Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. < поле для ввода - № кабинета >
Іменем України
15.11.2011Справа №5002-9/4407-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом «Шаллер-Київ» (04210, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 25); (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5)
До відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Кейсинг»,(97400, АРК, м. Євпаторія , вул. Некрасова, буд. 94, кв. 32 )
До відповідача 2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
Про стягнення 333 382,88 грн.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1.., представник, дов. пост. № 282/2011 від 27.10.2011 року.
Від відповідача 1 - Бабенко О.С., керівник.
Від відповідача 2 - не з'явився.
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути солідарне з відповідачів суму заборгованості в розмірі 333 382,88 грн., у тому числі суму основного боргу у розмірі - 306 884,13 грн., пені - 26 498,7 грн, держмито у розмірі - 3333,83 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
01 листопада 2011 року від позивача до суду надійшло клопотання про зменшення позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідачів суму боргу у розмірі 265 232,38 грн.
Заява про зменшення позовних вимог судом була прийнята до розгляду.
Від позивача надійшла заява вих. №305/2011 від 14.11.2011 року у порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог, у якої він просить суд стягнути з відповідачів солідарне заборгованість в розмірі 255232,38 грн.
Заява про зменшення позовних вимог судом була прийнята до розгляду.
Відповідач №1 признає борг у розміру 255232,38грн.
Відповідач 2 повторно явку свого представника у судове засідання не забезпечив. Про день слухання справи був сповіщений належним чином. Ухвала суду була направлена на його адресу рекомендованою кореспонденцією. Причина не явки представника відповідача №2 суду не відома.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача №2, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у відповідача №2 було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.
Справа розглядається на підставі наявних у неї матеріалів у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача №1, суд -
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом «Шаллер-Київ» та Відповідачем 1 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекс Кейсинг» 28.04.2010 р. був укладений Договір купівлі-продажу № 031/2010.
Відповідно до вимог договору Позивач зобов'язаний поставити Відповідачу обладнання для м'ясопереробки, а саме машину для чищення кишок 7-SB-800 Тр з термостатичною установкою водопостачання Rada G4M (далі -„Товар"), а Відповідач - прийняти та оплатити отриманий Товар згідно Договору.
Товар надійшов до Відповідача №1 в повному обсязі вчасно, та, 10.07.2010 р. вже був пущений в експлуатацію, про що сторони уклали «Акт введення Товару в експлуатацію», а також Відповідач №1 підтвердив виконання робіт щодо введення в експлуатацію шляхом підписання «звітів по монтажу» Позивача.
Оплата Товару мала здійснюватись в гривнях у відповідності до календарного графіку погашення заборгованості (п. 4.3. Договору), в якому встановлено порядок, строки і розміри платежів. Останній платіж мав надійти до Позивача протягом 1 календарного року з моменту введення Товару в експлуатацію, тобто 10.07.2011 р.
Пунктом 4.3. Договору передбачена оплата за курсом МБВР на день, що передує дню встановленому оплати, суми та дата оплати.
В якості забезпечення виконання зобов'язання Відповідача, сторони узгодили залишення права власності на Товар за Позивачем у відповідності до статті 697 Цивільного кодексу України.
Додатково, з метою забезпечення оплати вартості Товару, між Позивачем та Відповідачем - 2 Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено Договір поруки № 031/2010/1 від 28.04.2010 р.
Пунктом 1.1 Договору поруки № 031/2010/1 від 28.04.2010 р. передбачене, що поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за належне виконання боржником договору купівлі-продажу № 031/2010 від 28.04.2010 р. у частині розрахунків за продані товари у повному обсязі.
Згідно пункту 1.2 Договору поруки № 031/2010/1 від 28.04.2010 р. у випадку невиконання боржником(або часткове) зобов'язань по вказаному договору, поручитель зобов'язується сплатити несплачену суму за поставлений товар, а також пеню за несвоєчасну оплату згідно п.4.4 договору купівлі-продажу у повному обсязі на рахунок кредитора протягом 5-ти банківських днів з дати отримання письмової вимоги кредитора.
Таким чином, згідно статті 554 Цивільного кодексу України, Відповідач-1 та Відповідач-2 є солідарними боржниками перед Позивачем, оскільки договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідачем -1 була здійснена оплата товару (що не відповідали Договору а ні по строкам, а ні по сумам) у розміру 91830,79грн. (за період з 31.08.10р. по 26.08.11р.)
З метою мирного врегулювання ситуації, що склалася, Позивачем було направлено Відповідачу-1 лист з вимогою про часткову сплату вартості поставленого Товару в частині простроченої заборгованості (вих. № 097/20011 від 06.04.2011 p.). Позивач не скористався своїм правом згідно ст. 4.6. Договору щодо права вимоги сплати повної вартості Договору, у випадку прострочки Відповідача-1 більш ніж на 7 банківських днів по будь-якому з платежів за календарним планом.
Не отримавши оплати за вимогою, Позивач звернувся до Відповідача -2 з вимогою про виконання ним взятих на себе за Договором поруки зобов'язань шляхом надіслання Листа (вих. № 114/20011 від 26.04.2011 p.) з вимогою про сплату простроченої заборгованості за боржника - Відповідача -1. Позивач знову не скористався своїм правом згідно ст. 4.6. Договору щодо права вимоги сплати повної вартості Договору.
На вказані вимоги Позивача оплати від жодного з Відповідачів не надійшло, проте було отримано лист від Відповідача-1 (вих. № 1 від 30.05.2011 р.), в якому він вказує на свої внутрішні проблеми та запевняє у виконанні Договору у найближчий час.
Позивачем було прийнято вказаний лист до уваги, та, з метою вкотре мирно врегулювати ситуацію, було направлено до Відповідача-1 проект Додаткової угоди № 1 до Договору купівлі-продажу (супровідний лист № 166/2011 від 15.06.2011 р.), яким Позивач пропонував Відповідачу-1 визнати наявну заборгованість, крім того, Позивач був готовий вкотре не використовувати права вимоги сплати повної вартості Договору у випадку прострочки Відповідача-1 більш ніж на 7 банківських днів, а також пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань відповідно до п. 4.4. Договору, за умови підписання такої додаткової угоди.
Жодної відповіді або підписаного примірника Додаткової угоди № 1 до Договору Позивач не отримав, проте Відповідачем -1 26.08.2011 було здійснене часткове погашення заборгованості у розмірі 5000,00 грн.
З метою вкотре врегулювати ситуацію з заборгованістю, Позивач звернувся до Відповідача -2 з вимогою про виконання ним взятих на себе за Договором поруки зобов'язань шляхом надіслання Листа-вимоги (Вих. № 258/2011 від 10.10.2011 p.). Жодної оплати з боку Відповідача-2 не надходило. Оскільки відповідачами сума боргу не погашена, позивач вимушений був звернутися до суду з позовом.
Відповідач №1 після отримання копії позивної заяві часткове оплатив борг у розміру 20000грн.
Позивач заявою від 14.11.11р. №305/2011 зменшив позивні вимоги і просить стягнути солідарне з відповідачів суму боргу 255232,38грн.
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак, заборгованість відповідачів перед позивачем на день розгляду справи не погашена.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
Згідно статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
При таким обставинах, зменшені позовні вимоги позивача в частині стягнення боргу у розміру 255232,38 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 15.11.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 17.11.2011 р.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву про зменшення позовних вимог прийняти.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути солідарне з Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекс Кейсинг»,(97400, АРК, м. Євпаторія, вул. Некрасова, буд. 94, кв. 32, п/р 26001006539001 в ПАТ «Індекс Банк» МФО 388335, ЄДРПОУ 36974911, ІПН 369749101051, Св. платника ПДВ 100329768) та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, Свідоцтво про реєстрацію В01 № НОМЕР_1, № запису 2 140 017 0000 006538 від 14.10.2002р. ІПН НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з 100% іноземним капіталом «Шаллер-Київ» (04210, м. Київ, вул. Маршала Малиновського, 25; 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5, п/р 26004010001714 в ПАТ «УніКредит Банк», МФО 300744, ЄДРПОУ 30183690, ІПН 301836926546, Св. платника ПДВ 36769239) заборгованість в розмірі 255232,38 грн., 3333,83 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.