційної процедури.
Законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону (частина 3 статті 88 Закону України “Про банки і банківську діяльність”).
Як зазначено у рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суди мають у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку приймати позовні заяви до особи, щодо якої порушена справа про банкрутство, і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство. Після публікації оголошення господарський суд на підставі пункту 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупиняє позовне провадження та роз'яснює позивачу зміст частини 2 статті 14 Закону, зазначивши про це в ухвалі або протоколі судового засідання. Якщо позивач не звернувся у місячний строк з дня публікації з заявою про визнання його вимог до боржника у справі про банкрутство, господарський суд поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову на підставі частини 2 статті 14 Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Статтею 96 Закону України “Про банки і банківську діяльність” передбачено, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються та вважаються погашеними.
Відповідно до частини 3 статті 61 Господарського кодексу України претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.
Проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції що, позивачем не надано доказів звернення до суду з грошовими вимогами до відповідача та його ліквідатора в межах ліквідаційної процедури, а також не надано доказів визнання його кредитором ПАТ “Акціонерний банк “Синтез”, таким чином вимоги позивача про стягнення 7 683,39 грн. заборгованості вважаються погашеними, а отже, відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції КП "Міський інформаційний центр" не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-
Рішення господарського суду м. Києва від 05.09.2011 року у справі № 36/294 за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерний банк "Синтез" про стягнення 7 683,39 грн. та зобов'язання повернути майно, що знаходиться у комунальній власності - залишити без змін, а апеляційну скаргу КП "Міський інформаційний центр" - без задоволення.
Справу № 36/294 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді