03.11.2011 року Справа № 5013/1292/11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі: Алексєєву О.В
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №07/08 від 30.08.11, представник;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 27.04.11, представник;
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтракт-Н” на рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.09.2011 року у справі № 5013/1292/11
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “УКР ФУД”, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Агроконтракт-Н”, с. Октябрське Новоукраїнського району Кіровоградської області
про стягнення 103 004 грн. 18 коп.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 20.09.2011 року у справі № 5013/1292/11 (суддя К.М.Мохонько) позовні вимоги позивача задоволено частково та стягнуто з відповідача основний борг в сумі 80 236 грн., 802 грн. 36 коп. сплаченого державного мита, 183 грн. 83 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору про надання послуг № 001/03 від 23.03.2011 року в частині розрахунку за виконані позивачем роботи.
Враховуючи положення ст. 601 ЦК України та домовленість сторін про зарахування зустрічних однорідних вимог в розмірі 10 800 грн., часткову оплату в розмірі 20 000 грн., суд зазначив про те, що заборгованість відповідача складає 80 236 грн.
Не погодившись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи, відсутність оцінки доводам відповідача щодо порушення самим позивачем строків виконання зобов'язання, не встановлення судом моменту виникнення у відповідача обов'язку по оплаті, оскільки передбачені п.3.3 договору сторін акти виконаних робіт позивачем на підпис відповідачу не надавались.
Просив оскаржуване рішення скасувати, в позові відмовити.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає на безпідставність доводів апелянта та просить залишити рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали між собою договір № 001/03 від 23.03.2011року.
Відповідно до п.1.1 предметом договору є надання послуг виконавцем (позивачем) по посіву тракторами марки CASE за можливості в кількості 2 шт. на площах замовника (відповідача).
Пунктом 1.2 договору сторони передбачили, що перелік робіт, дата початку, дата завершення виконання робіт, вартість робіт та перелік техніки, за допомогою якої будуть виконуватись роботи, зазначається в додатках до даного договору, які є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п.3.1 договору загальна ціна (сума) договору визначається загальною вартістю робіт, виконаних виконавцем, які підлягають оплаті замовником.
Спосіб розрахунків сторони визначили наступним чином: в якості часткової передоплати замовник перераховує на рахунок виконавця 20 000 грн. до 25.03.2011 року, залишок перераховується до закінчення першого етапу робіт. Етапом робіт сторони визначили кожні 400 га. земельної ділянки.
Сторони домовились, що суми оплати авансового платежу та остаточного розрахунку (або оплати етапу робіт) визначаються від вартості робіт, вказаної в додатках договору.
Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що після виконання робіт (етапу робіт, що складає 400 га.) виконавець складає та подає на розгляд замовника акт виконаних робіт, який останній перевіряє та підписує, або надає мотивовану відмову від підписання. Виконані та прийняті замовником роботи підлягають оплаті замовником в повному обсязі.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами підписано та скріплено печатками 26 додаткових угод до договору (а.с.21-38), в яких зазначається на те, що кожна укладена в порядку виконання сторонами п.13 ст.2.2 договору та засвідчує кількість виконаних робіт та відсутність претензій сторін одна до одної.
20.05.2011 року сторонами підписана додаткова угода №28, якою сторони встановили, що:
- дата завершення робіт становить 20.05.2011 року.
- замовник надав необхідну допомогу у ремонті, технічному обслуговуванні техніки, всього на суму 10 800 грн., які сторонами зараховуються шляхом зменшення оплати за послуги виконавця.
- сторони домовилися, що загальна кількість виконаних робіт становить 925,3 гектарів на загальну суму 111 036,00 грн.
- сторони засвідчують, що претензій одна до одної щодо об'єму виконаних робіт та інших даних, зазначених у додатковій угоді, не мають.
Враховуючи погодженість сторін щодо зустрічного зарахування 10 800 грн. та передоплату 20 000 грн., вартість робіт, що не сплачена відповідачем, становить 80 236 грн.
Відповідно до ст. ст. 901, 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на положення даної норми, після закінчення робіт позивачем та їх прийняття відповідачем останній зобов'язаний сплатити вартість виконаних робіт.
Підписана сторонами додаткова угода №28 містить необхідні дані щодо об'єму та вартості виконаних робіт, відсутність претензій у замовника та містить посилання на несвоєчасне надання виконавцем тракторів для проведення робіт. Тобто даний доказ має всі необхідні дані, що мали б бути зазначені в акті, передбаченому п.3.3 договору. Назва вказаного документу - додаткова угода, не є підставою вважати обґрунтованими доводи скаржника про невиконання позивачем умов п.3.3.договору та відсутність підстав для виконання оплати виконаних робіт.
Оскільки відповідач порушив умови договору, вимоги ст.ст. 525,526 ЦК України, ст.193 ГК України, сума заборгованості підлягає стягненню в примусовому порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарський суд Кіровоградської області надав належну оцінку доказам сторін, повно та всебічно розглянув справу та прийняв законне та обґрунтоване рішення. Підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 20.09.2011 року у справі № 5013/1292/11 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.В. Тищик