донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
19.09.2011 р. справа №8/76/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівДонця О.Є.
Колядко Т.М., Приходько І.В.
при секретарі судового засідання Ісаковій А.В.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача:не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні апеляційну скаргуЛуганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих, м. Луганськ
на рішення господарського судуЛуганської області
від04.07.2011 р.
по справі№ 18/5009/3204/11 (суддя Носівець В.В.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ
до Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих, м. Луганськ
простягнення 42524,09 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих, м. Луганськ, про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 37093,44 грн., пені за період з 30.09.10 року по 02.03.11 року у сумі 2041,57 грн., 3% річних за той же період у сумі 395,14 грн. та інфляційних нарахувань за аналогічний період у сумі 2993,94 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 04.07.20011 р. по справі № 8/76/2011 (суддя Середа А.П.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ, до Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих, м. Луганськ, задоволено частково, а саме -стягнуто з Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" основну заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення у сумі 33767 грн. 04 коп., пеню у сумі 2041 грн. 57 коп., 3% річних у сумі 395 грн. 14 коп., інфляційні нарахування у сумі 2993 грн. 94 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 425 грн. 24 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.
Відповідач з прийнятим рішенням господарського суду Луганської області від 04.07.2011 р. по справі № 8/76/2011 не погодився та звернувся до Донецького апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2011 р. по справі № 8/76/2011 -скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково в частині стягнення заборгованості за договором у розмірі 6767,04 грн., в решті позовних вимог відмовити.
Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає те, що при прийнятті рішення господарський суд неповністю встановив обставини, що мають значення для вирішення справи; судом не прийнято до уваги пояснення відповідача щодо сплати заборгованості шляхом передання позивачу продукції -меблів, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000118 від 02.03.11р., № ЗР-0000210 від 02.03.11 р. та № РН -0000410 від 20.04.11р.; судом не були витребуванні документів, що підтверджують відношення цих накладних до даного факту; суд дійшов до висновку, що не відповідає обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного рішення та є підставою для його скасування відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
15 серпня 2011 року від представника позивача до Донецького апеляційного господарського суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а рішення господарського суду Луганської області від 04.07.11 р. законним та обґрунтованим, у зв'язку із чим просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а зазначене рішення суду без змін.
Розпорядженням голови Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.11 р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Донець О.Є. (головуючий), Колядко Т.М., Приходько І.В.
Позивач у судове засідання 19.09.11 р. свого представника не направив, причин нез'явлення до судового засідання та невиконання вимог апеляційного суду не повідомив.
Відповідач у судове засідання 19.09.11 р. свого представника не направив, просив суд розглянути справу без його участі.
Неявка без поважних причин у судове засідання представника позивача та відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ (далі -Постачальник) та Луганським виробничим підприємством "Восток" Українського товариства глухих, м. Луганськ (далі -Споживач) укладено договір № 409/10/2 на послуги з водопостачання та водовідведення (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується постачати Споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а Споживач - своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених цим договором, а також виконувати інші умови останнього.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що кількість води, що постачається Постачальником та використовується Споживачем, визначається за показниками приладів обліку
Відповідно до п.п. 6.1.- 6.3. Договору, Споживач сплачує за надані послуги з водопостачання та водовідведення за діючим тарифом, встановленим згідно з чинним законодавством авансовим платежем у розмірі 100% від суми нарахування за попередній місяць до 7-го числа поточного місяця у безготівковій формі. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, плату за перевищення лімітів води та інше, Споживач робить на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.
Пунктами 8.1.-8.2. зазначеного Договору встановлено, за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також 3% річних та індекс інфляції за весь час прострочення
Згідно із п. 10.1 Договору, Договір набирає чинності з 01.08.08 року і діє до 31.12.08 року, з можливістю його пролонгації за умов, визначених у п.10.4 Договору.
З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2009 року сторони уклали додаткову угоду до цього Договору, якою термін його дії продовжили до 31.12.10 року включно, а 16.12.10 року уклали додаткову угоду до нього ж, відповідно до якої термін його дії продовжили до 31.12.11 року.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі чи в законі.
Такого права відповідачеві Договором не надано.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту чи інших вимог, які звичайно висуваються.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено термін (дату) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін (дату).
У своєму позові позивач просив суд стягнути з відповідача, крім іншого, заборгованість за надані за договором послуги в сумі 37093,44 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, в тому числі рахунки за воду та каналізацію, які містять дані про обсяги спожитої води та стоки, тарифи на дані послуги, їх вартість за певний місяць, а також про дату отримання цих рахунків відповідачем, який не спростував у встановленому порядку інформації, що наявна в зазначених рахунках, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог у вищезазначеній частині та про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 33767,04 грн., оскільки решта позовних в цій частині матеріалами справи не підтверджується.
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України, встановлені правові наслідки порушення зобов'язання, а саме: у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 614 вищезначеного Кодексу особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Частиною 1 ст. 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 622 Цивільного кодексу України боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Умови п.8.1 укладеного між сторонами договору щодо рівня пені, що підлягає сплаті відповідачем у разі невиконання або неналежного виконання умов договору про сплату вартості отриманих послуг не відповідають приписам Закону України "Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань", яким розмір пені обмежено подвійною обліковою ставкою Національного Банку України. Однак, з розрахунку пені вбачається, що позивач врахував дане обмеження при визначені розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців після виникнення права на нарахування таких санкцій.
Пунктом 1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України для її стягнення встановлено річний термін.
Дані приписи також враховані позивачем при визначенні розміру пені.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивач за належних підстав вимагав, а суд -обґрунтовано задовольнив вимоги про стягнення з відповідача інфляційної суми у розмірі 2993,94 грн. та 3% річних у сумі 395,14 грн. та пені у розмірі 2041,57 грн.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, доводи апеляційної скарги стосовно неприйняття судом до уваги пояснень відповідача про погашення боргу шляхом передачі позивачеві меблів та щодо невитребування судом документів, що підтверджують відношення накладних, за якими передавалися меблі, до даного спору не спростовують висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції.
На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2011 р. у справі № 8/76/2011 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих, м. Луганськ, залишається без задоволення.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті держаного мита за подання апеляційної скарги покладаються на заявника -Луганське виробниче підприємство "Восток" Українського товариства глухих, м. Луганськ.
Керуючись ст. ст. 4-7, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Луганського виробничого підприємства "Восток" Українського товариства глухих, м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2011 р. у справі № 8/76/2011 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Луганської області від 04.07.2011 р. у справі № 8/76/2011 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя О.Є.Донець
Суддя Т.М.Колядко
Суддя І.В.Приходько
Надруковано 5 прим.:
1. Позивачу;
1.Відповідачу;
1. У справу,
1. ДАГС,
1. ГСЛО