Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. < поле для ввода - № кабинета >
Іменем України
15.11.2011Справа №5002-9/4332-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення", (01015, м. Київ, вул. Цитадельна,6/8)
До Скворцовської сільської ради, (97544, АРК, Сімферопольський район, с. Скворцове , вул.Калініна, 59)
Про стягнення 42 000,00 грн.
Суддя ГС АР Крим Н.С.Пєтухова
Представники:
Від позивача - ОСОБА_1., представник, дов. пост. № 19/10/11 Д від 19.10.2011 року.
Від відповідача - Дермоян Р.Ю., представник, розпорядження № 280 від 18.11.2010 року.
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 42000,00 грн., а також відшкодувати державне мито у розмірі 420,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, однак письмового відзиву на позов суду не надав, документально свої заперечення не підтвердив.
Розглянувши матеріали справи, а також додатково надані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
14 січня 2010р. між Скворцовською сільською радою (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» (Підрядник) був укладений договір №115.(а.с.10-12, оригінал договору був оглянутий у судовому засіданні)
Відповідно до п. 1.1. Договору Підрядник зобов'язується виконати за завданням Замовника наступні види робіт: поточний ремонт та гідрохімічне очищення системи опалення будівлі дитячого саду «Колосок» в с. Скворцово.
Пунктом 3.2 договору сторони передбачили, що оплата здійснюється протягом 10 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника.
Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що кінцевий розрахунок здійснюється до 01 грудня 2010 року в безготівковій формі шляхом перерахування «Замовником» грошових коштів на поточний рахунок «Підрядника».
Згідно п. 2.1. Договору ціна Договору складає 42000,00 гри. (сорок дві тисячі грн. 00 коп.) в т. ч. ПДВ - 20% 7000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» виконало умови Договору в повному обсязі, що засвідчує Акт приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф. КБ-3), які було підписано сторонами 19.01.2010 року.
Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, однак станом на 28 вересня 2011 p., загальна сума боргу Скворцовської сільської ради перед ТОВ «Технології гідроочищення» за виконані підрядні роботи (договори №101) становить 42000,00 грн. (сорок дві тисячі грн. 00 коп.).
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України: „....замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк....".
Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Слід зазначити, що Замовником не заявлено жодних претензій стосовно якості виконаних робіт або прострочення строку здачі виконаних робіт ні на момент прийняття роботи, ні на момент подання даної заяви.
Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 530 ЦК України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строку
Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова або зміна умов договору не допускається.
При таких обставинах, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Витрати по оплаті держмита і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні 15.11.2011р. були оголошені тільки вступна та резолютивна частини рішення.
Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України і підписаний 16.11.2011 р.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Скворцовської сільської ради, (97544, АРК, Сімферопольський район, с. Скворцове, вул.Калініна, 59, р/р 35414002001071 у УДК в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 04368375) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології гідроочищення", (01015, м. Київ, вул. Цитадельна,6/8, р/р 26000060407541 в печерській філії ПриватБанк м. Київ, МФО 300711, код ЄДРПОУ 35634715, ІПН 356347126550, св. Платника ПДВ № 100092834) заборгованість за виконані підрядні роботи в сумі 42000,00 грн., 420,00 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної чинності.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Петухова Н.С.