донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.10.2011 р. справа №2/5009/863/11-18/5009/863/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Манжур В.В.
суддівБойко І.А., Гези Т.Д.
при секретарі Пеленовій О.О.
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_5 -за довіреністю
від відповідача:
від третьої особи:не з'явився
не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум»м.Запоріжжя
на рішення
господарського суду Запорізької області
від22.08.2011р. (повний текст підписано 01.09.2011р.)
по справі№ 2/5009/863/11-18/5009/863/11
(суддя Носівець В.В.)
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Запоріжжя
до
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум», м.Запоріжжя
Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропрогресс», м.Бердянськ, Запорізька область
простягнення 207224,58грн.,
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м.Запоріжжя, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум»м.Запоріжжя, основного боргу в розмірі 166500,00грн., пені в розмірі 7424,58грн., штрафу в розмірі 33300,00грн.
Подана позивачем заява від 19.08.2011р. про збільшення розміру позовних вимог не прийнята судом першої інстанції до розгляду, оскільки позивачем не доплачене державне мито, тобто порушені вимоги ст.22, ч.3 ст.46 ГПК України, а тому місцевим господарським судом розглянуті первісні позовні вимоги.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.08.2011р. у справі № 2/5009/863/11-18/5009/863/11 первинні позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Запоріжжя про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум»м.Запоріжжя основного боргу в розмірі 166500,00грн., пені в розмірі 7424,58грн., штрафу в розмірі 33300,00грн. задоволені в повному обсязі.
Відповідач, не погоджуючись з рішення суду першої інстанції, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2011р. у справі № 2/5009/863/11-18/5009/863/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального права, а саме: судом першої інстанції при винесенні рішення судом досліджені не всі обставини, які мають значення для справи.
У скарзі скаржник зазначає, що з він не мав можливості користуватися орендованим приміщенням з 16.12.2009р., оскільки співробітниками ВДВС Заводського району під час проведення виконавчих дій у відношенні ТОВ «Електропрогресс»були вилучені ключі від орендованого приміщення, також позивачем чинились перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.
Позивач надав до Донецького апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу від 10.10.2011р., в якому проти вимог скаржника заперечує, посилаючись на відповідність висновків суду дійсним обставинам справи та правовідносинам, що склались між сторонами, зазначає, що договором не передбачено права Орендаря на дострокове припинення його дії, а тому вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з дотриманням норм процесуального та матеріального права.
Представник скаржника (відповідача) у судове засідання, призначене на 18.10.2011р., не з'явився, причину неявки до суду не повідомив, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника скаржника не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 01.10.2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум»(Орендар) був укладений договір оренди (далі за текстом -договір), згідно пункту 1.1. якого Позивач передав Відповідачеві в строкове платне користування нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 в м.Запоріжжя, площею 200 кв.м, літера А-4, другого поверху, а Відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно орендодавцеві в належному стані.
Згідно пункту 6.1. договору, договір вступає в силу з дня підписання і діє до 01.10.2010р.
Посилання Відповідача на той факт, що з 16.12.2009р. він не мав можливості користуватися орендованим приміщенням, оскільки співробітниками ВДВС Заводського району під час проведення виконавчих дій у відношенні ТОВ «Електропрогресс» у ТОВ «Електрум»були вилучені ключі від орендованого приміщення, спростовуються матеріалами справи, виходячи з наступного:
В рішенні від 14.07.2010р. у справі № 22/18/10-7/48/10, яке постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 10.11.2010р. залишено без змін, господарський суд Запорізької області зазначив, що відповідно до акту державного виконавця б/н від 16.12.2009р. виконавчі дії за адресою нежитлового приміщення, яке орендує відповідач, проводились щодо ТОВ «Електропрогресс», а ключі від приміщення у відповідача не вилучались і після проведення виконавчих дій щодо іншої юридичної особи були передані охороні будівлі в особі ОСОБА_7.
Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Отже, судова колегія приймає встановленим факт недоведеності Відповідачем неможливості використання орендованого приміщення згідно умов договору.
Безпідставним колегія суддів також вважає твердження Відповідача, що договірні відносини є припиненими з 16.12.2009р., у зв'язку з направленням на адресу Позивача листа з пропозицією дострокового розірвання договору оренди, виходячи з наступного:
Стаття 188 Господарського кодексу України передбачає порядок зміни та розірвання господарських договорів.
Так, в частині 1 вказаної статті визначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Таким чином, згідно із наведеними нормами права, не допускається дострокового розірвання договору в односторонньому порядку. Не передбачено такого права Орендаря і умовами укладеного між сторонами договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Запоріжжя про розірвання договору оренди нежитлового приміщення. За результатами розгляду справи № 13/146д/10, на підставі поданої позивачем заяви, позовну заяву залишено без розгляду, згідно п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, про що винесено ухвалу від 16.06.2010р.
Рішенням від 18.05.2011р. у справі № 20/5009/1445/11 господарський суд Запорізької області відмовив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, м.Запоріжжя про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення.
Отже, Скаржником не доведений факт припинення договірних відносин, а тому він несе зобов'язання по сплаті орендної плати.
Згідно п.3.1. договору, Орендар за користування орендованим майном сплачує орендну плату, розмір якої становить 18500,00грн. в місяць.
Орендна плата сплачується незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря у строки встановлені п.2.1.4. договору, а саме: двома платежами не пізніше 10 та 25 числа поточного місяця.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
В ч.1 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Доказів погашення суми боргу з орендної плати Відповідачем господарському суду надано не було. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та доведеність Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 позовних вимог в частині стягнення основного боргу за період з 01.01.2010р. по 01.10.2010р. в розмірі 166500,00грн.
Позивачем у позовній заяві заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 7424,58грн. та штрафу в розмірі 33300,00грн., які суд першої інстанції задовольнив.
Згідно пункту 4.3. договору, Орендар у разі прострочення сплати орендної плати зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.
В пункті 4.4. договору сторонами передбачено, що у разі прострочення сплати орендної плати понад один місяць Орендар зобов'язаний сплатити додатково штраф у розмірі 20% від простроченої суми.
Судова колегія, перевіривши арифметичні розрахунки позивача та суду першої інстанції, зважаючи на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором та прострочення платежів понад один місяць, погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача пені та штрафу у вищевказаному розмірі.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Судом першої інстанції невірно визначено найменування відповідача, а саме: замість Товариство з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум», м.Запоріжжя визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Електрум», м.Запоріжжя. Разом з тим, ця описка не призвела до прийняття невірного рішення та може бути виправлена судом в порядку ст.89 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження.
Отже, відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що, відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2011р. у справі № 2/5009/863/11-18/5009/863/11 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВП Електрум»м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2011р. у справі № 2/5009/863/11-18/5009/863/11 -залишити без задоволення, рішення господарського Запорізької області від 22.08.2011р. у справі № 2/5009/863/11-18/5009/863/11 -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.
Головуючий В.В.Манжур
Судді: І.А.Бойко
Т.Д.Геза
Повний текст постанови підписаний 18.10.2011р.
Надруковано 6 примірників:
1 -у справу
1 -позивачу
1 -відповідачу
1 -третій особі
1 -ГСЗО
1 -ДАГС