Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
14.11.2011Справа №5002-26/4631-2011
За позовом Приватного підприємства «Лора», (Україна, 97513, АР Крим Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. Рикова, 7, кв. 2),
до відповідача Міністерства оборони Російської Федерації (Російська Федерація, 119160, м. Москва, вул. Знаменка, 19),
про стягнення 12259,79грн.
Суддя О.Л. Медведчук
Представники:
від позивача - ОСОБА_1., представник, довіреність від 06.06.2011 року,
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: позивач, Приватне підприємство «Лора» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, Міністерства оборони Російської Федерації про стягнення 12259,79грн..
На день судового засідання представник позивача представив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які підтверджують направлення на адресу платника рахунку - фактури №СФ-0000310 від 10.05.2011 року та акту №ОУ-0000316 здачі - приймання робіт (надання послуг).
З огляду на встановлення ч. 1 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), право сторін подавати докази у судовому процесі, суд приймає до розгляду подані позивачем документи.
Між тим, позивач не виконав вимоги суду, щодо представлення власного письмового підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору.
Відповідач, явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Слід зазначити, що при поданні позовної заяви, від позивача суду була представлена довіреність №2/2/5299 від 24.06.2011 року, якою керівник Департаменту претензійної та судово - правової роботи Міністерства оборони Російської Федерації уповноважив Щербакова Леоніда Михайловича представляти інтереси Міністерства оборони Російської Федерації як юридичної особи в судових органах Російської Федерації та України з наділенням усіх прав представника для здійснення вказаних повноважень, у зв'язку з чим, ухвала про порушення провадження у справі №5002-26/4631-2011 була направлена за вказаною у позові адресою місцезнаходження уповноваженого представника відповідача.
Відповідно до абз. 13 п. 8 роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій», судові документи можуть направлятися також філіям, представництвам, іншим відособленим підрозділам іноземних підприємств і організацій, місцезнаходженням яких є територія України (з повідомленням про вручення таких документів), а також вручатися безпосередньо уповноваженому представникові.
Проте, 11.11.2011 року на адресу господарського суду АР Крим від Щербакова Л.М. надійшла заява, якою він повідомив суд, що не є офіційним акредитованим представником Міністерства оборони Російської Федерації на території України.
Таким чином, відповідач, Міністерство оборони Російської Федерації не був належно повідомлений про порушення провадження у справі.
Ухвала про порушення провадження у справі від 28.10.2011 року, яка була надіслана Щербакову Л.М. містила вимоги про надання відповідачем відзиву на позовну заяву, який повинен містити відомості, що передбачені ст. 59 ГПК України, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень; докази сплати заборгованості (якщо такі є); статут, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії для долучення до матеріалів справи).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши обставини за правилами ст. 43 ГПК України - за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи неналежне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи та необхідність витребування додаткових доказів у справі, суд вважає необхідним відкласти розгляд справи задля повідомлення відповідача про необхідність представлення суду витребуваних документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з пунктом ч. 1 ст. 15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 року, до якої приєднана держава Україна відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 року, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з'явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, або документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 15 Конвенції, суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:
a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,
b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,
c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.
Згідно ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Таким чином, враховуючи, що у суду наявна необхідність сповіщення Міністерства оборони Російської Федерації про розгляд справи в якій вказана особа виступає у якості відповідача, а також, сповістити відповідача про необхідність надання витребуваних судом документів, суд вважає за необхідне звернутися із судовим дорученням до Арбітражного суду м. Москви про вручення документів.
В той же час, беручи до уваги місце розташування відповідача за межами України, та строк розгляду справи, який не може бути більшим двох місяців, відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України, суд, задля всебічного, об'єктивного та неупередженого розгляду справи в межах строку передбаченого чинним процесуальним законом, вважає за необхідне зупинити провадження у справі на підставі ч 1 ст. 79 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Направити Арбітражному суду м. Москви судове доручення про вручення Міністерству оборони Російської Федерації ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.11.2011 року.
2. Розгляд справи відкласти на 15.05.2012 року на 10год. 30хв..
3. Зупинити провадження у справі до 15.05.2012 року.
4. Зобов'язати позивача надати суду власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет спору, з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з цього спору.
5. Зобов'язати відповідача представити суду відзив на позовну заяву, який повинен містити відомості, що передбачені ст. 59 ГПК України, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень; докази сплати заборгованості (якщо такі є); Статут, свідоцтво про державну реєстрацію (оригінали для огляду в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи).
6. Зобов'язати сторін провести звірку розрахунків зі складанням двостороннього акту звірки. Обов'язок надання акту суду покласти на позивача.
Явку представників сторін визнати обов'язковою.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.