донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
29.08.2011 р. справа №10/148/09
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Суддів:Малашкевича С. А.
Азарової З. П., Склярук О. І.
при секретарі судового засіданняБліновій О.О.
за участю представника ПАТ «Запоріжтрансформатор»:
за участю представників сторін: ОСОБА_5 -за довірен.
від позивача:ОСОБА_6
від відповідачане з'явились
від третьої особине з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя
на рішення господарського судуЗапорізької області
від20.03.2009 року
у справі№ 10/148/09 (суддя Алейникова Т. Г.)
за позовомФізичної особи -підприємця ОСОБА_7, смт. Михайлівка, Запорізької області
до
за участю третьої особиЗапорізької міської ради, м. Запоріжжя
Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», м. Запоріжжя
провизнання права власності,
Фізична особа -підприємець ОСОБА_7, смт. Михайлівка Запорізької області звернувся до господарського суду з позовною заявою до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя, третя особа - Орендне підприємство «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», м. Запоріжжя про визнання права власності.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 20.03.2009 р. у справі № 10/148/09 позов задоволений в повному обсязі.
Рішення господарського суду першої інстанції вмотивовано приписами ст. 120 ЗК України, ст. ст. 16, 316, 319, 376, 377 ЦК України, які регулюють порядок здійснення права власності в спільній часткової власності та визначають можливість визнання права власності особи на самочинно збудоване майно в судовому порядку.
Не погодившись з судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове, яким відмовити у позові, посилаючись при цьому на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що оскаржуваним рішенням суд вирішив питання про права і обов'язки ПАТ «Запоріжтрансформатор», яке в порушення ст. 24 ГПК України господарським судом першої інстанції не було залучено до участі у справі в якості другого відповідача, оскільки підприємство є власником низки об'єктів нерухомості, право власності на які суд визнав за ФОП - ОСОБА_7, а також має право постійного користування земельною ділянкою на якій ФОП ОСОБА_7 здійснив самочинне будівництво об'єктів нерухомості. Крім того, зазначив, що застосування судом першої інстанції норм ст. 120 Земельного кодексу і ст. 377 Цивільного кодексу України для обґрунтування факту набуття позивачем права користування земельною ділянкою, на якій розташована придбана ним теплиця, порушує положення ст. 92 Земельного кодексу Україні.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача, який вважав рішення господарського суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правільність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила.
За приписами ст. 91 ГПК України право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Позивач -фізична особа-підприємець ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі- продажу від 11.09.2002 р. (серія ВАА № 471150) придбав у ВАТ «Запоріжтрансформатор»у власність об'єкти нерухомого майна -інвентарний номер 01059, що складається з теплиці металевої з приналежними будівлями та спорудами і розташовані на земельній ділянці площею 10296,0 кв. м. по АДРЕСА_1.
Набуте позивачем нерухоме майно зареєстроване ОП «Запорізьке МБТІ»у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що посвідчується витягом від 03.09.2004 р. № 4629585.
Згідно матеріалів технічної інвентаризації, виконаних ОП «ЗМБТІ», загальна площа забудови земельної ділянки за станом на момент укладення договору купівлі-продажу становила 6203,0 кв. м. та розташовані на ній об'єкти у комплексі використовувались як тепличне господарство.
В подальшому у процесі здійснення господарської діяльності, позивачем було проведена реконструкція теплиці літ. Д та було побудовано ряд допоміжних будівель та споруд для використання їх як єдиного майнового комплексу для здійснення підприємницької діяльності з обробки деревини.
На замовлення позивача Орендним підприємством «Запорізьке міжміське БТІ»було виконано поточну технічну інвентаризацію об'єктів нерухомого майна по Дніпропетровському шосе, 3 за станом на 06.02.2009 р. та виготовлений новий технічний паспорт.
Колегія суддів вважає помилковими висновки місцевого господарського суду про обґрунтованість та доведеність позовних вимог, з наступних мотивів.
Правові наслідки самочинного будівництва, здійсненого особою на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, визначені статтею 376 Цивільного кодексу України.
Цією правовою нормою встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього та визначені певні правила, за якими можливе, в судовому порядку, визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно. Зокрема, обов'язковими умовами для вирішення питання судом про визнання за особою права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, є знаходження такого майна на земельній ділянці наданій такій особі у власність (користування ) та не порушення прав інших осіб таким визнанням.
Суд першої інстанції невірно встановив обставини справи та дійшов помилкового висновку про те, що позивач набув права користування земельною ділянкою після купівлі теплиці у ВАТ «Запоріжтрансформатор».
Згідно ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Апелянтом в матеріали справи надані документи, які доводять що належним землекористувачем земельної ділянки площею 0,9219 га, з кадастровим номером 2310100000:04:015:0056, за адресою АДРЕСА_1, на якій розташовані об'єкти нерухомості, на які визнано право власності позивача, є ВАТ «Запоріжтрансформатор». Право постійного користування зазначеною земельною ділянкою вказаною особою, як на час прийняття судом спірного рішення, так і на цей час підтверджується державним актом на право постійного користування землею від 18.05.1999 р. серія І-ЗП №003889, а також довідкою від 02.06.2011 р. №12/-02/322 Держкомзему у м. Запоріжжі про правовий статус земельної ділянки за даними державного земельного кадастру, яка відповідно до положень ст.193 Земельного кодексу України є належним документом на підтвердження факту наявності права користування земельною ділянкою.
Документів чи інших доказів того, що земельна ділянка, на якій розташовані самочинно збудовані об'єкти, право власності на які визнано за позивачем, була вилучена у ВАТ «Запоріжтрансформатор»та передана позивачу, матеріали справи не містять, позивач апеляційному суду не надав.
Судом першої інстанції, в порушення норм процесуального права зазначені обставини не з'ясовані, належний землекористувач встановлений не був, до участі у справі таку особу не залучено, що призвело до неповного встановлення всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.
Зазначені порушення призвели до невірного застосування норм матеріального права, зокрема ст.376 ЦК України, яка унеможливлює визнання судом права власності на об'єкти нерухомості за особою, яка не має у власності чи користуванні земельної ділянки на якій збудовані такі об'єкти та вказує на відсутність права власності особи на таке майно, яка здійснила чи здійснює самочинне будівництво.
Що стосується порушення прав ПАТ «Запоріжтрансформатор»спірним рішенням суду, то апеляційний суд вважає відповідні доводи апелянта обґрунтованими через те, що самочинне будівництво здійснено на земельній ділянці наданій у постійне користування саме апелянту, тому останній , в силу ст.91 ГПК України, мав право оскаржити рішення суду.
З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги ПАТ «Запоріжтрансформатор» підлягають задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, які мають значення для її правильного вирішення, а також з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2009 р. у справі № 10/148/09 -задовольнити.
Рішення господарського суду Запорізької області від 20.03.2009 р. у справі № 10/148/09 -скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Фізичної особи -підприємця ОСОБА_7, смт. Михайлівка, Запорізької області до Запорізької міської ради, м. Запоріжжя за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Орендного підприємства «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації», м. Запоріжжя про визнання: недобудованих будівель об'єктами нерухомості; права власності на об'єкти нерухомості та присвоєння їм окремої поштової адреси.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Постанова підписана - 01.09.2011 р.
Головуючий суддя С.А. Малашкевич
Судді: З.П. Азарова
О. І. Склярук