83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
15.11.11 р. Справа № 24/190
Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.
при помічнику судді Смірновій Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м.Донецьк
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІК”, м. Донецьк
про: стягнення 4 628,76 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - за дов. № 01-9/372 від 01.11.2011р.
від відповідача: не з'явився
Відкрите акціонерне товариство „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІК” про стягнення 4 628,76 грн., з яких 3 462,58 грн. - борг з орендної плати, 288,79 грн. - пеня, 112,31 грн. - 3% річних, 398,92 грн. - інфляційні, 366,16 грн. - борг за електроенергію, крім того, судові витрати.
Мотивуючи позовну заяву позивач посилається на укладеним між ним та відповідачем договір оренди нежитлового приміщення від 02.01.2008р. №100/08, за яким позивач передав відповідачу у орендне користування частину приміщення за адресою: 83003, м.Донецьк, пр.Ілліча, 89, а саме, частину даху площею 2,25 кв.м. і частину технічного поверху будівлі площею 17 кв.м (блок 1). Позивач зазначає, що умовами договору було встановлено строк дії договору до 30.06.2010р., але у зв'язку з тим, що позивач не заперечував проти подальшого використання відповідачем об'єкту оренди, строк дії договору у відповідності до ст..764 ЦК України вважався продовженим саме до 19.10.2010р. у зв'язку з тим, що 20.10.2010р. об'єкт оренди було продано згідно плану санації у справі про банкрутство позивача від 14.02.2005р. №15/20Б. Позивач стверджує, що за період з березня 2010р. по 19.10.2010 р. за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 3 462,58 грн. На зазначену суму боргу позивач нарахував відповідачу пеню на підставі п.9.6 договору - 288,79 грн., 3 % річних за період з 06.03.2010р. по 20.08.2011р. - 112,31 грн. та інфляційні за період березень 2010 - липень 2011р. у сумі 398,92грн., які просить стягнути з відповідача разом з боргом з орендної плати. Крім того, посилаючись на п.4.9 договору, яким передбачено обов'язок відповідача щомісячно відшкодовувати витрати позивача на оплату електроенергії, спожитої відповідачем, на підставі відповідних рахунків ДЕМ ВАТ Донецькобленерго, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на оплату електроенергії на суму 366,16 грн.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги ст..193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 611, 625, 762, 797 Цивільного кодексу України.
На підтвердження позовних вимог позивач надав суду копію договору оренди від 02.01.2008р. №100/08 з додатками та додатковими угодами до нього; копію акту-прийому-передачі в оренду приміщень від 02.01.2008 р.; лист відповідача про відмову від оренди даху будівлі; копію договору на користування електричною енергією № 627 від 18.06.1999р.; копії рахунків на оплату електроенергії, копії банківських виписок про сплату позивачем рахунків ВАТ Донецькобленерго, рахунки-фактури на відшкодування витрат на електроенергію, копії статутних документів підприємства, копію ухвали господарського суду від 15.04.2010р. №15/20Б.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті спору не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.71)
За приписами статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, але відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надав, справа № 24/190 розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.
02.01.2008р. між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна №100/08 (а.с.10), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне володіння і користування нежитлове приміщення, що розташовано в адміністративній будівлі (блок 1) по пр.Ілліча,89 у місті Донецьк - частину даху будівлі площею 2,25 кв.м. та частину технічного поверху площею 17 кв.м. Передача майна в оренду не тягне за собою передачу орендарю права власності на майно. Орендар володіє і користується майном на підставі і в межах, встановлених цим договором. Передача майна в оренду та повернення майна з оренди відбувається на підставі підписаних обома сторонами актів прийму-передачі, які є невід'ємними частинами цього договору (п.3.5 договору). Пунктом 4.4 договору в редакції Додаткової угоди №3 від 30.06.2009р. сторони встановили, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно в строк до п'ятого числа поточного місяця. Невнесена в строки, встановлені п.4.4 договору, орендна плата вважається простроченою і стягується у встановленому законом порядку з врахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (п.4.5, п.9.6 договору). До інших обов'язкових платежів відноситься відшкодування витрат орендодавця за спожиту орендарем електроенергію. Орендар щомісячно відшкодовує витрати орендодавця, понесені ним у зв'язку з оплатою за спожиту орендарем електроенергію на підставі рахунка. (п.4.9 договору). У випадку закінчення дії цього договору орендна плата підлягає сплаті включаючи день фактичного повернення майна орендодавцю (п.10.8 договору) Договір набирає сили з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2008р. (п.10.1 договору).
