донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.09.2011 р. справа №7/144
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Колядко Т.М., Приходько І.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 -за довіреністю № 58-11"Д" від 26.04.2011
від відповідача:ОСОБА_2 -за довіреністю № 16/09-2011-01 від 16.09.2011
ОСОБА_3 -за довіреністю № 16/09-2011-01 від 16.09.2011
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
на рішення господарського судуДонецької області
від01.08.2011 р.
по справі№ 7/144 (суддя Сгара Е.В.)
за позовомПублічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАОК”, м. Миколаївка
простягнення вартості безпідставно отриманого майна в розмірі 61 571,76 грн.
Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго", м. Горлівка, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАОК”, м. Миколаївка, про стягнення вартості безпідставно отриманого майна в розмірі 61 571,76 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.20011 р. по справі № 7/144 (суддя Сгара Е.В.) у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго", м.Горлівка, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАОК”, м. Миколаївка, про стягнення вартості безпідставно отриманого майна в розмірі 61 571,76 грн. відмовлено.
Позивач з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 01.08.2011 р. по справі № 7/144 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011 р. по справі № 7/144 -скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, в повному обсязі.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що рішення господарського суду було прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають істотне значення для вирішення справи, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення та є підставою для його скасування відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є. (головуючий), Колядко Т.М., Приходько І.В.
19 вересня 2011 року від представника відповідача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Запорізької області від 01.08.11 р. законним та обґрунтованим, у зв'язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.
Представник позивача у судовому засіданні 19.09.11 р. підтримав вимоги скарги та наполягав на скасуванні рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011 р. по справі № 7/144 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийнятті нового рішення, яким просив суд задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго" м.Горлівка, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПАОК”, м. Миколаївка, про стягнення вартості безпідставно отриманого майна в розмірі 61 571,76 грн. в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні 19.09.11 р. проти задоволення апеляційної скарги заперечили та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення -без змін.
Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2004 р. між ВАТ «Донецькобленерго», м. Горлівка, (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПАОК”, м. Миколаївка, (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 94 (далі -Договір), за умовами якого Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору.
Умови обліку електричної енергії та порядку розрахунків узгоджені сторонами у розділі 7 Договору та у Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.
Згідно із п.3 Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 5 календарних днів.
Відповідно до ст.26 Закону України “Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відношення між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом та споживачем, і визначає зміст правових відносин, прав і обов'язків сторін.
Згідно із ч.2 ст.27 Закону України "Про електроенергетику" правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення Правил користування електричною енергією. Правилами користування електричною енергією, затвердженими Постановою Національної комісії питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 року №28 (з подальшими змінами і доповненнями) регулюються взаємовідносини, пов'язані з купівлею-продажем електричної енергії, які виникають між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст.525 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З матеріалів справи вбачається, що облік електричної енергії адміністративного приміщення відповідача здійснюється електролічильником типу СА4У-И672М № 245963 з трансформатором струму 100/5, що підтверджується актом опломбування №174 від 14.02.2004р.
Додатком №2 до Договору, підписаному обома сторонами без зауважень та скріпленому печатками обох підприємств, зазначено трансформатор струму 20/5 та коефіцієнт трансформації 4.
Предметом даного спору є вимоги про стягнення вартості безпідставно отриманого майна у розмірі 61 571, 76 грн. за період січень 2008 р. -жовтень 2010 р. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Тобто, предметом доказування у даній справі має бути факт безпідставності отримання відповідачем електроенергії від позивача.
Згідно із ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з актів приймання-передачі електроенергії та актів прийняття-передавання товарної продукції за період з січня 2008р. по жовтень 2010р. сторони визначали обсяг спожитої відповідачем електроенергії саме відповідно до умов Договору (додатку №2 до Договору).
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як на правову підставу своїх вимог, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Виходячи із змісту ст.1212 Цивільного кодексу України, зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
1) Наявність факту набуття або збереження майна, коли особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути з її володіння.
2) Набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, коли збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
3) Відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто коли мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
З матеріалів справи вбачається, що у визначений у позові заявником період (січень 2008р. -жовтень 2010р.) відповідач отримував від позивача електричну енергію на підставі Договору про постачання електричної енергії №632 від 01.03.2004р.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що посилання позивача на той факт, що електрична енергія у вказаний вище період в обсязі 91296 кВт/год на суму 61571,76 грн. спожита відповідачем безпідставно, є хибним з огляду на матеріали справи, а також на той факт, що самим позивачем при складанні єдиного акту прийняття-передавання товарної продукції за січень 2008р. -жовтень 2010р. на суму 61571,76 грн. зазначено, що цей акт є Додатком до Договору про постачання електричної енергії №632 від 01.03.2004р. Акт-рахунок, виставлений позивачем на оплату відповідачу за електроенергію за січень 2008р. -жовтень 2010р. на суму 61571,76 грн. також містить посилання саме на Договір.
Отже, судова колегія апеляційної інстанції вважає вірним висновок господарського суду Донецької області про те, що доказів того, що відповідач по справі безпідставно набув майно (спожив електроенергію) позивачем до справи не надано.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що обставини, на які позивач посилається, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, не охоплюються правовим регулюванням ст. 1212 Цивільного кодексу України, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011 р. у справі 7/144 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, залишається без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Публічне акціонерне товариство “Донецькобленерго”, м.Горлівка.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Донецькобленерго”, м.Горлівка, на рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011 р. у справі 7/144 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 01.08.2011 р. у справі 7/144 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Т.М.Колядко
Суддя І.В.Приходько
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1.Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСДО