Справа № 2-а-3255/11/0515
07 листопада 2011 року місто ДОКУЧАЄВСЬК
ДОКУЧАЄВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого -судді СЄЛІНА Є.В.,
при секретарі -ПАНІХІНОЇ Г.С.,
з участю: позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Докучаєвську, в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника ВДАЇ по ОАТ м. Докучаєвська та АТІ при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції Скорика Ігоря Анатолійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом. В обґрунтування своїх позовних вимог він зазначив, що за постановою відповідача серії АН № 648877 від 27.10.2010р. його піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 1020 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, за те, що він будучи посадовою особою, а саме начальником житлово-комунального відділу Докучаєвської міської ради, 15.10.2010р. о 11.35год. у м. Докучаєвську не проконтролював та порушив норми, правила, стандарти щодо утримання вулиці Ліхолєтова в стані, якій забезпечує безпеку дорожнього руху, чим порушив п.1.5 ПДР України. Оскільки він дане правопорушення не скоював, оскільки не є власником та посадовою особою, до повноважень (обов'язків) якої належить обов'язок утримання вулиць в належному стані, крім того, на ці цілі своєчасно не надходили відповідні кошти з бюджету, вважає що не повинен нести відповідальність за це, у зв'язку з чим, просить визнати дії відповідача неправомірними та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити, давши пояснення, аналогічні тим, які зазначені в заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, заперечень з приводу заявленого позову не подав. Суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АН № 503525 від 15.10.2010р. та постанови відповідача серії АН № 648877 від 27.10.2010р., ОСОБА_1 - 15.10.2010р. о 11.35год. у м. Докучаєвську не проконтролював та порушив норми, правила, стандарти щодо утримання вулиці Ліхолєтова в стані, якій забезпечує безпеку дорожнього руху, чим порушив п.1.5 ПДР України. За що відповідачем позивача було піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 1020 грн.
З вказаного протоколу не вбачається, що ОСОБА_1 визнав себе винним у вчиненні даного порушення.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
За ч.1 ст.140 цього ж Кодексу, адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.
Згідно ст.12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов'язані: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються не тільки протоколом про адміністративне правопорушення а й поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно п. 2.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 лютого 2001 року № 185, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 березня 2001 року за № 272/5463, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи виявлення, знищення тощо).
У порушення цих вимог, до протоколу не додано пояснення правопорушника, документи, що свідчать, що саме ця особа несе обов'язок (відповідальність) за утримання вулиць.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не надано жодних достатніх доказів на доведення законності винесеної постанови.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією чи законами України;
2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Суд вважає, що відповідачем при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не було враховано усіх обставин, що мають значення для цього.
При таких обставинах у суду немає достатньо підстав вважати дії відповідача правомірними.
Частина 1 ст. 99 КАС України встановлює, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки постанова в справі про адміністративне правопорушення за серією АН № 648877 від 27.10.2010р. не містить відомостей про отримання ОСОБА_1 його примірника, а позначка про направлення його рекомендованим листом не підтверджена жодними доказами, за наявності достовірної інформації про отримання його позивачем 02.11.2011р. у ВДВС Докучаєвського МУЮ у Донецькій області, суд вважає, що саме з цього часу він дізнався про порушення свого права, а тому строк повинен бути поновлений.
Стосовно вимог позивача про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, то суд не наділений такими повноваженнями при розгляді справ даної категорії.
Відповідно до частини другої статті 171-2 КАС України, рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Виходячи із викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 18, 99, 100, 128 ч. 4, 158-161, 163 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до начальника ВДАЇ по ОАТ м. Докучаєвська та АТІ при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції Скорика Ігоря Анатолійовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення -задовольнити частково.
Дії посадової особи - начальника ВДАЇ по ОАТ м. Докучаєвська та АТІ при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області майора міліції Скорика Ігоря Анатолійовича по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.140 КУпАП - визнати неправомірними.
Постанову серії АН № 648877 від 27 жовтня 2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.140 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 1020грн. - скасувати.
В іншій частині позову позивачу відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя