Рішення від 03.11.2011 по справі 55/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 55/30103.11.11

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

за участю секретаря Іванова О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Представництва «Теленор Холдінгз Лімітед», мДонецьк

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «3Стар», м. Київ

про: стягнення 3 334,92 грн.

за участю:

представника Позивача -ОСОБА_1. (за довіреністю №б/н від 01.09.2011р.);

представника Відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Представництво «Теленор Холдінгз Лімітед», мДонецьк (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «3Стар», м. Київ (далі -Відповідач) про стягнення суми основного боргу у розмірі 3094,44 грн. та пеню у розмірі -240,48грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2011р. порушено провадження за вказаними вимогами, розгляд справи призначено на 21.09.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2011р. розгляд справи було відклдаено на 12.10.2011р. у зв'язку з неявкою в судове засідання представника Відповідача.

12.10.2011р. через канцелярію суду від Позивача надійшли додаткові документи для залучення до справи, а саме: фотозвіт, докази відправлення акту звіряння взаємних розрахунків Відповідачу, копію Витягу з ЄДРПОУ станом на 07.10.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

В судовому засіданні 12.10.2011р. представник Позивача надав для залучення до матеріалів справи Витяг з ЄДРПОУ станом на 07.10.2011р. щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, копію Свідоцтва про реєстрацію Позивача та Довідку з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2011р. розгляд справи було відкладено на 03.11.2011р.

Представник Позивача у судовому засіданні 03.11.2011р. підтримав позовні вимоги, клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Відповідач відзиву не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи та Витягом з ЄДРПОУ щодо статусу та місцезнаходження Відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що вказана судова кореспонденція не отримана Відповідачем, у зв'язку з відсутністю Відповідача за його юридичною адресою -04205, м.Київ, пр-т.Оболонський,26, оф.205.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. N 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в Витязі від 07.11.2011р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача доданої Позивачем до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на його юридичну адресу.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані Позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представника Позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2010 року між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем (Замовник) був укладений Договір №0099 про розміщення зовнішньої реклами (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Виконавець приймає на себе зобов'язання самостійно або із залученням третіх осіб проводити рекламні компанії в інтересах Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти й сплатити послуги Виконавця згідно умов і строків даного договору.

Згідно п.2.1 Договору, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати укладення даного договору, надалі до 1 (першого) числа календарного місяця, що передує експонуванню, сторони затверджують і підписують адресні програми. Якщо адресна програма погоджується більш ніж за 20 (двадцять) днів до початку експонування, сторони затверджують і підписують Адресні програми протягом 7-ми робочих днів. Якщо адресна програма погоджується за 20 днів (і менше) до початку експонування, то сторони затверджують і підписують адресну програму протягом 4-х робочих днів.

Як вбачається з п.3.3 Договору, оплата послуг Виконавця проводиться Замовником шляхом внесення 100% передоплати за майбутню рекламну компанію. Передоплата вноситься в повному обсязі не пізніше, ніж за 20 (двадцять) банківських днів до початку рекламної компанії, зазначеного в адресній програмі. У випадку, якщо адресна програма погоджена й підписана сторонами менш ніж за 20 днів до початку рекламної компанії, Замовник зобов'язаний сплатити виставлений Виконавцем рахунок впродовж 3-х банківських днів з дати виставляння рахунку.

Відповідно до п.4.2.1 Договору, Замовник зобов'язується вчасно й у повному обсязі, керуючись умовами п.3 даного Договору, проводити оплату робіт (послуг) Виконавця.

Як вбачається з п.4.4.3 Договору, Виконавець зобов'язується розмістити рекламні матеріали Замовника відповідно до затвердженої адресної програми й надати Замовникові фотозвіт про їхнє розміщення відповідно до умов даного договору.

Згідно п.6.10 Договору у випадку не дотримання строків оплати згідно п.3.3 даного Договору, більш ніж на 5 (п'ять) банківських днів, Замовник сплачує Виконавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на даний період, за кожний день прострочки виконання зобов'язання, нарахованої на суму заборгованості. Крім того, Виконавець залишає за собою право на перегляд узгодженої сторонами адресної програми та відпуск рекламо носіїв у вільний продаж.

Даний договір набуває чинності з моменту підписання й діє до 31 грудня 2010р., а в частині виконання взаємних зобов'язань -до остаточного виконання. (п.9.1 Договору).

На виконання умов Договору, 07.10.2010року Позивачем було підписано узгоджену з Відповідачем адресну програму № 002367 по розміщенню Позивачем сюжету Магазин «Поляна»на період з 01.11.10р.-30.11.10 року.

Відповідачу був виставлений рахунок-фактура № 002367 від 11.10.2010 року, на загальну суму 3 094,44грн.

У зв'язку з тим, що вказаний рахунок-фактура № 002367 від 11.10.2010р. Відповідачем оплачений не був, Відповідачу було надіслано листа вих. № 95 від 08.11.2010р. з вимогою погашення заборгованості щодо договору без нарахування штрафних санкцій.

Не отримавши відповіді на лист вимогу в визначений законом строк, Позивач відправив Відповідачу відповідну претензію вих. № 106 від 08.12.2010 року на загальну суму 3170,00грн., яка була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

За таких обставин та у зв'язку із неналежним виконанням грошових зобов'язань Відповідачем Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом про стягнення заборгованості.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1. Договору, Виконавець приймає на себе зобов'язання самостійно або із залученням третіх осіб проводити рекламні компанії в інтересах Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти й сплатити послуги Виконавця згідно умов і строків даного договору.

Відповідачу був виставлений рахунок-фактура № 002367 від 11.10.2010 року, на загальну суму 3 094,44грн., який в порушення п.3.3 Договору оплачений не був.

У зв'язку з тим, що вказаний рахунок-фактура № 002367 від 11.10.2010р. Відповідачем оплачений не був, Відповідачу було надіслано листа вих. № 95 від 08.11.2010р. з вимогою погашення заборгованості щодо договору без нарахування штрафних санкцій.

Не отримавши відповіді на лист вимогу в визначений законом строк, Позивач відправив Відповідачу відповідну претензію вих. № 106 від 08.12.2010 року на загальну суму 3170,00грн., яка була залишена Відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відтак несплачена сума заборгованості, факт наявності якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов'язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 3 094,44 грн.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст.4-3,33 Господарського процесуального кодексу не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу таким чином позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 3 094,44 грн. підлягають задоволенню в повному обсягу.

Щодо стягнення пені у розмірі 240,48 грн., суд зазначає наступне:

Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати виконаних робіт сформульована безпосередньо у п. 6.10. Договору, вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, встановив, що заявлена до стягнення сума пені у розмірі 240,48 грн., не перевищує розміру пені яка може бути нарахована за період з моменту прострочення, а тому підлягає задоволенню у розмірі 240,48грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Представництва «Теленор Холдінгз Лімітед», м.Донецьк задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «3Стар», м. Київ на користь Представництва «Теленор Холдінгз Лімітед», м.Донецьк суму основного боргу у розмірі 3094,44 грн. та пеню у розмірі -240,48грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «3Стар», м. Київ на користь Представництва «Теленор Холдінгз Лімітед», м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 08.11.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Ягічева

Попередній документ
19317573
Наступний документ
19317575
Інформація про рішення:
№ рішення: 19317574
№ справи: 55/301
Дата рішення: 03.11.2011
Дата публікації: 29.11.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: