ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 22/36314.11.11
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»
до Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»
про стягнення грошових коштів в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 477 від 08.11.2011р.)
від відповідача: не з'явились;
В судовому засіданні 14.11.2011р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(надалі ПАТ «СК «Уніка», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(надалі ПАТ УСК «Гарант-Авто», відповідач) суми страхового відшкодування в розмірі 2 309, 70 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ «СК «Уніка»на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 131259/4002/0000200 від 26.12.2010р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки Nissan Note, державний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_2, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована УСК «Дженералі Гарант»позивачем було направлено останньому заяву на виплату страхового відшкодування в порядку регресу. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму збитку, позивач просить стягнути з відповідача суму в розмірі 2 309, 70 грн. в судовому порядку.
Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу товариства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій (довідка станом на 26.10.2011р. залучена до матеріалів справи).
У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано 18.10.2011р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.
Провадження у справі порушено ухвалою від 14.10.2011р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -
За договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 131259/4002/0000200 від 26.12.2010р. у ПАТ «СК «Уніка», застраховано автомобіль Nissan Note, державний номер НОМЕР_1, страхувальником по договору є ОСОБА_2.
Згідно довідки ВДАІ з обслуговування адміністративної території Солом'янського району та автомобільно-технічної інспекції підпорядкованого УДАІ ГУ МВС України у м. Києві 30.12.2010р. у м. Києві по вул. Гетьмана 36, мала місце дорожньо-транспортна пригода -зіткнення за участю автомобілів Nissan Note, державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_2 та Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3.
ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог пункту 12.1 Правил дорожнього руху України якого піддано адміністративному стягненню постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 21.01.2011р., справа 3-600/11.
Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Nissan Note, державний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 37С/01/11, що складений 27.01.2011р. суб'єктом оціночної діяльності -спеціалістом ОСОБА_4 (свідоцтво № НОМЕР_3 від 11.06.2005р.), складає 3 466, 37 грн..
За страховим випадком -ДТП що сталась 30.12.2010р. за участю застрахованого автомобіля, згідно складеного страхового акту № 00059727 від 04.02.2011р. по договору страхування 131259/4002/0000200 від 26.12.2010р. до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 2 309, 70 грн., виплата якого за договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 005345 від 21.02.2011р..
Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Під час розгляду справи встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Nissan Note, державний номер НОМЕР_1, взято на страхування УСК «Дженералі Гарант», правонаступником якої є відповідач, про що укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/1293037.
Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Вина водія який керував автомобілем Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_2 підтверджується постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 21.01.2011р..
Цивільно-правова відповідальність в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля Chevrolet Lacetti, державний номер НОМЕР_2 будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована у страховій компанії «Дженералі-Гарант»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВС/1293037).
Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
В редакції закону, яка є чинною з 19.09.2011р. та відповідно застосовується до врегулювання страхових випадків, які стались після вказаної дати, у п. 36.4 закону, також передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Nissan Note, державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/1293037), а до ПАТ «СК «Уніка»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором 131259/4002/0000200 від 26.12.2010р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до ПАТ «УСК «Гарант-Авто»як особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).
За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.
В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль Nissan Note, державний номер НОМЕР_1.
Правовідносини сторін у такому випадку регулюються нормами ЦК України та ЗУ «Про страхування».
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
В даному випадку сума заявлена до стягнення з відповідача є сумою страхового відшкодування виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП, натомість право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.
Фактичні витрати страхової компанії по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу -автомобілю Nissan Note, державний номер НОМЕР_1 у ДТП 30.12.2010р., що визначений звітом суб'єкта оціночної діяльності від 27.01.2011р..
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС/1293037) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 125 000 грн., франшиза -0 грн..
Доводи позивача відповідачем не спростовані що є підставою для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми збитку в розмірі 2 309, 70 грн. виходячи із загальної суми понесених позивачем витрат на виплату страхового відшкодування потерпілому.
Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не представлено.
Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.
Таким чином, підстави вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги. Невиконання вказаних вимог є підставою для звернення до суду та стягнення зазначеної суми коштів згідно судового рішення.
Заява-вимога за вих. № 140 від 21.03.2011р. міститься в матеріалах справи, а про її отримання відповідачем свідчить повідомлення за вих. № 3909-21 від 08.04.2011р. у якому зазначено про визнання вимог позивача.
Враховуючи відсутність здійснення виплати на користь позивача згідно заяви за вих. № 140 від 21.03.2011р., заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто»(01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3, ідент. код 16467237) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(01601, м. Київ, вул. Рейтарська 37, ідент. код 20033533) 2 309, 70 грн. (дві тисячі триста дев'ять гривень 70 копійок) страхової виплати в порядку регресу, 102 грн. (сто дві гривні) витрат по сплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.І. Самсін
дата підписання рішення 18.11.2011