Цього ж дня сторонами підписано акт прийому-передачі до договору №100/08 від 02.01.2008р. (а.с.20), за яким позивач передав, а відповідач прийняв в оренду частину даху - 2,25 кв.м. та технічного поверху - 17 кв.м. у технічно справному стані, які відповідають правилам санітарії і пожежної безпеки.
Додатковими угодами №1 від 01.08.2008р., №2 від 02.01.2009р., №3 від 30.06.2009р., №4 від 31.12.2009р., №5 від26.02.2010р. сторони змінювали вартість орендної плати та продовжували строк дії договору (а.с.15-19).
Листом б/н, б/д відповідач просив позивача зробити перерахунок орендної плати з лютого 2009р. у зв'язку з відмовою від користування дахом (а.с.21)
Згідно додаткової угоди №4 від 31.12.2009р. сторони домовились продовжити договір оренди №100/08 від 02.01.2008р. з 01.01.2010р. на 6 місяців.
Додатковою угодою №5 від 26.02.2010р. сторони встановили плату за користування майном з 01.03.2010р. на рівні 510 грн. з ПДВ на місяць з розрахунку користування 1кв.м. технічного поверху будівлі - 30 грн. з ПДВ. (а.с.19)
Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем орендованого приміщення (технічного поверху будівлі) після закінчення строку дії договору, як не містять заперечень з боку позивача з приводу продовження користування відповідачем орендованим приміщенням.
Статтею 764 ЦК України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Враховуючи вищенаведену норму чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що Цивільним кодексом України передбачена можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так і зі сторони наймача. Бажання наймача продовжувати відносини найму висловлюється конклюдентними діями - шляхом продовження користування майном після закінчення строку договору найму. Що стосується наймодавця, то підставою для продовження відносин найму є його мовчазна згода, яка виражається у відсутності заперечень та вимог до наймача повернути орендоване майно протягом одного місяця після закінчення строку договору найму.
За таких обставин, конклюдентні дії сторін - ВАТ „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (щодо мовчазної згоди на продовження користування майном на умовах договору оренди від 02.01.2008р. №100/08), та ТОВ „ПІК” (щодо користування майном після закінчення строку дії договору) свідчать про те, що договір оренди від 02.01.2008р. №100/08 був поновлений сторонами на новий строк. Відповідач цієї обставини належними доказами не спростував.
За поясненнями позивача, відповідач свої зобов'язання по внесенню орендної плати за договором виконав частково. Починаючи з березня 2010 р. по 19.10.2010р. за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 3 462,58грн., у тому числі: за березень - 90,00 грн.; за квітень - 510,00 грн., за травень - 510,00 грн., за червень - 510,00 грн., за липень - 510,00 грн., за серпень - 510,00 грн., за вересень - 510,00 грн. та за жовтень - 312,58 грн.
Матеріали справи не містять доказів погашення цього боргу, тому з огляду на приписи ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, господарський суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” про стягнення з відповідача боргу з орендної плати у розмірі 3 462,58 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач протилежного не довів.
За приписами ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (п.2 ст.612 ЦК України).
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі наведених норм права позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 398,92 грн., три проценти річних від простроченої суми у розмірі 112,31 грн. та пеню у розмірі 288,79 грн.
Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язань по оплаті орендної плати, тому позивач обґрунтовано нарахував відповідачу інфляційні втрати за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми та пеню.
Перевіривши за допомогою програмного комплексу «Законодавства» наданий позивачем розрахунок пені, трьох відсотків річних та інфляційних, господарський суд вважає, що обгрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є пеня в розмірі 268,42 грн., 3% річних - 112,31 грн. та інфляційні у розмірі 317,38 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача боргу за компенсацію витрат позивача на оплату електроенергії, спожитої відповідачем, на суму 366,16 грн. господарський суд зазначає наступне.
Як вбачається, між позивачем та Донецькими електричними мережами ВАТ «Донецькобленерго» укладено договір №627 від 18.06.1999р. на користування електричною енергією (а.с.22). За умовами цього договору позивач зобов'язався для визначення величини використаної електроенергії знімати та представляти за установленою формою до електропостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субспоживачів (п.4.2 договору). Взаємостосунки споживача (позивача) із субспоживачем та їх взаємна відповідальність регулюються укладеними між ними договорами на користування електроенергією (ч.2 п.5.3 договору). Цей договір укладено на строк до 31.12.2003р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією зі сторін про відмову від цього договору або про його перегляд (п.16 договору).
ВАТ «Донецькобленерго» виставляло позивачу відповідні рахунки на оплату активної електроенергії, зокрема за червень 2010р. на суму 51 618,10грн., за липень 2010р. на суму 66 508,80грн., за серпень 2010р. на суму 81 023,71грн., за вересень 2010р. на суму 51 985,91 грн., за жовтень 2010р. на суму 52 568,72 грн. (а.с.24-26), а позивач зі свого боку ці рахунки оплачував, про що свідчать відповідні банківські виписки (а.с.27-39)
Пунктом 4.9 договору оренди сторони встановили, що до інших обов'язкових платежів відноситься відшкодування витрат орендодавця за спожиту орендарем електроенергію. Орендар щомісячно відшкодовує витрати орендодавця, понесені ним у зв'язку з оплатою за спожиту орендарем електроенергію на підставі рахунка. Оплата повинна проводиться протягом 3-х днів з дня отримання такого рахунка.
Слід зазначити, що умовами спірного договору оренди не передбачено порядку визначення обсягу електроенергії, спожитої орендарем, який в подальшому повинен відшкодовуватися орендодавцю (позивачу). Разом з тим, матеріали справи не містять будь-яких інших договорів, які б встановлювали порядок визначення обсягу електроенергії, спожитої відповідачем.
Матеріали справи містять рахунки-фактури, які позивач виписував відповідачу на відшкодування витрат на електроенергію, зокрема, №190610 від 16.06.2010р. на суму 81,66 грн., № 190710 від 16.07.2010р. на суму 83,14 грн., № 190810 від 16.08.2010р. на суму 81,48 грн., №190910 від 16.08.2010р. на суму 82,32 грн., № 191010 від 15.10.2010р. на суму 82,32 грн. (а.с.40-42), проте, в матеріалах справи відсутні докази надання цих рахунків відповідачу.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за компенсацію витрат позивача на оплату електроенергії, спожитої відповідачем, на суму 366,16 грн. є недоведеними, тому задоволенню не підлягають.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, а господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Господарський суд оцінює кожний доказ окремо та всі докази в сукупності, що відображуються в судовому рішенні. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут”, м. Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ПІК”, м. Донецьк, про стягнення 4 628,76 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК» (86104, м .Макіївка, вул. Абакумова, 1, код ЄДРПОУ 21979666, п/р № 26002301526173 у ЦМВ АБ «ПІБ», МФО 334516) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецький проектно-конструкторський технологічний інститут” (83003, м. Донецьк, пр..Ілліча, 89, код ЄДРПОУ 00174071, п/р 26004220105240 у ЗАТ «ПроКредитБанк» м. Київ, МФО 320984) 3 462,58 грн. - боргу, пеня в розмірі 268,42 грн., 3% річних - 112,31 грн. та інфляційні у розмірі 317,38 грн., а також державне мито в сумі 91,67 грн. та 212,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили через 10 днів після проголошення (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Величко Н.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
В судовому засіданні 15.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 15.11.2011 р.