03.11.2011 року Справа № 13/5005/7365/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,
суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.
при секретарі: Соловйовій О.І.
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1- предст. дов. від 18.10.2011 року
відповідача-1: ОСОБА_2- предст., дов. №7/11-458 від 12.04.2011 року
відповідача-2: ОСОБА_2- предст., дов. №7/11-458 від 12.04.2011 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас»(м. Дніпропетровськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2011р. у справі №13/5005/7365/2011
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас»(м. Дніпропетровськ)
до: 1- виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
2- Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
про: розірвання договору оренди земельної ділянки
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2011р. (підписано 03.10.2011р.) у справі №13/5005/7365/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас»(м. Дніпропетровськ) до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) і Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.08.2001р., укладеного між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради і товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас», відмовлено.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас»(м. Дніпропетровськ) -позивач, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.09.2011 року по справі №13/5005/7365/2011 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Позивач вважає, що рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального права. Статті 651, 652 ЦК України передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі недосягнення згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. На підставі заяви позивача №28 від 01.06.2011р про розірвання договору міська рада не винесла на розгляд сесії питання щодо припинення права користування земельною ділянкою, що свідчить про бездіяльність міської ради. Скаржник також вважає помилковим висновок суду щодо безпідставного посилання позивача на ст. 652 ЦК України. Позивачем в позовній заяві були перелічені всі чотири умови, необхідні для прийняття рішення про розірвання договору. На думку сторони, прийняття Податкового кодексу і є істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, оскільки сторони виходили з того, що прийняття Податкового кодексу та збільшення граничного розміру орендної плати не настане.
Виконавчий комітет Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) - відповідач-1 -відзив на апеляційну скаргу не надав, представник відповідача-1 у судовому засіданні пояснив, що рішення суду є законним і обґрунтованим.
Дніпропетровська міська рада (м. Дніпропетровськ) -відповідач-2 -у відзиву на апеляційну скаргу і представник відповідача-2 у судовому засіданні зазначив, що рішення не підлягає скасуванню, так як прийняте за результатами обговорення усіх обставин справи та за результатами оцінки доказів, поданих сторонами. Зміст рішення відповідає вимогам ст.84 ГПК України. Судом правильно застосовані необхідні норми матеріального права.
У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Вислухавши представників сторін, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що на підставі рішення виконкому міської ради від 17.05.2001р. №1184 між виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас»(орендар) 22.08.2001р. був укладений договір оренди земельної ділянки. Відповідно до п.1.1. договору орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне володіння і користування на умовах оренди земельну ділянку площею 0,1798 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Криворізька, 1, для фактичного розміщення адміністративно-побутового комплексу, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 78001015 згідно з планом земельної ділянки, що додається.
За п.2.1. договору земельна ділянка надана до 17.05.2016р.
Встановлено, що підписаний сторонами нотаріально засвідчений договір набуває чинності після державної реєстрації (п. 2.2. договору). 22.08.2001р. договір був посвідчений ОСОБА_3, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №1107.
Підставою для подання позову стала пропозиція міської ради до товариства укласти додатковий договір до договору оренди землі з метою внесення змін до орендної плати на підставі Податкового кодексу України та прийняттям рішення Дніпропетровською міською радою від 02.02.2011р. №216/8. Не погодившись з запропонованою пропозицією, товариство з обмеженою відповідальністю «Атлас»подало позов про розірвання договору на підставі ст. 652 ЦК України.
Пунктом 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторонами визначено та погоджено, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується у грошовій формі в розмірі земельного податку…Розмір земельного податку переглядається у разі законодавчої зміни ставок земельного податку (п.п. 3.2, 3.3. договору).
Крім того, на орендаря, а саме п. 7.4.2. договору покладено обов'язок згідно з п.3.3 цього договору, у разі законодавчої зміни розміру земельного податку або грошової оцінки наданої земельної ділянки, у місячний термін звернутися до орендодавця з метою отримання розміру земельного податку.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
За приписами ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
За загальним правилом, закріпленим у ч.1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1,2 ст. 652 ЦК Кодексу України (на підставі якої пред'явлено позов) передбачено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Позивач вважає, що ним за ст. 652 ЦК України наведені всі необхідні умови для розірвання укладеного договору оренди, а саме: в момент укладення договору сторони не могли передбачити та виходили з того, що така зміна обставин, як прийняття Податкового кодексу та збільшення граничного розміру орендної плати не настане; товариство не може усунути причини збільшення розміру орендної плати, оскільки вони пов'язані з об'єктивним змінами законодавства України; збільшення орендної плати призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить позивача того, на що він розраховував при укладенні договору, оскільки фінансові витрати значно перевищують розмір витрат, на які позивач розраховував при укладенні договору; ні із суті договору, ні із звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик збільшення розміру орендної плати несе товариство.
Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Одним із принципів господарської діяльності відповідно до ст. 44 ГК України є комерційний розрахунок та власний комерційний ризик. Отже, тягар несприятливих наслідків підприємницької діяльності покладається безпосередньо на суб'єкта господарювання.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.
Як вже було наведено вище, п.3.3. договору сторонами було погоджено можливість зміни орендної плати у разі законодавчої зміни.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду звертає увагу також на те, що договір був укладений на тривалий термін, а отже кожна сторона усвідомлювала ризик можливості змін в чинному законодавстві. Товариством з обмеженою відповідальністю «Атлас»не надано доказів існування обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язання за договором, не були представлені докази фінансово-економічного характеру, організаційно-правового характеру
Таким чином, в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивач не надав доказів на підставу своїх вимог.
За приписами статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду
В матеріалах справи є лист позивача №28 від 01.06.2011р. до Дніпропетровської міської ради із проханням розірвати спірний договір оренди земельної ділянки. Проте, не дочекавшись відповіді і не дотримавшись передбаченого законодавством порядку товариство 06.06.2011 року звернулось до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору.
Згідно приписів статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. п.3.4.7 Рекомендації Президії ВГСУ від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
В матеріалах справи відсутнє відповідне рішення міської ради про розгляд питання відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки від 22.08.2001р.
За таких обставин місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позову і підстави для скасування судового рішення по справі відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас»(м. Дніпропетровськ) залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 вересня 2011 року у справі №13/5005/7365/2011 залишити без зміни.
Головуючий О.С. Євстигнеєв
Судді: Л.О.Лотоцька
Р.М.Бахмат
(постанова виготовлена в повному обсязі 07.11.2011 року)