Цивільна справа № 2-о-28/11/0515
27 жовтня 2011 року місто ДОКУЧАЄВСЬК
ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі -ПАНІХІНОЇ Г.С.,
з участю: заявника -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Докучаєвська справу за заявою ОСОБА_1, зацікавлена особа -Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Докучаєвського МВ ГУ МВС України в Донецькій області про встановлення факту постійного проживання на території України,
05 серпня 2011 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року у місті Докучаєвську Донецької області, де з 1982 року та по теперішній час постійно проживає у АДРЕСА_1. Оскільки він мав паспорт громадянина колишнього СРСР, у передбаченому порядку останній не обміняв на новий та у 2000 році його загубив, що унеможливлює проведення перерахунку та призначення відповідної пенсії, посилаючись на ст. 3 Закону України «Про громадянство України», довідки СГІРФО Докучаєвського МВ ГУМВС України в Донецькій області та ОСН «Комітет Мікрорайону «Южний», що засвідчують факт проживання його на території України, просить встановити цей факт в судовому порядку.
Заявник у судовому засіданні підтримав свої вимоги, давши пояснення, аналогічні тим, що зазначені у поданій ним заяві.
Зацікавлена особа у судове засідання не з*явилась, надавши заяву, де просить справу розглянути у відсутності її представника, вирішення спору залишає на розсуд суду.
Вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні поданої заяви необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини 2 статті 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені факти, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі статтею 3 Закону України "Про громадянство України", громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.
Відповідно до вимог пункту 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року № 588/2006), для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України»особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає заяву про встановлення належності до громадянства України; копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка органу внутрішніх справ про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала у громадянстві колишнього СРСР; рішення суду, яким підтверджується факт постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.
Із поданої заяви вбачається, що у заявника паспорт громадянина колишнього СРСР відсутній, доказів про його втрату суду не надано.
Згідно з матеріалами справи, а саме трудової книжки виданої 12 травня 1962 року на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, останній у період часу з 23 вересня 1984 року по 05 липня 1993 року працював на території РСФСР у Військовій частині № 32042 на посаді завідуючого складом.
Відповідно до листа від 26 жовтня 2011 року за підписом начальника СГІРФО Докучаєвського МВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_2, в цьому державному органі відсутня будь-яка інформація щодо реєстрації ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1.
Вказаними документами спростовано факт постійного проживання заявника на території України станом на 24 серпня 1991 року, що випливає з довідки № 49 від 29.07.2011р., складеної головою Органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Южний» ОСОБА_3 та підписаної ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Згідно частини 1 статті 11 цього ж Кодексу, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Доказами відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 статті 60 цього ж Кодексу передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Заявником не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, а отже підстав для задоволення заяви не має.
Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 256 ЦПК України, на підставі ст. 3 Закону України "Про громадянство України", п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1, зацікавлена особа -Сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Докучаєвського МВ ГУ МВС України в Донецькій області про встановлення факту постійного проживання на території України - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя