ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/18714.11.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
до Комунального підприємства «Київпастранс»
третя особа Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»
про стягнення затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5 846 грн.
суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 01.07.2011р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 06-5/15 від 04.01.2011р.);
від третьої особи: ОСОБА_3 (довіреність № 1628 від 17.05.2011р.);
В судовому засіданні 14.11.2011р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування»(надалі ПАТ «Просто-страхування», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства «Київпастранс»(надалі КП «Київпастранс», відповідач) затрат по виплаті страхового відшкодування в розмірі 5 846 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої автомобіль, що належить відповідачу, під керуванням водія ОСОБА_4 завдав механічних пошкоджень автомобілю Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1. Позивачем відповідно до договору добровільного страхування транспортних засобів № 0113544 серії АТК від 28.11.2006р. було сплачено страхове відшкодування в розмірі 5 846 грн.. Постановою Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності, та відповідно керуючись ст. ст. 993, 1187 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача, як відшкодування шкоди в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в судовому порядку.
Відповідачем надано відзив на позов у якому зазначено, що на момент ДТП 04.04.2007р. автобус «Богдан», державний номер 06938 КА був застрахований в Українській пожежно-страховій компанії відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів (страховий поліс № ВВ/0019311), відповідно позовні вимоги відповідачем визнаються частково в розмірі 510 грн., а інша частина стягуваної суми, за висновком відповідача підлягає стягненню з Української пожежно-страхової компанії в розмірі 5 336 грн..
Ухвалою суду від 23.06.2010р. до участі у справі третьою особою залучено Українську пожежно-страхову компанію.
Провадження у справі зупинялось у зв'язку з призначенням судової експертизи та було поновлено при надходженні матеріалів справи з експертної установи, зокрема ухвалою від 04.10.2011р..
Розглянувши подані документи, заслухавши доводи сторін, господарський суд, -
За договором добровільного страхування транспортних засобів № 0113544 серії АТК від 28.11.2006р. у ЗАТ «Просто-страхування», застраховано автомобіль Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_5.
Під час розгляду в судовому порядку справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 підтверджено факт настання ДТП 04.04.2007р. за участю транспортного засобу «Богдан», державний номер 06938 КА, яким керував ОСОБА_4 та автомобіля Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_4 вимог п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, якого піддано адміністративному стягненню постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2007р., справа 3-13483 2007р..
За страховим випадком -ДТП що сталась 04.04.2007р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 2529/-АТ від 26.04.2007р. за заявою страхувальника за договором добровільного страхування транспортних засобів № 0113544 серії АТК виплачено суму страхового відшкодування в розмірі 5 846 грн. що підтверджується видатковим касовим ордером № 2573 від 03.05.2007р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Водій автомобіля «Богдан», державний номер 06938 КА, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю є працівником АТП-3 КП «Київпастранс», зазначені обставини були встановлені і під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в Святошинському районному суді міста Києва.
Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 04.04.2007р., вина працівника підтверджується постановою Святошинського районного суду м. Києва від 26.04.2007р..
При вирішенні спору судом також взяті до уваги твердження відповідача про те, що цивільно-правова відповідальність за шкоду завдану за участю автомобіля «Богдан», державний номер 06938 КА застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № ВЕ/0019311, що не є підставою вважати відсутнім обов'язок відповідача у справі відшкодувати сплачену позивачем суму страхового відшкодування потерпілому за заявленими позивачем вимогами у даній справі.
Згідно п. 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика, і при цьому, документів які б підтверджували здійснення страхової виплати ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія»згідно полісу № ВЕ/0019311 на вимоги суду (ухвала від 21.10.2011р.) не представлено.
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача, який набув права регресу при виплаті страхового відшкодування, і такі вимоги заявлені ним до винної особи.
Питання щодо стягнення зі страховика згідно полісу № ВЕ/0019311 (ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія») страхового відшкодування не заявлялись до вирішення в межах даної справи, а суд не справі виходити за межі позовних вимог.
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
На підтвердження заявленого до стягнення з відповідача розміру збитків, позивачем надано рахунок-фактуру № 41 від 16.04.2007р. ремонтної організації, попередню калькуляцію на ремонт автомобіля (понесені витрати у зв'язку з виконанням робіт необхідних для відновлення пошкодженої речі), і в свою чергу, про вартість матеріального збитку завданого автомобілю позивача у ДТП 04.04.2007р. свідчить, також наявний у справі звіт № 2515 складений 13.04.2007р. на замовлення страхової компанії.
Доводи позивача відповідачем не спростовані, згідно пред'явленої позивачем регресної вимоги за вих. 04-5793 від 26.10.2007р. відповідач, станом на час вирішення спору в судовому порядку, виплати не здійснив, доказів зворотнього суду не представив.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідент. код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена 10, ідент. код 24745673) 5 846 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок шість гривень) як відшкодування шкоди в порядку регресу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 18.11.2011